Рішення № 32601781, 22.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2013 р.Справа № 916/1591/13

За позовом: Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси; в особі, якою є Одеська міська рада; в особі, якою є Комунальне підприємство "ОДЕСРЕКЛАМА";

До відповідача: Закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод"

про стягнення 3252,1 грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від прокуратури: Вигнанюк Т.Л. - довіреність;

Від позивача ОМР: не з'явився;

Від позивача "ОДЕСРЕКЛАМА": Ковальчук К.С. - довіреність;

Горячева Ю.С. - довіреність;

Від відповідача: Глущенко Р.І. - довіреність;

В судовому засіданні 22.07.2013р. приймали участь представники:

Від прокуратури: Вигнанюк Т.Л. - довіреність;

Від позивача ОМР: не з'явився;

Від позивача "ОДЕСРЕКЛАМА": Горячева Ю.С. - довіреність;

Від відповідача: Глущенко Р.І. - довіреність;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Комунального підприємства „Одесреклама" Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" в якій просив суд стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди за тимчасове користування місцем для розташування зовнішньої рекламної конструкції в розмірі 3252,1 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2013р. порушено провадження по справі 916/1591/13.

Одеська міська рада у судове засідання не з'являлась, між тим, надала до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника Одеської міської ради за наявними матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив на позов відповідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими такими що не відповідають нормам чинного законодавства та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.07.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

25.09.2012р. Комунальним підприємством „Одесреклама" проведено перевірку дотримання Закритим акціонерним товариством "Одеський автоскладальний завод" Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, за результатами якої складено акт № 000840.

Вказаним актом встановлено, що Закритим акціонерним товариством "Одеський автоскладальний завод" за адресою: м. Одеса, провулок Павла Кравцова на розі вулиці Отамана Головатого розміщено стаціонарний наземний рекламний засіб розміром 4м х 4м х 2 без отримання спеціального дозволу.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки № 000840, позивачем 27.09.2012р. був винесений припис №02-06-1746/3 про усунення порушень, яким запропоновано Закритому акціонерному товариству "Одеський автоскладальний завод" в строк до 02.10.2012 р. демонтувати самовільно встановлену конструкцію.

Аналогічні за змістом порушення виявлено в ході перевірки, проведеної 24.01.2013 р., за наслідками яких складено акти №000182 та припис від 24.01.2013р. № 02-06/189.

КП "Одесреклама" в зв'язку з невиконання відповідачем вимог приписів щодо демонтажу рекламної конструкції, розраховано суму збитків за фактичне розміщення рекламного засобу за період з 25.09.2012 року по 23.01.2013 року на суму 3252,10грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем вимог законодавства щодо розміщення зовнішньої реклами та наявністю у позивача права надавати у тимчасове користування місця для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, а також отримувати плату за користування вказаними місцями, що розраховується на підставі тарифів, затверджених виконавчим комітетом Одеської міської Ради. Крім того, заступник прокурора зазначає, що за звичайних обставин, а саме за умови укладення відповідачем договору з позивачем, останній реально міг би отримувати плату за користування місцем, що перебуває у комунальній власності, в зв'язку з чим позовні вимоги направлені на стягнення з відповідача суми збитків завданих позивачу у вигляді упущеної вигоди.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Пунктом 5 ч.1 ст.16 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 р. № 2807-IV (із змінами) встановлено, що на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами.

Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України „Про рекламу" від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР (із змінами) зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно із ч.1 ст.16 цього ж Закону України розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України...

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 (із змінами), передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих правил.

Відповідно до п.п.4.1,4.3 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (далі - Правила), затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 р. № 434, та п.6.1 редакції, затвердженої рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.03.2011 р. № 120, розміщення зовнішньої реклами провадиться на підставі дозволів...

В п.6.5 Правил, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 р. № 434, та п.7.5 Правил в редакції, затвердженій рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.03.2011 р. № 120, закріплено необхідність укладення договору на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, а в розділах 12 Правил (редакція від 22.04.2008 р. № 434) та 14 (редакція від 24.03.2011 р. № 120) визначено, що користування місцями, які перебувають у комунальній власності та використовуються суб'єктами господарювання для розташування рекламних засобів, є платним.

У відповідності до п.32 Типових правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування... При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Пунктом 46 Правил встановлено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами, уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Пунктом 47 Правил встановлено, що розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачає, що акти виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті - невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Таким чином, у відповідача виникло право отримати відповідний дозвіл на розміщення зовнішньої реклами та проводити у встановленому порядку відповідну плату за її розміщення.

Положенням, на підставі якого діє Позивач, передбачено, що саме на нього покладаються функції щодо отримання плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності.

Згідно з п.32 рішення Одеської міської ради №269-У від 04.01.2011р. "Про бюджет міста Одеси на 2011р."кошти за тимчасове користування місцями для розташування зовнішньої реклами спеціальних рекламних конструкцій, у тому числі податок на додану вартість, зараховуються на рахунок КП "Одесреклама".

Рішенням Одеської міської ради №5685-У від 14.04.2010р. Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами реорганізовано шляхом перетворення у комунальне підприємство "Одесреклама" Одеської міської ради. Підприємство є повним правонаступником Бюро.

Таким чином до господарської компетенції позивача належить право надавати у тимчасове користування місця для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, а також отримувати плату за користування вказаними місцями, що розраховуються на підставі тарифів, затверджених виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Причиною виникнення спору в рамках провадження у даній справі є питання стосовно наявності передумов для притягнення ЗАТ "Одеський автоскладальний завод" до цивільно-правової відповідальності у формі збитків, визначених прокурором як упущена вигода, яку КП „Одесреклама" мало б отримати за умови виконання відповідачем законодавчо покладених на нього обов'язків.

Згідно із ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками (упущеною вигодою) вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права та надані до матеріалів справи докази, відзначає, що в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення у вигляді завдання збитків, а саме:

-неправомірність поведінки заподіювача шкоди - використання місць для розміщення спеціальної рекламної конструкції без отримання дозволу та укладення відповідного договору;

-наявність шкоди - ненадходження на рахунок Комунального підприємства „Одесреклама" і, як наслідок, до місцевого бюджету коштів у розмірі діючих тарифів за розміщення зовнішньої реклами;

-причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та шкодою - саме протиправні дії ЗАТ "Одеський автоскладальний завод" призвели до недоотримання доходів;

-вина - відповідач навмисно порушував Правила та Типові правила, будучи про їхнє існування обізнаним або маючи таку можливість.

Отже, підсумовуючи вищевикладене можливо зробити висновок, що за умови отримання дозволу та укладення Закритим акціонерним товариством "Одеський автоскладальний завод" відповідного договору на розміщення зовнішньої реклами, Комунальне підприємство "Одесреклама" Одеської міської ради, мало реальну можливість отримувати плату за користування місцем, що перебуває у комунальній власності, відповідно до встановлених тарифів.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо визначення суми упущеної вигоди у розмірі 3252,10 грн. вважає його вірним та обґрунтованим.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.361 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

Згідно ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пунктів 2, 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України 18.04.1999р.№ 3-рп\99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України і роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5\570 від 22.05.2002р. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", під поняттям "Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч.2 ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Одеська міська рада в особі КП "Одесреклама".

Згідно вищезазначеного Рішення Конституційного суду України, під представництвом прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді за змістом п.2 ст.121 Конституції України та ст.2 та 29 Арбітражного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників відносин, оскільки в основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших ) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету , територіальної цілісності, державного кордону, гарантія державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

При цьому, під поняттям "Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч.2 ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В даному випадку органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади та уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є також Одеська міська рада.

Частина 2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст..

Враховуючи викладене, вбачається, що у даному випадку інтереси держави, які підлягають захисту за цим позовом, збігаються також і з інтересами Одеської міської ради, так як несплата зазначених у позові коштів, перешкоджає своєчасному поповненню місцевого бюджету, який є складовою бюджетної системи України, що є підставою для звернення прокуратури Суворовського району м.Одеси з даним позовом до суду для захисту інтересів держави відповідно до п.6 ч.2 ст.20, ст.361 Закону України "Про прокуратуру".

На підставі викладеного, враховуючи, що дії відповідача по самовільному розміщенню зовнішньої реклами без відповідного дозволу , грубо порушують встановлені законом вимоги щодо порядку розміщення зовнішньої реклами, завдають суттєву шкоду авторитету держави та державних органів, прокуратура Суворовського району м. Одеси звернулась з даним позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Одеської міської ради та КП "Одесреклама"Одеської міської ради до суду для захисту інтересів держави відповідно до п.6 ч.2 ст.20, ст.361 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення відповідача викладені у відзиві судом до уваги не приймаються, так як спростовуються матеріалами справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги заступника прокурора Суворовського району м. Одеси який звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі комунального підприємства "Одесреклама" до Закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" про стягнення збитків у розмірі 3252,10грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" (65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29; код: 00231604) на користь Комунального підприємства „Одесреклама" Одеської міської ради (65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, 5, р/р 26005312132501 у АБ ,,Південний" м. Одеса, МФО 328209, код 25830211) 3252 (три тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 10коп. збитків.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" (65003, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 29; код: 00231604) в дохід Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять)грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 24.07.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.