Постанова № 32601259, 13.05.2013, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/520/13-а

13 травня 2013 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Грещука Р.П.,

секретаря - Левкуна Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до в/ч А-1807 м.Івано-Франківськ-16 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно -,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом в суд до військової частини А-1807 м. Івано-Франківськ-16 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення 6696 грн. 34 коп. грошової компенсації за належне їй речове майно.

Свої вимоги мотивує тим, що вона проходила службу у військовій частині А-1807. В жовтні 2012 року її звільнено в запас за станом здоров'я та виключено зі списків особового складу частини. Однак, військова частина при звільненні не провела з нею остаточного розрахунку, а саме не виплатила заборгованість за належне їй речове майно в загальній сумі 6696 грн. 34 коп. Тому просить суд задоволити її позов, визнати відмову військової частини у виплаті їй грошової компенсації за неотримане речове майно протиправною і зобов'язати військову частину виплатити вказану суму на її користь.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не прибула, натомість в позовній заяві вказала розгляд справи провести без її участі. Підтримує свої вимоги з підстав, наведених в позовній заяві та просить їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, натомість в\ч А1807 направила суду письмове заперечення, в якому заявлені позовні вимоги не визнає, та просить розглядати справу у відсутність свого представника.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч.1ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині А- 1807 на посаді механіка телефоніста відділення засекреченого телеграфного зв'язку інформаційно-телекомунікаційного вузла і перебувала на речовому забезпеченні.

Наказом командира військової частини А-1807 № 260 від 06.11.2012 року ОСОБА_1 звільнено в запас відповідно до ст.26 З-ну України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «б» частини 6 (за станом здоров'я) і виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення. З даного наказу вбачається, що відповідачем не було виплачено грошову компенсацію за своєчасно невидане речове майно на загальну суму 6696 грн. 34 коп.

Відповідно до вимог п.28 «Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил у мирний час», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року зазначається, що військовослужбовці, звільнені з військової служби у запас або у відставку з правом носіння військової форми одягу, за своїм бажанням можуть одержати речове майно, належне їм до одержання в місці звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання у військовій частині наказу про звільнення.

Дана норма права прямо поширюється саме на військовослужбовців, які були звільнені з військової служби у запас або у відставку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 201 І-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців, відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9 даного Закону передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення в розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів. За офіцерами, прикомандированими для роботи в органах державного управління, на підприємствах, в установах, організаціях і вищих навчальних закладах, зберігаються всі види матеріального забезпечення, гарантії та пільги за рахунок бюджету Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань.

На виконання вимог Закону № 2011-ХІІ Кабінетом Міністрів України 22.07.1998 року було прийнято постанову №1135 «Про забезпечення військовослужбовців Збройних Сил речовим майном у мирний час».

Відповідно до Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року № 1459-ІІІ, призупинено дію ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.

Однак, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» від 28.10.2004 року № 1444 відновлено право на грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Таким чином, законодавством України передбачено право вибору військовослужбовцем, який звільнюється зі Збройних Сил України отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазначене право не може бути обмежено, скасовано або змінено відповідачем на власний розсуд без передбачених законом підстав. Також, у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначено, що утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, Держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист та юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Крім того, Конституційний Суд у зазначеному рішенні дійшов до висновку, що відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів, лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Ніхто не має права обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей, як громадян України в правах і свободах, встановлених законодавством. Тобто при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, у день підписання наказу на звільнення у позивачки виникло право на грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 6696 грн. 34 коп.

Військова частина А-1807 добровільно виплатити позивачці грошову компенсацію за невикористане речове майно відмовляється, в зв'язку з чим їх дії слід визнати неправомірними та слід стягнути з військової частини А- 1807 на користь ОСОБА_1 6696 грн. 34 коп., а також судові витрати по справі.

На підставі ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань», постанови Кабінету Міністрів України «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» від 28.10.2004 року № 1444 та керуючись ст.ст. 151-155, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Визнати дії військової частини А-1807, 76016, м. Івано-Франківськ-16, вул. Авіаційна, в частині невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речового майна - неправомірними.

Стягнути з військової частини А-1807, 76016, м. Івано-Франківськ-16, вул. Авіаційна, р/р 35217011000031 КПК 2101050, код 07899653 на користь ОСОБА_1 - 6696 грн. 34 коп. грошової компенсації замість неотриманого речового майна протягом дії контракту станом на 06 грудня 2012 року.

Стягнути з військової частини А-1807, 76016, м. Івано-Франківськ-16, вул. Авіаційна, р/р 35217011000031 КПК 2101050, код 07899653 м. Івано-Франківськ-16 на користь ОСОБА_1 114 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд .

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Грещук Р.П.

Повний текст постанови виготовлений 17.05.2013 року.