Рішення № 32596916, 29.05.2013, Балаклавський районний суд міста Севастополя

справа № 762/1120/13-ц

провадження 2/762/953/13

БАЛАКЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

« 29» травня 2013 року м. Севастополь

Балаклавський районний суд міста Севастополя

у складі: головуючого, судді - Дибець О.М.

при секретарі - Перчук Я.О.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Балаклавського районного суду міста Севастополя без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми в порядку зворотної вимоги,

в с т а н о в и в :

28 березня 2013 року представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на підставі довіреності Киричук Г.В. звернулася до Балаклавського районного суду міста Севастополя із зазначеною позовною заявою в порядку цивільного судочинства і просить суд :

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму завданої шкоди у порядку регресу в розмірі 11121 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким страховик зобов'язався відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У судове засідання сторони та їх представники не прибули, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку.

У відповідністю з положеннями частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» надала клопотання у якому просила суд розглянути справу за її відсутності і не заперечувала проти вирішення справи на підставі наявних у справі доказів за відсутності відповідача.

За таких обставин, суд, керуючись приписами ст. ст. 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази за відсутності сторін та їх представників заочно, суд дійшов висновку про таке.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» і ОСОБА_1 6 квітня 2011 року був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, посвідчений полісом № АА/3680673, за яким страховик зобов'язався відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме : автомобіля марки Москвич 408, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Термін дії договору страхування, відповідно до полісу № АА/3680673 визначено терміном з 6 квітня 2011 року до 5 квітня 2012 року, включно.

18 вересня 2011 року по Міському шосе, 1 відділення автодороги Севастополь - Інкерман, сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій з вини відповідача, який керував забезпеченим транспортним засобом, було пошкоджено автомобіль Chevrolet Aveo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3.

Вина відповідача у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУАП підтверджується постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 27 вересня 2011 року по справі № 3-2005/11.

Згідно пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю чи майну третьої особи.

Ураховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУСО» 25 липня 2012 року до страхової компанії надійшла претензія № 09-06-06/17843 від 16 липня 2012 року про виплату страхового відшкодування (у порядку регресу) від НАСК «ОРАНТА».

За договором добровільного страхування укладеного 14 квітня 2008 року за № 042414040166 між НАСК «ОРАНТА» і ОСОБА_3, постраждалому виплачено страхове відшкодування. Таким чином, у НАСК «ОРАНТА» виникло право звернення до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» з вимогою про відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування у порядку регресу.

Відповідно до дослідження, складеного 10 листопада 2011 року за № СН8682АЕ-10.11/5, вартість відновлення пошкодженого автомобіля становить 14 244 гривень 36 копійок. На підставі умов договору добровільного страхування сума страхового відшкодування, яку НАСК «Оранта» виплатила ОСОБА_3 була зменшена і склала 12 121 гривню 00 копійок.

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» 31 серпня 2012 року, дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 18 вересня 2011 року, визнана страховим випадком. Сума страхового відшкодування у розмірі 11 121 гривень 00 копійок перерахована на рахунок НАСК «ОРАНТА», що підтверджується страховим актом №3062-24 від 31 серпня 2012 року та платіжним доручення № 10812 від 31 серпня 2012 року.

Договором страхування (п.2) передбачена франшиза у розмірі 1000 гривень, на суму якої завжди зменшується страхове відшкодування і яку відповідно до п. 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мав сплатити самостійно ОСОБА_1.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

До ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» письмового повідомлення у триденний строк про дорожньо-транспортну пригоду, що передбачено Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 не надав.

Таким чином у Пиватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1 на суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 11121 гривень 00 копійок, з підстав передбачених статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже, зазначена сума підлягає стягненню у відповідністю з положеннями ст.1191 ЦК України.

Таким чином, розглянувши справу за відсутності сторін та їх представників заочно, з'ясувавши всі фактичні обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 979, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми в порядку зворотної вимоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого у АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер невідомий), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31650052, рахунок № 26506000000761 ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) суму страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 11121 (одинадцять тисяч сто двадцять одну) гривню 00 копійок.

У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого у АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер невідомий), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ідентифікаційний код юридичної особи 31650052, рахунок № 26506000000761 ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) суму судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Роз'яснити, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо позивач не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Дибець О.М