ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.07.13р. Справа № 904/4664/13
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м.Київ
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м.Дніпропетровськ
про стягнення 6 110, 27 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - не з`явився
від відповідача - Миколайчук С.В., представник, довіреність №181 від 03.01.2013р.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Київ - далі по тексту - позивача до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення 6110,27грн.
Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.10.09р. між позивачем та Шемигон М.О. укладено договір № 23-08-5650448 добровільного страхування автотранспорту. За умовами договору № 23-08-5650448 від 02.10.09р. позивач зобов'язався виплатити страхове відшкодування у розмірі фактичної матеріальної шкоди Шемигон М.О. у випадку пошкодження автомобіля ВАЗ21154, державний номер АХ4794ВО. 21.09.10р. о 07год. 20хв. в с. Васіщево на вул. Орєшкова, поблизу буд. №5, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ21099 державний номер АХ8822АС, під керуванням Дурова В.В. та автомобіля ВАЗ21154, державний номер АХ4794ВО, під керуванням Шемигон М.О. Постановою Харківського районного суду Харківської області від 01.11.10р. Дурова В.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, довідкою ДАЇ підтверджено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія Дурова В.В., який порушив п.13.1. Правил дорожнього руху України. Звітом № 015-АХ визначено вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля ВАЗ21154, державний номер АХ4794ВО, який склав 7602,93грн. На виконання зобов'язань за договором № 23-08-5650448 від 02.10.09р., відповідно до заяви Шемигон М.О., страхового акту № 08-7688-10 та наказу №87688100 від 17.01.11р. позивач виплатив Шемигон М.О. страхове відшкодування у розмірі 6110,27грн. (7602,93грн.-франшиза), що підтверджується платіжним дорученням №227 від 20.01.11р. Враховуючи, що відповідальність Дурова В.В., який винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, перед третіми особами застрахована у відповідача за полісом №ВЕ-2882918 позивач звернувся до відповідача з даною позовною заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.
За результатами розгляду позовної заяви № 561/11-1562 від 30.05.13р. ухвалою суду від 12.06.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідач в судове засідання з'явився, вимоги суду виконав, відзив на позов надав, позовні вимоги не визнає у зв'язку з тим, що відповідача, в супереч положенням ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не повідомлено протягом трьох днів про дорожньо-транспортну пригоду, у зв'язку з чим відповідач керуючись положеннями ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має право відмовити у здійсненні страхового відшкодування. Додатково відповідач повідомив суд, що франшиза за полісом №ВЕ-2882918 становить 510,00грн.
02.07.13р. в судове засідання сторони не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 16.07.13р.
За результатами судового засідання, яке відбулося 16.07.13р., справу було розглянуто за участю повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
21.09.10р. о 07год. 20хв. в с. Васіщеве на вул. Орєшкова, поблизу буд. № 5 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ21099 державний номер АХ8822АС, під керуванням Дурова В.В. та транспортного засобу ВАЗ21154, державний номер АХ4794ВО, під керуванням Шемигон М.О.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало те, що Дуров В.В. порушив вимоги п.13.1. Правил дорожнього руху України, тобто здійснив правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
01.11.10р. Постановою Харківського районного суду Харківської області у справі № 3-4199/10 Дурова В.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
В результаті вчинення правопорушення Дуровим В.В., було завдано матеріальної шкоди Шемигон М.О., який є власником автомобіля ВАЗ21154, державний номер АХ4794ВО.
02.10.09р. між позивачем та Шемигон М.О. укладено договір № 23-08-5650448 добровільного страхування автотранспорту. За умовами договору № 23-08-5650448 від 02.10.09р. позивач зобов'язався виплатити страхове відшкодування у розмірі фактичної матеріальної шкоди Шемигон М.О. у випадку пошкодження автомобіля ВАЗ21154, державний номер АХ4794ВО.
Шемигон М.О. повідомив позивача про настання страхового випадку заявою за вих.1-2/11737 від 21.09.10р.
За заявою позивача про проведення автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу проведено зазначене дослідження та складено звіт № 015-АХ від 05.10.10р., яким визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ21154 державний номер АА4794ВО в результаті його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді складає 7602,93грн.
На виконання своїх зобов'язань за договором № 23-08-5650448 від 02.10.09р., відповідно до заяви Шемигон М.О., страхового акту № 08-7688-10 та наказу №87688100 від 17.01.11р. позивач виплатив Шемигон М.О. страхове відшкодування у розмірі 6110,27грн. (7602,93грн.-франшиза), що підтверджується платіжним дорученням №227 від 20.01.11р.
Згідно з ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі
виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст.27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Абзац 1 п.2 ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визначає, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.
Керуючись положеннями чинного законодавства позивач дійшов висновку, що до нього перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи - Дурова В.В. цивільно-правова відповідальність якого на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача, що підтверджено полісом №ВЕ-2882918, у зв'язку з чим саме на адресу відповідача було направлено претензію на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу за вихідним № 273/11-1562 від 06.03.13р., факт отримання якої відповідач не заперечує, однак зазначена претензія позивача була залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально частково доведено ті обставини на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника відповідача в судовому засіданні, господарський суд визнав позовні вимоги обґрунтованими, документально доведеними, однак такими, що підлягають задоволенню частково, так як позивач при визначенні розміру позовних вимог до відповідача не врахував франшизу за полісом №ВЕ-2882918, яка складає 510,00грн.
Франшиза, відповідно до визначення зазначеного в Законі України "Про страхування", це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Розмір страхового відшкодування, яке позивач виплатив за договором добровільного комплексного страхування на транспорті складає 6110,27грн.
Франшиза за полісом № ВЕ/8280779, який видано відповідачем, складає 510,00грн..
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 5600,27грн.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов господарський суд не визнає, так як ні позивач, ні страхувальник позивача не зобов'язані були повідомляти відповідача про дорожньо-транспортну пригоду.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1577,01грн., з урахуванням того, що 91,66% позовних вимог позивача судом задоволено.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ДНІПРОІНМЕД" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 307; ідентифікаційний код 21870998) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (02100, м. Київ, вул. Дубового,18; ідентифікаційний код 31704186) 5600,27грн. (п'ять тисяч шістсот грн. 27 коп.) - матеріальна шкода; 1577,01грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят сім грн. 01 коп.) - судовий збір, видати наказ.
В решті відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 22.07.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко
Судове рішення № 32595922, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 16.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/4664/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: