Рішення № 32599064, 18.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/18334/12

пр. № 2/759/1108/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Лопатюк Н.Г.,

при секретарі Васильченко Я.П.,

розглянувши у відуритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Спільного підприємства «Партнер»; треті особи: Автогаражний кооператив «Екскаваторник», Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська державна адміністрація про визнання договору недійсним, застосування наслідків його недійсності, усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення грошових коштів та збитків,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ СП «Партнер» та просить визнати договір №913 від 09.01.2007 року на охорону та зберігання транспортного засобу недійсним, застосувати наслідки його недійсності, усунути перешкоди в користуванні власністю та стягнути на її користь грошові кошти і збитки.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона є членом автогаражного кооперативу «Екскаваторник» та власником гаражного боксу НОМЕР_2, який належить їй на праві приватної власності.

Для будівництва гаражних боксів автогаражного кооперативу «Екскаваторник», 1990 році Київською міською радою народних депутатів, Київському екскаваторному заводу була виділена земельна ділянка, площею 2, 2348 га. На виділеній земельній ділянці більша частина гаражів була побудована працівниками даного заводу господарським способом, тобто за власні кошти і своїми силами. Решта частина гаражних боксів, приблизно 1/5 частина, була побудована в межах даної ділянки будівельною організацією СП «Партнер», згодом реорганізованого в ЗАТ СП «Партнер», а на даний час - ПАТ СП «Партнер», на замовлення і за рахунок коштів членів АГК «Екскаваторник».

За гаражні бокси, які будувались відповідачем, останній отримав розрахунок від замовників в повному обсязі, авансом наперед, і на цьому його функції припинились.

Вважає, що відповідач самовільно та без будь-яких законних на те підстав, взяв на себе функції обслуговуючої організації збудованих ним гаражних боксів, зробивши приставку в своїй назві СП «Партнер» А/Г «Екскаваторщик».

Так, 09 січня 2007 року, генеральний директор ПАТ СП «Партнер» повідомив їй, що вона зобов'язана негайно , в той же день, укласти з ним договір по охороні та зберіганню її автомобіля і вступити в члени А/Г «Екскаваторщик», сплативши на користь відповідача вступний внесок в сумі 2 020 грн. 00 коп. в строк до 30.06.2008 року.

Керівником їй було пояснено, що її автогаражний бокс знаходиться на його території, отриманої ним в довгострокове орендне користування, як забудовником гаражних боксів, а також зазначив, що у разі її відмови від укладення такого договору, вона не матиме права користуватись своїм гаражем та проїжджати до нього на своєму транспортному засобі. Більш того, в такому разі, вона буде зобов'язана розібрати свій капітальний гараж і звільнити займане місце, інакше це буде зроблено відповідачем.

Відтак, під тиском відповідача, вона була змушена укласти договір №913 від 09.01.2007 року на охорону та зберігання її транспортного засобу в її автогаражному боксі НОМЕР_2. За умовами даного договору, крім вищезазначеного всутпного внеску, на протязі 2008-2011 років, вона сплатила відповідачу грошові кошти в загальній сумі 6 580 грн. 00 коп.

На протязі всього часу, відповідач в односторонньому порядку та без будь-яких належних підстав, постійно збільшував вартість своїх послуг і на даний час вони досягли 250 грн. щомісяця.

Оскільки вона була не взмозі надалі сплачувати такі великі кошти, про що повідомила керівника, останній надав вказівку не пропускати її до свого гаражного боксу і пред'явив останній вимогу щодо сплати заборгованості з нарахуванням штрафних санкцій на загальну суму 25 000 грн. 00 коп.

