Постанова № 32595929, 11.07.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 р. Справа № 818/4408/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Олійника А.В.,

представника позивача - Неговєлова А.В.,

представника відповідача - Євенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 № 0006991503/5541, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 48 208, 75 грн., у тому числі за основним платежем - 38 567, 00 грн. та за штрафними санкціями (штрафами) - 9 641, 75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах, за результатами проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Метал - Союз плюс» з питань достовірності визначення податкового кредиту за червень 2010 року було складено акт від 16.10.2012 № 3193/15-319/31931103.

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006991503/55041 від 31.10.2012 , відповідно до якого ТОВ «Метал - Союз плюс» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 38 567, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на 9 641, 75 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення - рішення від 31.10.2012 № 0006991503/55041 незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

На думку позивача, він не мав змоги надати усі необхідні документи для проведення перевірки, оскільки рекомендований лист, в якому містилось повідомлення про проведення перевірки був отриманий позивачем 16.10.2012, тобто в той день коли вже було складено акт від 16.10.2012 № 3193/15-319/31931103 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Метал - Союз плюс» з питань достовірності визначення податкового кредиту за червень 2010 рік.

В акті перевірки зазначено, що ксерокопії податкових накладних ТОВ «Метал - Союз плюс», не можуть вважатись документами, які є підставою для нарахування податкового кредиту. Однак, жодним нормативно-правовим актом України, не вимагається надавати на запит податкового органу оригінали первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. Жодних посилань в акті перевірки на оформлення первинних документів з порушенням порядку їх складання, або на дефекти їх форми або змісту не зроблено, що свідчить про дотримання позивачем норм чинного законодавства України при включення сум ПДВ до складу податкового кредиту на підставі такої накладної.

Крім того, відповідно до розділу 3 акту перевірки, за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності за червень 2010 року з податку на додану вартість по податковим зобов'язанням та податковому "кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України згідно звірки 06.06.2011, встановлено що позивач в декларації за червень 2010 року включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по контрагенту ТОВ «Метал - Стандарт».

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Метал - Стандарт» не звітує з червня 2010 року, тобто, підставою визначення податкових зобов'язань позивачу став факт недекларування податкових зобов'язань контрагентом ТОВ «Метал - Стандарт».

На думку позивача, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Щодо декларування головним підприємством податкових зобов'язань та податкового кредиту за філію позивач зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р., податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють поставку товарів (послуг) та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово довести до відома державного податкового органу за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.

Отже, у зв'язку з тим, що з початку 2009 року СП Барська філія ТОВ «Метал - Союз плюс» не мала права бути платником податку на додану вартість, формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по філії правомірно здійснювалось ТОВ «Метал - Союз плюс» в декларації з податку на додану вартість на підставі документів наданих філією.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

В письмовому запереченні, поданому до суду, представник відповідача зазначає, що у результаті перевірки було встановлено, що підприємство ТОВ «Метал-Союз Плюс» в декларації за червень 2010 року включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 38 566, 67 грн. по контрагенту ТОВ «Металл-Стандарт, який знаходиться на обліку в Лівобережній міжрайонній ДПІ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, не подає податкової звітності з червня 2010 року, що свідчить про відсутність діяльності підприємства та про створення підприємства лише з метою надання податкової переваги у вигляді надання податкового кредиту ТОВ «Метал-Союз Плюс». Діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ «Металл-Стандарт».

Таким чином, в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг.

Також, представник відповідача зазначає, що на письмовий запит ДПІ в м. Суми від 31.08.2012 № 40212/10/15-345 позивачем не надано підтверджуючих документів, які вимагалися в запиті ДПІ у м. Сумах, що свідчить про безпідставність віднесення даних сум до податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Металл-Стандарт». Таким чином, відсутність у ТОВ «Метал-Союз Плюс» документів первинного бухгалтерського обліку, як того вимагає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996, із змінами та доповненнями, свідчить про безпідставність віднесення сум податку на додану вартість сплачених ТОВ «Металл-Стандарт» до податкового кредиту ТОВ «Метал-Союз Плюс».

За таких обставин, висновки про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Метал-Союз Плюс» вважає обгрунтованими, а податкове повідомлення - рішення від 31.10.2012 № 0006991503/55041 правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що керівнику ТОВ «Метал-Союз Плюс» було направлено запит від 31.08.2012 № 40212/10/15-345 про надання пояснень та документальних підтверджень даних, задекларованих у звітності з податку на додану вартість за червень 2010 року, а саме відповідач просив надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за навності) копії первинних бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг та якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах з контрагентом ТОВ "Метал-Стандарт" (а.с. 104). У відповідь підприємство надало лист від 06.09.2012 № 154, в якому повідомило, що не мало господарських відносин з ТОВ «Метал-Стандарт» за червень 2010 року та не відображало в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року сум податкового кредиту (а.с. 103).

15.10.2012 посадовими особами ДПІ у м. Сумах проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Метал-Союз Плюс», поданої за червень 2010 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2012 № 3193/15-319/31931103 (а.с. 106-108).

Відповідно до акту перевірки, ТОВ "Метал-Союз Плюс" в декларації за червень 2010 року включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 38 566,67 грн. по контрагенту ТОВ "Металл-Стандарт".

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Металл-Стандарт» знаходиться на обліку в Лівобережній міжрайонній ДПІ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та не звітує з червня 2010 року.

В ході перевірки було встановлено, що чисельність працюючих на ТОВ «Метал-Стандарт» складає 6 чоловік, що свідчить про відсутність трудових ресурсів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у силу відсутності управлінського та технічного персоналу, та відповідно виконання умов договору.

На письмовий запит ДПІ у м Сумах від 31.08.2012 № 40212/10/15-345 позивачем підтвержуючих документів не надано. Таким чином, посадовими особами відповідача зроблено висновок про відсутність у позивача документів первинного бухгалтерського обліку, як того вимагає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що свідчить про безпідставність віднесення сум податку на додану вартість сплачених ТОВ "Металл-Стандарт" до податкового кредиту ТОВ "Метал-Союз Плюс".

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Метал-Союз Плюс» п.1.7. ст.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7 ст. 7, п.10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями.

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення - рішення від 31.10.2012 № 0006991503/55041, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 48 208, 75 грн., у тому числі за основним платежем - 38 567, 00 грн. та за штрафними санкціями (штрафами) - 9 641, 75 грн. (а.с. 7).

Згідно пояснень представника позивача, 03.08.2009 між СП Барська філія ТОВ "Метал-Союз плюс" та ТОВ "Металл - Стандарт" був укладений договір від 03.08.2009 № 03/08-БПЧМ (а.с. 28-29) та додаткова угода № 1 до нього (а.с. 30), згідно умов якого позивачем був придбаний металобрухт чорних металів. При цьому, позивачем як головним підприємством на підставі поданих філією даних формувалась зведена загальна декларація, а тому ним податковий кредит сформований і по операції, проведеної його філією з ТОВ "Металл - Стандарт".

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із п.1.32. ст.1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N334/94-ВР, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платника податку на додану вартість визначено статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997.

Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів:

-документальне підтвердження нарахування (сплати) податку;

-напрямок використання придбаних товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до пункту 7.2.3. пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені п.7.3. ст.7 цього Закону).

Тобто, діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ «Металл-Стандарт».

Таким чином, в разі надання податкової накладної без декларування податкових зобов'язань, даний документ не може вважатися підставою для включення сум до податкового кредиту підприємством-покупцем або отримувачем послуг.

Згідно п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 сума податку, що підлягає сплаті до бюджету визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого податкового періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999, бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно ч.2 ст.31 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р., бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, діючим законодавством закріплено обов'язок власника або уповноваженої особи підприємства належним чином вести та зберігати документи бухгалтерського обліку, в тому числі з метою отримання податкових пільг у вигляді податкового кредиту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV.

Судом встановлено, що на письмовий запит ДПІ в м. Сумах від 31.08.2012 № 40212/10/15-345 позивачем підтверджуючих документів надано не було.

За таких обставин, відсутність у ТОВ «Метал-Союз Плюс» документів первинного бухгалтерського обліку, як того вимагає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Закон України «Про податок на додану вартість», свідчить про безпідставність віднесення сум податку на додану вартість сплачених ТОВ «Металл-Стандарт» до податкового кредиту ТОВ «Метал-Союз Плюс».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Метал-Союз Плюс» не мало право на включення суми 38 566, 67 грн. до податкового кредиту декларації за червень 2010 року по контрагенту ТОВ «Металл-Стандарт».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 16 липня 2013 року.