Рішення № 32595924, 17.07.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2013 р.Справа № 921/607/13-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області, вул. Петрушевича, 5, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021

про стягнення заборгованості в сумі 146351.92 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Мазаєва О. А., довіреність №1097 від 02.07.2013р.

відповідача: Стефанів І. С., довіреність б/н від 30.05.2013р.

Суть справи:

Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради про стягнення 146351.92 грн. заборгованості.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані в судовому засіданні повноважним представником, посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманих ним, згідно актів прийому-здачі виконаних робіт, послуг, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, стягнення якої і є предметом судового розгляду.

Відповідач, згідно відзиву на позов (№220/01 від 02.07.2013р.), що підтриманий під час розгляду справи його представником, щодо заявлених вимог не заперечує. При цьому вказує на важкий фінансовий стан управління та просить заявлену до стягнення суму заборгованості розстрочити на 6 місяців до 31.12.2013р.

В процесі вирішення спору, в судових засіданнях оголошувалась перерва із підстав викладених у формулярах (протоколах) судового засідання.

В судовому засіданні повноважним представникам сторін належні їм права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

31 січня 2013р., 26 лютого 2013р., 29 березня 2013р. та 30 квітня 2013р. між Управлінням з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради (далі- Замовник) та відділом Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (далі-Виконавець) були укладені договори №026965, №0036/027005, №027034/0042 та №0047/027067 про надання послуг охорони адміністративного будинку по вул. М. Грушевського, 8 у м. Тернополі.

За умовами даних правочинів Виконавець (позивач) зобов'язався надати, в період з 01.02.2013р. по 31.05.2013р., послуги з охорони адміністративного будинку Тернопільської обласної ради по вул. М. Грушевського, 8 у м. Тернополі та забезпечити пропускний режим на даному об'єкті, а Замовник (відповідач) зобов'язаний прийняти дані послуги та сплатити їх вартість (п. 1.1, 1.2).

Ціна послуг розраховується за години міліцейської та цивільної охорони об'єкту, а сумарна їх вартість визначається у додатках до вищезазначених угод (п. 3.1, 3.2).

Зокрема, Додатками №2, що є невід'ємними частинами згаданих договорів, визначено вартість фізичної охорони, а саме: по зобов'язаннях від 31.01.2013р. в сумі 35508.00 грн., від 26.02.2013р. - 38688.00 грн., від 29.03.2013р. - 37440.00 грн. та від 30.04.2013р. - 38688.00 грн.

Відповідно до п. 4.1 даних угод, розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі отриманого від Виконавця двостороннього акту надання-приймання послуг, які Замовником оплачуються не пізніше 15 банківських днів з моменту їх підписання сторонами.

При цьому п. 5.1 правочинів обумовлено, що в частині виконання сторонами свої обов'язків по розрахунках такі діють до їх повного виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов вищезазначених правочинів, надав Управлінню з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради, на підставі актів прийому-здачі виконаних робіт, що підписані (погоджені) повноважними представниками сторін без зауважень та заперечень, послуги в наступному порядку:

- по договору №026965 від 31.01.2013р. послуги отримано згідно акту № ТМЗ-000020 за лютий 2013р. на суму 35508.00 грн.;

- згідно угоди №0036/027005 від 26.02.2013р. їх надання підтверджується актом № ТВ1-000026 за березень 2013р. на суму 38688.00 грн.;

- на підставі правочину №027034/0042 від 29.03.2013р. послуги отримано у відповідності до акту № ТВ1-000033 за квітень 2013р. на суму 37440.00 грн.;

- по договору №0047/027067 від 30.04.2013р. послуги надано на підставі акту № ТВ1-000036 за травень 2013р. на суму 38688.00 грн.

Вартість отриманих послуг відповідачем оплачено лише частково, що останнім не заперечується та підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться у матеріалах справи, а відтак залишок неоплачених Замовником послуг становить 146351.92 грн.

В той же час, суд зазначає, що із наявних у матеріалах справи документів, не вбачається письмових зауважень щодо якості виконаних робіт, як це передбачено п. 2 правочинів, а відтак заявлена до стягнення сума заборгованості доведена належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене, позивачем направлено на адресу відповідача претензію у формі вимоги №17/1-2-802 від 15.05.2013р. про сплату заборгованості, що Управлінням згідно відповіді на претензію №181/01 від 04.06.2013р. не заперечується.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем становить 146351.92 грн., яка відповідачем не оспорюється та визнається, а відтак заявлені вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовані та правомірні.

Разом з тим, в судовому засіданні 17.07.2013р. та згідно відзиву на позов, відповідач просить суд, розстрочити заявлену до стягнення суму заборгованості в т. ч. судовий збір терміном на 6 місяців, у відповідності до запропонованого графіку, до 31.12.2013р.

Позивач щодо розстрочення виконання рішення суду не заперечив на підтвердження чого подав погоджений ним лист №17/1-2-1780 від 16.07.2013р.

Вирішуючи дане клопотання за викладеними у п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України правилами, суд враховує, що Управління з експлуатації майнового комплексу фінансується з державного бюджету України недостатньо для виконання покладених на нього завдань. .

З наведеного, для забезпечення належного функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, що знаходяться в адміністративному будинку по вул. М. Грушевського, 8 у м. Тернополі та зважаючи на виконання відповідачем важливих суспільних функцій, приймаючи до уваги ступінь його вини у виникненні спору та матеріальні інтереси обох сторін, з метою забезпечення виконання судового рішення, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача, розстрочивши виконання рішення суду щодо стягнення з Управління суми основної заборгованості в розмірі 146351.92 грн., а також судових витрат в сумі 2927.04 грн., терміном до 31.12.2013р., шляхом її сплати відповідно до погодженого сторонами графіку.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління з експлуатації майнового комплексу Тернопільської обласної ради (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 30165302) на користь Відділу Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області (вул. Петрушевича, 5, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 085597014) - 146351 (сто сорок шість тисяч триста п'ятдесят один) грн. 92 коп. суми основної заборгованості та 2927 (дві тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 04 коп. судового збору, з розстрочкою виконання рішення суду до 31.12.2013р. рівними частинами щомісячно в наступному порядку:

- до 31.07.2013р. - 24879.83 грн.;

- до 31.08.2013р. - 24879.83 грн.;

- до 30.09.2013р. - 24879.83 грн.;

- до 31.10.2013р. - 24879.83 грн.;

- до 30.11.2013р. - 24879.83 грн.;

- до 31.12.2013р. - 24879.81 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 22.07. 2013р.