Ухвала суду № 32601693, 23.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

23.07.2013р. № 905/5179/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., розглянувши матеріали:

позовної заяви - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР–НОВА» м. Донецьк

про відмову у задоволенні позовних вимог

по справі:

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель плюс» м. Донецьк

до відповідача 1 – Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерціййний

промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі філії «Головне управління

ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами

«ІЗІ ЛАЙФ» м.Київ

про визнання недійсним договору;

встановив :

17.07.2013р. ТОВ «Строитель плюс»м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-3540/07 від 20.08.2007р.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2013р. порушене провадження по справі.

23.07.2013р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява третьої особи б/н від 22.07.2013р., яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору – Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР–НОВА» м. Донецьк про відмову у задоволенні позовних вимог.

Господарський суд, вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу, виходить з наступного:

Частина 1 ст. 26 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) встановлює, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступати у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Відповідно до п. 1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Крім того, вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 ГПК, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 ГПК). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі п. 3 ч. 1ст. 63 ГПК України.

Згідно з п.2 ст.57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати всім сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Проте, як вбачається з доданих до позовної заяви б/н від 22.07.2013р., третьою особою документів, до позовної заяви був наданий лише фіскальний чек без листа з описом вкладення документів, які були направлені відповідачам, що в розумінні Господарського процесуального кодексу України не свідчить про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

Відповідно до п.6 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. За змістом абз.1 ч.1 ст.63 ГПК України, ця норма має імперативний характер та покладає на господарський суд обов’язок повернути позовну заяву без розгляду у будь-якому випадку, встановленому в ч.1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п.3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви мають бути докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір, підстави та порядок сплати судового збору визначаються Законом України „Про судовий збір”, який набрав чинності 01.11.2011р. Підпунктом 1 п.10 зазначеного закону „Прикінцеві та перехідні положення” внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки позовну заяву б/н від 22.07.2013р. ТОВ «УКР–НОВА» м. Донецьк передано до канцелярії господарського суду Донецької області 23.07.2013р., вона має відповідати вимогам ст.ст.54-57 ГПК України в останній редакції закону.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Приймаючи до уваги вищевикладене та немайновий характер позовних вимог ТОВ «УКР–НОВА» м. Донецьк викладених в позовній заяві б/н від 22.07.2012р., позивачем до позовної заяви мають бути додані докази сплати судового збору в сумі 1147,00грн.

ТОВ «УКР–НОВА» м. Донецьк просить суд звільнити від сплатип судового збору, але не надає жодних доказів в підтвердження клопотання.

За приписами п.4 ст.63 ГПК України, неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду. За змістом абз.1 ч.1 ст.63 ГПК України, ця норма має імперативний характер та покладає на суд обов’язок повернути позовну заяву без розгляду у будь-якому випадку, встановленому в ч.1 ст.63 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, факт неподання належних, у розумінні процесуального права (ст.ст.34, 56 ГПК України), доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі зумовлює обов’язок господарського суду повернути позовну заяву. Водночас, чинним процесуальним законодавством не передбачено повноважень господарського суду визнати належним доказом сплати судового збору платіжні документи, реквізити яких не відповідають встановленим законом вимогам.

Крім того, господарський суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР–НОВА» м. Донецьк на той факт, що виходячи зі змісту статті 26 ГПК України його позовні вимоги повинні мати самостійний характер, тоді як позовній заяві ТОВ «УКР–НОВА» м. Донецьк просить господарський суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.26, п.п. 3,4,6 ст. 63 ГПК України, господарський суд –

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР–НОВА» м. Донецьк про відмову у задоволенні позовних вимог та додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя О.О. Уханьова