Рішення № 32602950, 25.07.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1486/13-ц

№2/639/1105/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 року Жовтневий районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді Іванової І.В.

за участю секретарів Діденко М.І., Ткаченко К.С., Іващенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно у порядку набувальної давності, зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, , ОСОБА_5, ОСОБА_6, Харківської міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення та вселення , суд-

в с т а н о в и в:

19 лютого 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Харківської міської ради про визнання за ним права власності в порядку набувальної давності на 31/100 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , яка складається з житлових приміщень 5-2, 5-3,5-4, кухні 5-1, уборної 5-5, сараю літер В, сараю літер И, гаражу літер з, підвалу літер 1-2.

24 квітня 2013 року позивач ОСОБА_1. уточнив свої позовні вимоги.

У обґрунтування свого позову позивач ОСОБА_1. посилається на те, що співвласниками будинку АДРЕСА_1 являються ОСОБА_2, якому належить 16/100 часток , ОСОБА_3, якому належить -31/100 частка, ОСОБА_4, якій належить 26/100 часток, ОСОБА_6, якому належить 15/100 часток.

Відповідно до договору про порядок користування вищевказаним жилим будинком, який був нотаріально посвідчений 30 серпня 1986 року, в користування власнику 31/100 частини будинку ОСОБА_7 перейшла частина будинку літер А-2, яка складається із житлових кімнат 5-1,5-3,5-4, кухні 5-1, уборної 5-5, сараю літер В, сараю літер И, гаражу літер З, підвалу 1-2 , з окремим виходом. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємицею стала ОСОБА_8. З 1952 року його прабабуся ОСОБА_9, його бабуся ОСОБА_10, та в подальшому мати ОСОБА_11, батько ОСОБА_12, він , його чотири брати й сестра проживали в будинку АДРЕСА_1 . На теперішній час він продовжує мешкати у цьому будинку , та так як і всі його предки платить за комунальні послуги, проводив ремонт даху, підтримує свою частину будинку ремонтами. В будинок був проведений газ, вода, каналізація, зроблена ванна, встановлена газова плита, газовий лічильник, змінена дерев'яна стіна на цегляну, внаслідок чого квартира стала складатися з трьох кімнат, перебудовано заново сарай, побудований льох. Усі ці роботи зроблені за рахунок його сім'ї. ОСОБА_8 5 січня 2000 року подарувала належні їй 31/100 частину спірного будинку ОСОБА_3 Раніше у 1999 році ОСОБА_8 зверталася до суду з позовом до його сім'ї про усунення перешкод в користуванні власністю, однак позов залишено без розгляду. ОСОБА_3 у 2000 році також звертався з аналогічний позовом, однак позов залишено без розгляду. Його сім'я , у тому числі і він з 1976 року відкрито , безперервно володіють та користуються спірною частиною будинку, сплачують комунальні послуги, утримують будинок в тій частині де мешкають.

В свою чергу ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, Харківської міської ради про усунення перешкод в користування власністю, виселення, вселення, який в подальшому уточнив, посилаючись на ті обставини, що йому на підставі договору дарування від 05.01.2000 року належить 31/100 частина домоволодіння по АДРЕСА_1. З 2000 року ОСОБА_3 не має можливості вільно користуватись, розпоряджатись та володіти майном, що належить йому на праві власності, оскільки позивач ОСОБА_1. та його сім'я перешкоджають йому у цьому шляхом зайняття 31/100 частини домоволодіння. ОСОБА_1. не є членом родини ОСОБА_3, перебуває в належній йому частині будинку без законних на те підстав. Крім того, ОСОБА_3 завчасно попереджав відповідача та його родину про необхідність добровільного виселення з займаних приміщень, але ОСОБА_1. та його сім'я ніяк на реагують та продовжують проживати в спірних приміщеннях, при цьому будучи зареєстрованими з 2010 року в АДРЕСА_2.

Посилаючись на вищенаведене , ОСОБА_3 просив усунути перешкоди у здійсненні ним права власності шляхом виселення ОСОБА_1 та інших осіб , що мешкають у спірних приміщеннях, які знаходяться в будинку під літ. А-2 по АДРЕСА_1, а саме: з житлової кімнати 5-2 ,площею 7,3 кв.м., житлової кімнати 5-3, площею 12,9 кв.м., житлової кімнати 5-4, площею 16,4 кв.м.; усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом зобов'язання ОСОБА_1 звільнити від особистих речей: кухню 5-1 площею 9,7 кв.м., санвузол 5-5 площею 2,6 кв.м., сарай літ В,И, гараж літ. З, підвалу ІІ площею 12,9 кв.м, належні йому на праві власності; вселити його у спірні приміщення, житлову кімнату площею 7,3 кв.м., житлову кімнату площею 12,9 кв.м., житлову кімнату 5-4 площею 16,4 кв.м.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. та представник позивача ОСОБА_13 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов про визнання права власності за ОСОБА_1 в порядку набувальної давності задовольнити, в задоволенні зустрічного позову - відмовити та надали пояснення відповідні вищенаведеному .

