Рішення № 325950, 06.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.06 р. Справа № 24/222

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої

При секретарі судового засідання Бєліковій Н.А.

за участю:

Прокурора

Представників сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Закрите акціонерне товариство „Лисичанський пивоварний завод” м.Лисичанськ

До відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1м. Донецьк

про стягнення 3568 грн. 16 коп. та зобов'язання відповідача повернути зворотну тару в натурі, а саме: КЕГи у кількості 12 штук, загальною вартістю 3000 грн.; ящики поліетиленові у кількості 160 штук, загальною вартістю 800 грн.; скляні пляшки у кількості 3089 штук, загальною вартістю 463,35 грн.

СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 22.11.2006р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошено перерву для підготовки тексту рішення до 06.12.2006р. згідно ст. 77 ГПК України.

Закрите акціонерне товариство „Лисичанський пивоварний завод” м. Лисичанськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Донецьк про стягнення 10359 грн. 06 коп., в тому числі 6287,64 грн. боргу та 4071,42 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки пива та води № НОМЕР_1, товарно-транспортні накладні, накладні, за якими відпускався товар у зворотній тарі, претензії, акт звірки, розрахунки суми боргу та пені.

Позивач надав заяву від НОМЕР_2, якою змінив предмет позову, що не суперечить ст. 22 ГПК України і просить стягнути 2024,29 грн. боргу, 1543,87 грн. пені та зобов'язати відповідача повернути зворотну тару в натурі, а саме:

- КЕГи у кількості 12 штук, загальною вартістю 3000 грн.;

-  Ящики поліетиленові у кількості 160 штук, загальною вартістю 800 грн.;

- Скляні пляшки у кількості 3089 штук, загальною вартістю 463,35 грн.

У письмовому поясненні від 22.11.2006р. позивач конкретизував позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на позов від 06.11.2006р., позовні вимоги визнає частково.

Також сторони надали заяву від 22.11.2006р., в якій визначились, що 2556 пляшок складає 383,35 грн.

Строк розгляду справи продовжено за клопотанням сторін відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між ЗАТ „Лисичанський пивоварний завод” м. Лисичанськ та ПП ОСОБА_1м. Донецьк укладено договір поставки пива та води № НОМЕР_1, строком дії до 31.12.2004р., а у випадку, якщо на момент закінчення строку дії цього договору у сторон залишаються невиконані зобов'язання, що випливають з цього договору, чинність договору у відношення таких зобов'язань автоматично продовжується до повного виконання цих зобов'язань. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов'язується передати у власність (поставити) відповідачу пиво та воду, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується прийняти товар та оплатити його в термін, передбачений даним договором та повернути зворотну тару.

У п. 7.1 договору зазначено, що зворотною тарою сторони вважають наступні види тари, які не є товаром та в кількості не більше ніж використано для пакування відвантаженого товару: скло пляшки, поліетиленові ящики, КЕГи ємність 50, вуглекислотні балони, якщо інше не зазначено в товарно-транспортній накладній. Заставна вартість зворотної тари встановлюється постачальником на момент відвантаження товару та обов'язково зазначається в товарно-транспортній накладній.

Позивач поставив відповідачу за договором № НОМЕР_1 товару на загальну суму 50517,02 грн., що підтверджується відповідними накладними та проти чого відповідач не заперечує.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

У п. 3.1 договору зазначено, що товар поставляється за вільними відпускними цінами, зазначеними у прайс-листі постачальника і можуть бути змінені. При цьому ціни на товар зафіксовані у ТТН, підписаним обома сторонами.

Згідно з п. 6.2 договору розрахунок за кожну партію товару здійснюється відповідачем шляхом попередньої 100% оплати її вартості, яка має бути зарахована на розрахунковий рахунок позивача не пізніше дня поставки такої партії на підставі рахунку-фактури позивача. За рішенням позивача поставка партії товару може бути здійснена й до моменту надходження передплати від відповідача. В цьому випадку умови оплати та гранична дата оплати вартості товару зазначаються у відповідному рахунку-фактурі позивача.

Відповідно до п. 7.5 договору, якщо відповідач користується тарою постачальника, то він зобов'язаний повернути 10% ящиків, пляшок КЕГ, вуглекислотних балонів протягом 15-ти днів з дня отримання товару. Ящики, пляшки, КЕГи, вуглекислотні балони повертаються за цінами, які діяли на день відвантаження товару.

Позивач просить повернути 12 КЕГ, 160 ящиків, 3089 склянок та 2024,29 грн. боргу за поставлену продукцію.

Відповідач вимогу позивача визнає частково та посилається на повернення позивачу за накладеною від 12.11.2004р. 8 КЕГ.

Позивач проти отримання від відповідача 8 КЕГ за накладеною від 12.11.2004р. заперечує.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що відповідач за накладною № б/н від 12.11.2004р. через водія ОСОБА_2 направив для позивача 8 КЕГ вартістю 2000 грн. та продукцію на суму 520 грн.

Позивач підтвердив той факт, що зазначений водій дійсно працював на підприємстві та надав трудовий контракт від 04.06.2004р. із строком дії до 07.12.2004р.

Разом з тим, довіреність на отримання спірного товару та тари позивачем водію ОСОБА_2 не видавалась (факт відсутності довіреності у вказаного водія підтверджено і відповідачем у судовому засіданні), докази прийняття товару та тари позивачем також відсутні.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити право чин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене вище, відповідач не довів факту повернення позивачу 12.11.2004р. 8 КЕГ та продукції на суму 520 грн.

Таким чином вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути 12 КЕГ обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Також підлягає задоволенню вимога щодо зобов'язання відповідача повернути 160 ящиків.

Безпідставними також є доводи відповідача щодо повернення позивачу продукції двічі 23.08.2004р. відповідно до двох податкових накладних на суму 195 грн. кожна, а всього на 390 грн.

Посилаючись тільки на розрахунки НОМЕР_4 та НОМЕР_5коригування кількості і вартості показників до податкової накладної від НОМЕР_3, відповідач не підтвердив документами первісного обліку, що двічі відбулось повернення продукції на суму по 195 грн. кожне. З матеріалів справи вбачається, що одноразове повернення продукції лише на 195 грн., зворотною накладною від НОМЕР_6 враховано у розрахунку суми позову, а також підтверджено актом звірки станом на серпень 2004р., підписаним обома сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, ні які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів факту повторного повернення позивачу продукції 23.08.2004р. на суму 195 грн.

Таким чином вимога щодо стягнення 2024,29 грн. боргу за поставлену продукцію доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню.

Вимога щодо зобов'язання відповідача повернути скляні пляшки у кількості 3089 штук, загальною вартістю 463,35 грн. підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 31.10.2005р. відповідач повернув позивачу 533 скляні пляшки, що підтверджено позивачем у розрахунку заборгованості за тару та у судовому засіданні.

Таким чином кількість пляшок, яка підлягає поверненню позивачу становить 2556 штук. У заяві від 22.11.2006р. сторони визначились, що 2556 пляшок складає 383,35 грн.

Враховуючи викладене, позивачу підлягає поверненню 2556 пляшок на суму 383,35 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 1543,87 грн. пені за період з жовтня 2004 по квітень 2005р.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи той факт, що позивачем направлена відповідачу вимога на оплату (претензія №483 від 12.05.2006р.) 16.05.2006р., про що свідчить відповідний поштовий чек НОМЕР_7, у відповідача до зазначеної дати не виникло зобов'язання оплатити отримані послуги, а у позивача не виникло право вимагати оплати, нарахування суми пені за період з жовтня 2004 по квітень 2005р. безпідставне і позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються на сторони відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 237, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 - 218, 265 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Лисичанський пивоварний завод” м. Лисичанськ до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Донецьк Акціонерного товариства „Ефект” м. Харків про стягнення 3568 грн. 16 коп. та зобов'язання відповідача повернути зворотну тару в натурі, а саме: КЕГи у кількості 12 штук, загальною вартістю 3000 грн.; ящики поліетиленові у кількості 160 штук, загальною вартістю 800 грн.; скляні пляшки у кількості 3089 штук, загальною вартістю 463,35 грн. задовольнити частково.

Зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво платника НОМЕР_8) повернути Закритому акціонерному товариству „Лисичанський пивоварний завод” (93193, м. Лисичанськ, Луганська область, вул. Генерала Потапенка, 500, рах. 2600030440116 в ПІБ м. Лисичанська, МФО 304416, ЄДРПОУ 00382987, свідоцтво платника ПДВ № 16445779) КЕГи у кількості 12 штук, загальною вартістю 3000 грн.; ящики поліетиленові у кількості 160 штук, загальною вартістю 800 грн.; скляні пляшки у кількості 2556 штук, загальною вартістю 383 грн. 35 коп.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво платника НОМЕР_8) на користь Закритого акціонерного товариства „Лисичанський пивоварний завод” (93193, м. Лисичанськ, Луганська область, вул. Генерала Потапенка, 500, рах. 2600030440116 в ПІБ м. Лисичанська, МФО 304416, ЄДРПОУ 00382987, свідоцтво платника ПДВ № 16445779) 2024 грн. 29 коп. - боргу, 87 грн. 35 коп. - державного мита, 99 грн. 50 коп. - плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя Ломовцева Н.В.