Рішення № 32596019, 18.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.07.2013р. Справа № 905/3607/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Олас», м.Горлівка

про стягнення заборгованості у розмірі 3801,56грн., 3% річних у розмірі 26,46грн. та пені у сумі 3801,56грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Гладких І.Ф., яка діє на підставі довіреності №06/4823 від 16.04.2013р.

від відповідача: Грудько Л.П., директор, яка діє на підставі наказу №2/13-к від 05.03.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», м.Горлівка

звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Олас», м.Горлівка про стягнення заборгованості у розмірі 3801,56грн., 3% річних у розмірі 26,46грн. та пені у сумі 3801,56грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №1814 від 04.08.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 3801,56грн., що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії договору поставки теплової енергії №1814 від 04.08.2010р. разом з додатковими угодами до нього, акту на включення опалення від 18.10.2012р., акту на відключення опалення від 15.04.2013р., реєстру сум, пред'явлених у платіжних вимогах дорученнях, платіжних вимог-доручень.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, ст.1, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем було повідомлено та надано відповідні документи до матеріалів справи, про те, що Закрите Акціонерне Товариство «Горлівськтепломережа» було перейменовано у публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», дані зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 28.09.11р. В подальшому, публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», було перейменовано у приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», дані зміни зареєстровані 09.04.13р.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву №06/6904 від 03.06.2013р. у якій просив припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 937,68грн. у зв'язку з оплатою його відповідачем, що підтверджується копією банківської виписки по рахунку за 23.05.2013р.

Заявою №06/бн від 10.06.2013р. позивач просив припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 3801,56грн., у зв'язку з оплатою його відповідачем в повному обсязі на підтвердження чого надав копії виписки по рахунку за 07.06.2013р. та просив стягнути з відповідача пеню у сумі 3801.56 грн, 3% річних у сумі 26,45 грн.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви №06/бн від 10.06.2013р. (а.с. 46).

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення основної суми боргу в розмірі 3801,56грн. підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у своєму відзиві №150 від 07.06.2013р. пояснює, що заборгованість погашена повністю у сумі 3801,56грн. та просить суд зменшити суму пені до 0,00грн. у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем на підприємстві.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

04.08.2010 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії №1814 (надалі Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання поставляти Споживачеві (відповідачу) теплову енергію для теплопостачання нежитлового приміщення за адресою вул. Чорного-Діденка,7 з тепловою завантаженістю на опалення Qот=0,006 Гкал/год. Загальною площею 56,40кв.м., а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, які передбачені цим договором.

Додатковою угодою до договору №1814 сторони змінили пункт 5.1. та п.5.2. договору та виклали його в наступній редакції: за об'єктами, які не обладнані приладами комерційного обліку теплової енергії:

- за опалення загальної площі 56,40000кв.м, при вартості 28,63грн. за 1 кв.м. в місяць, сума оплати в місяць 1614,73грн. крім того ПДВ 20% в сумі 322,95грн. Всього 1937,68грн. Сума оплати в місяць опалювального періоду 1937,68грн. У випадку зміни уповноваженими органами тарифів, норм витрат теплової енергії на виробництво послуг опалення, системи оплати, сторони автоматично вводять зміни в розрахунки за послуги теплопостачання з часу введення змін в дію. Доповнили Договір п.5.2.1., а саме: розрахунок вартості теплової енергії за 1кв.м. опалювальної площі визначається виходячи з тарифу на теплову енергію, який прийнятий уповноваженим органом, з урахуванням норм розрахунків теплової енергії на виробництво послуг опалення, затверджених органами місцевого самоврядування.

За приписами п.5.3. розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п.5.4. оплату за теплову енергію Споживач здійснює до початку розрахункового місяця, згідно платіжній вимозі-дорученню, яка виставлена Постачальником.

Пунктом 5.5. сторони визначили, платіжна вимога-доручення Постачальника вважається пред'явленою Споживачеві з моменту вручення її Споживачеві, керівнику, відповідальному представникові, бухгалтеру, відповідальному за діловодство Споживача. У випадку неможливості вручення особисто - з моменту відправки поштою заказним листом за юридичною адресою, вказаною у договорі, з урахуванням строку поштового перебігу.

Як зазначено у п.8.3. договору за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії Споживачеві нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до п.8.4. договору при прострочці оплати теплової енергії Споживач на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три процента річних від простроченої суми.

Строк дії цього договору з 01.10.2010р. по 30.09.2012р., а у частині розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного проведення. Після припинення строку дії договору, договір автоматично продовжується на кожен наступний той же період.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Додатком №1 до Договору встановлено теплове навантаження на опалення - Q=0,016 Гкал/годину.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов вказаного Договору Позивачем була поставлена на адресу відповідача теплова енергія, що підтверджується актом на включення опалення від 18.10.2012р.

Також у відповідності до п.5.4 Договору відповідачу надавались платіжні вимоги доручення для оплати отриманої теплової енергії за період з жовтня 2012 р. по квітень 2013р..

Доказами отримання відповідачем платіжних вимог-доручень є реєстр сум, які виставлені в платіжних вимогах, з відміткою про їх отримання представником відповідача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги своєчасно не сплатив, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 3801,56грн. за період з жовтня 2012р. по квітень 2013р., яку останній оплатив у процесі розгляду справи, що підтверджується банківськими виписками від 23.05.2013р. та 07.06.2013р.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 26,46грн. та пред`явлено до стягнення зазначену суму.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних, приймаючи до уваги межі позовних вимог, дійшов висновку, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 19,07грн. у зв»язку з допущенням позивачем арифметичної помилки при здійсненні розрахунку.

Керуючись п.8.3. договору позивачем була нарахована пеня на суму боргу за період з 25.10.2012р. по 12.05.2013р. у розмірі 3801,56грн. Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає його вірним та здійсненим у відповідності до Закону України «Про відповідальність суб»єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені суд зазначає наступне:

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, а саме те, що відповідач здійснював часткову оплату отриманого тепла, а на час прийняття рішення по справі погасив суму боргу, врахувавши фінансовий стан обох сторін, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 20% - до 3041,25грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Олас», м.Горлівка про стягнення заборгованості у розмірі 3801,56 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Олас», м.Горлівка про стягнення 3% річних у розмірі 26,46грн. та пені у сумі 3801,56грн.

задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Олас», м.Горлівка (84626, Донецька область, м.Горлівка, вул.Чорного-Діденка, 7/2, р/р 26003051805411 в ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 23772805, МФО 335496) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Ак.Павлова, 13, р/р 260022671601 у ПАТ «Міський Комерційний Банк», ЄДРПОУ 03337007, МФО 339339) 3% річних у розмірі 19,07грн. та пені у сумі 3041,25грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Олас», м.Горлівка (84626, Донецька область, м.Горлівка, вул.Чорного-Діденка, 7/2, р/р 26003051805411 в ПАТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 23772805, МФО 335496) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Ак.Павлова, 13, р/р 260022671601 у ПАТ «Міський Комерційний Банк», ЄДРПОУ 03337007, МФО 339339) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1547,42грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 22.07.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко