Рішення № 32595769, 27.06.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 2035/11333/2012

№ пров. 2/2035/3207/2012

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2013 р. м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого у справі судді Нікуліної Л.П.

при секретарі Підопригора Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської Ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

19 грудня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської Ради, в якому просила визнати за її померлою матір'ю ОСОБА_2 право власності на зведений житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «а», що складається з приміщень: І - коридор площею 3,4 кв.м., 1-1 - коридор площею 8,1 кв.м., 1-2 - житлову кімнату площею 16,8 кв.м., житлову кімнату 1-3 площею 11,9 кв.м., 1-4 - кухню площею 4,2 кв.м., загальною площею 44,4 кв.м., у тому числі житловою 28,7 кв.м., а також прибудовані погріб літ. «Б» та сараї літ. «В», «Д», що розташовані по АДРЕСА_1, а також визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок з надвірними побудовами в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у 1959 року її матір'ю ОСОБА_2 був побудований будинок по АДРЕСА_1, яка проживала в ньому до своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1. Але за час життя ОСОБА_2, з причин особистого характеру не займалась оформленням своїх прав на зазначений будинок, але мешкала в ньому. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яку вона фактично прийняла, але коли звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, то виявилось, що право власності на спадковий будинок не зареєстровано, а тому прийняти спадщину належним чином вона не може. У зв'язку з труднощами, які виникли при прийнятті спадщини позивач просила визнати право власності на спірний будинок за своєю матір'ю - ОСОБА_2, після чого визнати право власності на цей будинок за нею.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник Харківської міської Ради у судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.02.2012 року в АДРЕСА_1 розташований житловий будинок з надвірними побудовами, право власності на який не зареєстровано. (а.с. 4)

Так виходячи з пояснень представника позивача, зазначений будинок був побудований матір'ю позивачки - ОСОБА_2 у 1959 році. На той час її прізвище було «ОСОБА_2» і будівництво було здійснено під час шлюбу з чоловіком ОСОБА_3. Подружжям було побудовано житловий будинок житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «а», що складається з приміщень: І - коридор площею 3,4 кв.м., 1-1 - коридор площею 8,1 кв.м., 1-2 - житлову кімнату площею 16,8 кв.м., житлову кімнату 1-3 площею 11,9 кв.м., 1-4 - кухню площею 4,2 кв.м., загальною площею 44,4 кв.м., у тому числі житловою 28,7 кв.м., а також прибудовані погріб літ. «Б» та сараї літ. «В», «Д», що розташовані по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Після смерті першого чоловіка ОСОБА_3 у ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 зерєструвала шлюб з ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 03.07.1964 р., актовий запис 46-45, та змінила прізвище на «ОСОБА_2». (а.с. 8, 9)

Відповідно до Рішення № 300/4 від 16.09.1969 року виконавчого комітету Червонозаводської районної Ради депутатів трудящих, була розглянута заява ОСОБА_2. про узаконення самовільно збудованого будинка по АДРЕСА_1, згідно якого вирішено, що у зв'язку з тим, що будинок літ. А-1 будувався ОСОБА_2, з її першим померлим чоловіком та після був перебудований з другим чоловіком, питання про право власності на цей будинок належить встановити судовим порядком. (а.с. 5)

Приватний житловий будинок, як того вимагає Тимчасове положенням „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002 року N 7/5, підлягає обов'язковій технічній інвентаризації та державній реєстрації.

Відповідно до п.3.1. Інструкції „Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, роботи з інвентаризації повинні здійснюватися за обов'язковою участю власника будинку, у присутності якого проводиться його обстеження.

Так, відповідно до Свідоцтва про одруження від 27.07.1979 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7, актовий запис № 451 та взяла прізвище «ОСОБА_2». (а.с. 7)

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 8946. (а.с. 6)

Відповідно до ст.. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді будинка по АДРЕСА_1, спадщину фактично прийняла її дочка - ОСОБА_1.(а.с. 10)

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого законом, він не заявив про відмову від неї.

05 вересня 2012 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1. (а.с. 33-36)

Також, згідно технічного висновку, наданого ТОВ «Харківреконструкція» у вересні 2012 року, загальний стан побудованих конструкцій житлового будинку літ. «А-1», прибудова літ. «а», сараїв літ. Літ. «В» та «Д», погріба літ. «Б» по АДРЕСА_1 задовільний. (а.с. 27-32)

Після звернення позивачем ОСОБА_1 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, зареєструвати право власності на спірний будинок виявилось не можливим, оскільки право власності не спадковий будинок не зареєстровано взагалі.

Відповідно із п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністра юстиції України 03.03.2004 року № 20/5, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям при пред'явлені ними правовстановлювальних документів на спадковий житловий будинок (витягу з реєстру прав власності на об'єкти нерухомого майна та відповідного технічного паспорту).

Відмовляючи в позові суд виходить з того, що право власності на новостворюване нерухоме майно виникає лише після прийняття його в експлуатацію та реєстрації права власності на це майно. До цього моменту нерухомого майна юридично не існує, а згідно з ч.3 ст. 331 Цивільного кодексу України забудовник вважається лише власником матеріалів та обладнання, які були використані в процесі такого будівництва (створення майна).

Відповідно до п.10 додатку №2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно від 07.02.2002 р. №7/5, серед переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, зокрема є рішення суду про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Тому, позовні вимоги позивача щодо визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за померлим спадкодавцем ОСОБА_2 є некоректними та юридично необґрунтованими, оскільки таке право можно визнати тільки шляхом встановлення факту права власності на об'єкт нерухомого майна.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави визнати за ОСОБА_2 та спадкоємцем-позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно саме як на житловий будинок АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 11, 58, 59, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 331, 1218, 1261, 1268 Цивільного Кодексу України, п.3.1. Інструкції „Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна", затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, Тимчасове положенням „Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002 року N 7/5суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської міської Ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.П. Нікуліна