В подальшому, відповідач всіляко та грубо ображав її та погрожував, однак потім запропонував компроміс, а саме: погасити дану заборгованість до кінця року та продовжувати сплачувати щомісячні платежі в сумі 250 грн. щомісяця, або переоформити на нього свій гараж взамін на списання заборгованості, після чого вона остаточно вирішила звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Вважає, що спірний договір взагалі був укладений внаслідок обману, оскільки у відповідача відсутня ліцензія на здійснення діяльності стосовно надання послуг, пов'язаних з охороною та зберігання транспортних засобів, а тому просить суд визнати договір №913 від 09.01.2007 року на охорону та зберігання транспортного засобу недійсним та таким, що укладений внаслідок обману, а також застосувати наслідки недійсності даного договору.

Крім того, відповідач протиправно почав створювати перешкоди власникам гаражних боксів, членам АГК «Екскаваторник» у користуванні своїми гаражними боксами, в тому числі і їй. З цією метою, при в'їзді на територію, де проводилась забудова гаражів, відповідач незаконно встановив ворота, пост охорони та шлагбаум, при цьому додатково заблокувавши пожежний проїзд вантажним транспортом з довгим причепом. Прокуратурою Святошинського району, за наслідками проведеної перевірки, на адресу відповідача виносились приписи про усунення порушень вимог чинного законодавства. Внаслідок порушень відповідачем, його було притягнуто до адміністративної відповідальності з врученням останньому до виконання припису на усунення порушень вимог протипожежної безпеки.

А тому, вона змушена просити суд зобов'язати відповідача за рахунок останнього і власними силами знести незаконно встановлений шлагбаум, ворота та пост охорони.

Також, відповідач чинить їй перешкоди у вільному проїзді до гаражного боксу НОМЕР_2, а тому вона просить усунути їй перешкоди у вільному проїзді до її гаражу та у вільному проїзді через пожежний проїзд. Крім того, просить стягнути на її користь грошові кошти та збитки.

В судовому засідання позивач та її представник повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду письмову заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що він, як представник ПрАТ СП «Партнер» приймає участь у розгляді іншої справи, яка знаходиться в провадженні Вищого адміністративного суду України.

Суд вважає причину неявки представника відповідача в судове засідання не поважною, оскільки ним не надано жодних доказів про те, що дійсно в провадженні Вищого адміністративного суду України знаходиться справа, розгляд якої призначено на 18 липня 2013 року, в якій останній приймає участь в якості представника ПАТ СП «Партнер» та викликався в судове засідання шляхом вручення судової повістки або отриманням ним ухвали про вікриття провадження з зазначеною датою та часом судового розгляду.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просять слухати справу у їх відсутність.

Суд вважає за можливе, проводити розгляд даної справи у відсутність представника відповідача та представників третіх осіб. Позивач та її представник, проти розгляду справи у відсутність нез'явившихся осіб не заперечували.

Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, повно і всебічно з'ясувавши обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсчним», вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину розглядаються у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК. За цими ж правилами розглядаються зазначені вимоги і в разі, якщо стороною правочину є суб'єкт владних повноважень, крім вимог про визнання недійсним адміністративного договору.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу гаражного боксу від 15 листопада 2007 року, копія якого міститься в матеріалах даної справи, позивач стала власником гаражного боксу АДРЕСА_1, загальною площею 38, 00 кв.м. (а.с.75 - копія договору купівлі-продажу).

Згідно з реєстраційного посвідчення КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» №033156, копія якого міститься в матеріалах справи, вищезазначений гаражний бокс АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 15.11.2007 року за реєстровим номером 12137 та записано в реєстраційну книгу за №25206 (а.с.76 - копія реєстраційного посвідчення).

09 січня 2007 року, СП «Партнер» в особі генерального директора та ОСОБА_1 уклали договір №913, копія якого міститься в матеріалах справи, по зберіганню та охороні транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Деу Ланос», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який позивач передала на зберігання в А/Г «Екскаваторщик», на умовах, передбачених даним договором та у відповідності до «Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках» (а.с.10 - копія договору).

