Рішення № 3259628, 17.03.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2009 р. Справа № 03/648

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменка В. В.,

з секретарем Макарченко Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Яковлєв Ю.В. –за довіреністю,

від відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс", м. Рівне

до приватного підприємства "Експе-Транс Плюс", м. Черкаси

про стягнення 11 338 грн. 86 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 11 338 грн. 86 коп., в тому числі основного боргу –7 795 грн.; пені –2 945 грн. 88 коп.; 3% річних –80 грн. 64 коп.; втрат внаслідок інфляції –517 грн. 34 коп. за невиконання зобов’язань по розрахунках за договором міжнародного перевезення вантажів № 05-01-2007 від 05.01.2007 за маршрутом м. Краматорськ (Україна)-м. Мілан (Італія).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не надіслав, його представник, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився.

Суд розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.

При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами»слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.

Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.

Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.

При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.

По будь-яким спорам, що виникають з приводу перевезень, які здійснюються у відповідності з цією Конвенцією, позивач може звертатися не тільки до компетентних судів, що беруть участь у Конвенції країн, вказаних із взаємної згоди сторонами, а й до суду країни, на території якої знаходяться:

1) місце проживання відповідача, його головна контора, або відділення чи агентство, при посередництві якого був заключний договір перевезення або

2) місце прийняття вантажу до перевезення, або місце доставки.

Подання позовів, які можуть виникати в результаті перевезень, виконаних у відповідності з цією Конвенцією, можливе на протязі одного року. Проте, у випадку зловмисного проступку або вини, яка згідно закону, який застосовує суд, що розглядає справу, прирівнюється до зловмисного проступка, строк встановлюється в три роки. Строк обчислюється:

1) у випадку часткової втрати вантажу, його пошкодження або прострочки в доставці –з дня здачі вантажу;

2) у випадку втрати всього вантажу –з тридцятого дня по закінченні встановленого для перевезення строку, або якщо він (строк) не був встановлений, з 60-го дня по прийнятті вантажу перевізником до перевезення;

3) у всіх інших випадках по закінченні трьохмісячного строку із дня укладення договору перевезення.

День, вказаний вище в якості точки відліку строку подання позову, не приймається в рахунок при встановленні його строку.

05.01.2007 сторони уклали договір міжнародного перевезення вантажів № 05-01-2007 за маршрутом Україна-Італія (далі - договір). Предметом договору є порядок взаємовідносин, які виникають між експедитором (відповідачем) та виконавцем (позивачем) при плануванні, здійсненні та оплаті транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні.

На виконання умов договору та заявки від 01.09.2008 позивач виконав міжнародне перевезення вантажу за маршрутом м. Краматорськ (Україна)-м. Мілан (Італія) транспортними засобами: автомобілем, реєстраційний номер ВК7754 АК та напівпричепом, реєстраційний номер ВК4708 ХХ, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів та подорожніми листами (типова форма № 1), дослідженими в судовому засіданні.

Факт належного виконання позивачем перед відповідачем зобов’язань за договором підтверджується дослідженими в судовому засіданні підписаними представниками сторін та завіреними печатками:

- договором-заявкою від 01.09.2008;

- міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 001706 від 02.09.2008;

- Рахунком № 1426 від 10.09.2008 на суму 7 795 грн.;

П.5.2.1 договору визначено, що експедитор (відповідач) оплачує рахунок на протязі 20 банківських днів, починаючи з моменту отримання оригіналів документів, якщо інше не вказано в заявці на перевезення вантажу.

Оригінали документів (міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 001706 від 02.09.2008; Рахунок № 1426 від 10.09.2008 на суму 7 795 грн.) позивач направив відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 15449883 від 19.09.2008.

Позивач вважає, що відповідач був зобов’язаний розрахуватися по рахунку № 1426 від 10.09.2008 з 22 вересня 2009 р. по 17 жовтня 2008 р. включно.

Відповідач у визначений договором строк повністю не розрахувався з позивачем за виконані перевезення вантажів.

Листом від 25.11.2008 відповідач гарантував позивачу в 14-денний строк оплатити рахунок № 1426 на суму 7 795 грн. Але у вказаний строк оплата не була проведена.

Борг відповідача перед позивачем складає 7 795 грн.

Зобов’язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

П.6.2 договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати рахунків, експедитор (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) пеню у розмірі 0,3% від суми платежу за кожний день прострочення.

Розмір пені за невиконання зобов’язань по рахунку № 1426 від 10.09.2008 складає 2 945 грн. 88 коп.

Ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно дослідженого в судовому засіданні розрахунку позивача розмір 3% річних становить 80 грн. 64 коп., втрати внаслідок інфляції –517 грн. 34 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 11 338 грн. 86 коп., в тому числі основного боргу –7 795 грн., пені –2 945 грн. 88 коп., 3% річних –80 грн. 64 коп., втрат внаслідок інфляції –517 грн. 34 коп. за невиконання зобов’язань по розрахунках за договором міжнародного перевезення вантажів № 05-01-2007 від 05.01.2007 за маршрутом Україна-Італія.

Оскільки позов підлягає до повного задоволення, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 113 грн. 39 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути 11 338 грн. 86 коп., в тому числі основного боргу –7 795 грн., пені –2 945 грн. 88 коп., 3% річних –80 грн. 64 коп., втрат внаслідок інфляції –517 грн. 34 коп., а також 113 грн. 39 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з приватного підприємства "Експе-Транс Плюс", м. Черкаси, вул. Гоголя,222, кв.3, код 31782662 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс", (юр. адреса: вул. Мазепи,29/20, м. Рівне; пошт. адреса: вул. Д.Галицького,19, офіс 607), код 33276798.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СУДДЯ В.В.Єфіменко