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3-ОСОБА_14 зустрічний позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, відмовивши у задоволені позову ОСОБА_1 та надала пояснення відповідні вищенаведеному.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився , про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю, просив зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити, в позові ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_1. самовільно зайняв частину яка належить ОСОБА_1, змінив дверні замки на вхідних дверях.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась , про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, просила зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити, в позові ОСОБА_1 відмовити. Надала письмові заперечення, в яких зазначила, що володіє частиною домоволодіння АДРЕСА_1 з 1978 року та мешкає там з цього року. У 1990 роках ОСОБА_15 вийшла заміж та переїхала проживати по АДРЕСА_3. ОСОБА_12 в середині 1980 роках прийшовши з армії , одружився з ОСОБА_16, та згодом після народження ОСОБА_1 почали проживати п АДРЕСА_4 разом з дітьми. ОСОБА_1 та його сім'я ніколи не мешкали у будинку АДРЕСА_1 . Не задовго до смерті прабабці ОСОБА_9, ОСОБА_1. прийшов проживати до АДРЕСА_1 разом зі своєю дівчиною. ОСОБА_3, який придбав частину спірного будинку у 2000 році, з цього часу не має можливості користуватися нею.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явились , про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи або розгляд справи за їх відсутності, до суду не звертались.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_13, представника відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_17, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що первісний позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню, зустрічний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в АДРЕСА_1 знаходиться домоволодіння, право власності на яке зареєстровано за:

-31/100 частин на ім'я ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 05.01.2000 року.

-15/100 частин на ім'я ОСОБА_6 на підставі договору дарування, посвідченого 24.01.2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_18 за р№ 5095;

-12/100 частин на ім'я ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20.09.1978 року П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою за р№1-3846;

-16/100 частин на ім'я ОСОБА_19( спадкоємиця ОСОБА_20) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15.06.1974 року Десятою Харківською державною нотаріальною конторою за р№2-4299;

-26/100 частин на ім'я ОСОБА_4, посвідченого 1981 року П'ятою Харківською державною нотаріальною конторою за р№1-1787.

Договір дарування від 05.01.2000 року, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав у дар 31/100 частину спірного домоволодіння , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_21 й зареєстрований в реєстрі прав на нерухоме майно 3 червня 2011 року ( а.с. 117-118).

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності 3 червня 2011 року за р . № 24597592. ( а.с. 118 ).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечували сторони по справі, позивач ОСОБА_1. на теперішній час займає приміщення житлової кімнати 5-2 площею 7,3 кв.м., житлової кімнати 5-3 площею 12,9 кв.м., житлової кімнати 5-4 площею 16,4 кв.м.; користується кухнею 5-1 площею 9,7 кв.м., санвузлом 5-5 площею 2,6 кв.м., сараєм літ В,И, гаражем літ. З, підвалом ІІ площею 12,9 кв.м.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 344 ЦК України , особа , яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років , а рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно /набувальна давність/, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Особи , що мають право на придбання права власності на майно за набувальною власністю , мають бути незаконними добросовісними володільцями цього майна протягом встановленого законом строку. Володілець є добросовісним, якщо він не знав і не міг знати про те, що ця річ належить іншій особі .

Як вбачається з пояснень позивача по первісному позову, йому та його родині, прабабці ОСОБА_9, бабусі ОСОБА_10, батькам було відомо, що на 1999 рік власником спірної частини будинку являлася ОСОБА_8, а також те, що в 2000 році ОСОБА_8 подарила належну їй на праві власності 31/100 частину будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3

Те, що позивачу по первісному позову та його родині було відомо про власників спірної частини будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_8 , а потім ОСОБА_3 зазначено і в позовній заяві ОСОБА_1.

Цей факт також підтверджується наданими позивачем по первісному позову ухвалами Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 травня 2001 року та 12 грудня 1999 року, із яких вбачається, що у 1999 році ОСОБА_8 зверталась до суду з позовом до ОСОБА_9 ,ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні власністю, а у 2001 році з аналогічним позовом до суду звертався ОСОБА_3 .

У судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , батьки позивача по первісному позову пояснили, що в ордер на квартиру АДРЕСА_5 було включено їх та дітей у тому числі і ОСОБА_1 .

Свідки ОСОБА_11 пояснила, що зі слів ОСОБА_9 -прабабці ОСОБА_1, ОСОБА_10-бабці ОСОБА_1 їй відомо, що вони проживали у 31/100 частині спірного домоволодіння у якості квартирантів зі згоди власника ОСОБА_22,за що сплачували відповідно фіксовану квартплату . Свідок ОСОБА_15 -батько ОСОБА_1 пояснив, що зі своєю сім'єю - дружиною та п'ятьма дітьми з 2002 року проживає за адресою : АДРЕСА_5, а старший син ОСОБА_1 залишився разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 проживати по АДРЕСА_1, будучи при цьому малолітньою особою. Також зазначені свідки пояснили , що їм відомо з 2000 року, що власником вищевказаної частини будинку на підставі договору дарування є ОСОБА_3

Свідки ОСОБА_23- тітка ОСОБА_1, ОСОБА_24 - сусіди ОСОБА_1 також пояснили, що сім'я ОСОБА_1 з 2000-2002 року постійно не проживають по АДРЕСА_1, оскільки отримали квартиру АДРЕСА_5 , де з 2010 року зареєстровані.

Не може бути підставою для визнання право власності у порядку набувальної давності той факт, що позивач по первісному позову та його родина на протязі багатьох років сплачували комунальні послуги, робили ремонт та облаштовували спірну частину будинку. Позивач по первісному позову не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення вищевказаних витрат.

Таким чином судом достовірно встановлено, що позивачу у справі було відомо про власників 31/100 частини будинку АДРЕСА_1 , а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_3, а тому у розумінні ст. 344 ЦК України, ОСОБА_1. не набув право власності на спірну частину вищевказаного будинку .

Відповідно до ч.1 ст.60, ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається

Як пояснив представник ОСОБА_3, ОСОБА_14, до спірних приміщень потрапити він не може, оскільки ОСОБА_1. та його родина поміняли вхідні замки, комплекту ключів у ОСОБА_3 немає. Оплачувати будь-які комунальні послуги по обслуговуванню спірних приміщень він не в змозі, оскільки ОСОБА_1. всі квитанції зберігає у себе., на неодноразові вимоги виселитись з самовільно зайнятих приміщень-не реагує. В 2001 році ОСОБА_3 вже звертався до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_9 ( прабабці ОСОБА_1) , ОСОБА_10 (бабці ОСОБА_1), про усунення перешкод у праві власності, але у зв'язку з неявкою сторін його позов був залишений без розгляду. ( а.с. 12 ). Потім він неодноразово звертався до відповідача 1 та його сім'ї з проханням звільнити самовільно зайняті приміщення. Але вони ніяк не відреагували. На даний час приміщення, які оспорюються, займає ОСОБА_1.

Таким чином, посилання позивача ОСОБА_1 за первісним позовом на те, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в належній цьому частині спірного домоволодіння з 2000 року, право власності зареєстрував лише у 2012 році, ніколи не цікавився частиною будинку та не проживав у ній, не мають правового значення, тому, що саме ОСОБА_3 є власником спірних приміщень і не може бути позбавлений права користування вказаною частиною будинку, тільки через те, що він в ній не проживає.

ОСОБА_3, який є власником спірної частини житлового будинку, вправі витребувати свою власність у будь кого, незалежно від того на яких підставах відповідач користується майном, тому що в нього є потреба в користуванні цим майном. ОСОБА_3 неодноразово попереджав ОСОБА_1 та його родину про виселення та звільнення спірних приміщень, але його вимоги добровільно не були виконані.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 317 ЦК України ОСОБА_3 належить право володіння, користування та розпорядження 31/100 частиною вищевказаного будинку . На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Таким правом скористався позивач по зустрічному позову ОСОБА_3

Оскільки відповідач по зустрічному позову перешкоджає ОСОБА_3 в користуванні власністю, а саме 31/10 частиною будинку АДРЕСА_1 , на проханням останнього виселитися із вищевказаних приміщень відмовляється, суд вважає що ОСОБА_1. підлягає виселенню із приміщень, які належать на праві власності ОСОБА_3 .

Статею 346 Цивільного кодексу України передбачений вичерпний перелік випадків, коли особа може бути позбавлена права власності: відчуження власником свого майна;відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна тощо.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову позивача ОСОБА_3 по зустрічному позову та не обґрунтованість позову позивача по первісному позову ОСОБА_1.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача по зустрічному позову належить стягнути на користь позивача по зустрічному позову судовий збір.

Керуючись ст.ст. 3,4, 8,10,15,60, 88,209,212-215,218,294 ЦПК України, ст.ст.317,319,321,344, 387,391 ЦК України , суд,-

Вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 про визнання права власності і на 31/100 частину домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку набувальної давності - відмовити у повному обсязі.

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 права власності 31/100 частиною домоволодіння АДРЕСА_1 та надвірними будівлями.

Виселити ОСОБА_1 з житлових кімнат 5-2, площею 7,3 кв. м., 5-3, площею 12,9 кв.м., 5-4, площею 16,4 кв. м. домоволодіння АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити від особистих речей кухню 5-1 площею 9,7 кв. м. санвузол 5-5, площею 2,6 кв. м., сараї літер В,И, гараж літер З, підвал 11, площею.12,9 кв.м. домоволодіння АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_3 в житлові кімнати 5-2 площею 7,3 кв. м., 5-3, площею 12,9 кв.м., 5-4, площею 16,4 кв. м. домоволодіння АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 114 грв. . 71 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення , особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Іванова