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Отже, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача усунути їй перешкоди у вільному доступі до проїзду до гаражного боксу АДРЕСА_1, загальною площею 38, 00 кв.м., суд вважає огрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки зазначений гаражний бокс належить позивачу на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу гаражного боксу від 15 листопада 2007 року, копія якого міститься в матеріалах даної справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії листа Святошинського РВ ГУ Державної техногенної безпеки в м. Києві від 22 жовтня 2012 року, генерального директора ПрАТ СП «Партнер», ОСОБА_3, відповідального за протипожежний стан приміщень, притягнуто до адміністратвиної відповідальності, а також останньому вручено до виконання припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки (а.с.23- копія листа).

А отже, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача звільнити пожежний проїзд та його блокування є обгрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач є людиною похилого віку, ветераном війни, страждає на різноманітні захворювання, а тому ситуація, яка склалась у неї з відповідачем, а саме: конфліктні відносини та створення відповідачем перешкод у вільному доступі до гаражного боксу, належного їй на праві приватної власності відобразились на її здоров'ї та самопочутті.

Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання спірного договору недійсним, та таким, що був укладений внаслідок обману, застосування наслідків недійсності спірного договору, стягнення з відповідача на її користь безпідставно отриманих грошових коштів та нанесених матеріальних збитків, суд вважає їх такими, що не доведені в ході судового розгляду належними доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Позивач зазначила, що спірний договір був укладений під тиском, в ультимативному порядку та шляхом обману останньої, оскільки генеральним директором було повідомлено про те, що належний їй на праві власності гаражний бокс знаходиться на території останнього, отриманої ним у довгострокове орендне користування, як забудовником гаражних боксів. Крім того, позивач вважає, що спірний договір взагалі був укладений внаслідок обману, оскільки у відповідача відсутня ліцензія на здійснення діяльності стосовно надання послуг, пов'язаних з охороною та зберігання транспортних засобів

Також позивач вказала, що весь час відповідач в односторонньому порядку без будь-яких належних підстав, постійно збільшував вартість своїх послуг і на даний час вони досягли 250 грн. на місяць.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Статтею 230 ЦК України визначено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій тороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Отже, позивачем не наведено жодних належних доказів на підтвердження позовних вимог в частині визнання договору недійсним та таким, що був укладений внаслідок обману, застосування наслідків недійсності спірного договору, а тому суд приходить до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у цій частині позовних вимог.

Крім того, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на її користь безпідставно отриманих грошових коштів за охорону та зберігання транспортного засобу та нанесених відповідачем збитків внаслідок укладення спірного договору, також не знайшли свого підтвердження належними доказами в ході судового розгляду.

Щодо позовних вимог, які стосуються зобов'язання відповідача за свій рахунок і власними силами знести встановлений шлагбаум, ворота та пост охорони, то суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки останньою не надо належних доказів в підтвердження даних вимог.

Також, згідно ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На підставі наведеного та керуюючись п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсчним», ст.ст.16, 216, 230, 386 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Спільного підприємства «Партнер»; треті особи: Автогаражний кооператив «Екскаваторник», Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська державна адміністрація про визнання договору недійсним, застосування наслідків його недійсності, усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення грошових коштів та збитків - задовольнити частково.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство Спільне підприємство "Партнер» усунути перешкоди ОСОБА_1 у вільному доступі до проїзду до гаражного боксу АДРЕСА_1

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство Спільне підприємство "Партнер» звільнити пожежний проїзд та його блокування, що знаходиться по АДРЕСА_1

Стянути з Приватного акціонерного товариства Спільного підприємства «Партнер» (03148 м. Київ, вул. Жмеринська, 1-А; р/р 26002302398 філія АТ «Банк Золоті Ворота» в м. Києві; МФО 300238; код 13684158, індивідуальний податковий номер №136841526065) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стянути з Приватного акціонерного товариства Спільного підприємства «Партнер» (03148 м. Київ, вул. Жмеринська, 1-А; р/р 26002302398 філія АТ «Банк Золоті Ворота» в м. Києві; МФО 300238; код 13684158, індивідуальний податковий номер №136841526065) на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С У Д Д Я: