Постанова № 32594567, 18.07.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

Справа № 123/5586/13-а

Номер провадження 2-а/123/249/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя в складі :

головуючого - судді Тонкоголосюка О.В.,

при секретарі - Селезньовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування якого зазначає, що постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 26 січня 2011 року визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя щодо відмови перерахувати пенсію ОСОБА_1, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії - 2009 р. Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя зобов'язано перерахувати пенсію ОСОБА_1 починаючи з 01.06.2010 р., з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії - 2009 р., та сплачувати її на постійній основі, щомісячно, до появи нових підстав для її перерахунку чи припинення виплати (зміни у законодавстві, збільшення страхового стажу позивача, та ін.).

Позивач зазначає, що на сьогодні вона продовжує працювати і знову придбала право на

перерахунок пенсії згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », так як відпрацювала більше 24 місяців після останнього перерахунку і має більше 24 місяці страхового стажу.

З цього приводу вона звернулася до УПФУ в Київському районі м. Сімферополя

за перерахунком, але їй було відмовлено в проведенні перерахунку, що на її думку є порушенням норми діючого законодавства, з приводу чого вона звернулася до суду.

Позивач просить визнати дії відповідача протиправними, в ході яких не виконані вимоги ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанова Київського районного суду м. Сімферополя від 26.01.2011 року, відповідно до яких відповідач

зобов'язаний був при розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії

застосувати середню заробітну плату працівників, зайнятих у сфері економіки України за 2009 рік - 1650,43 грн., та зобов'язати останнього провести перерахунок пенсії позивача з 1 червня 2012 року з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у сфері економіки України за 2009 рік - 1650,43 грн. і виплачувати надалі.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повному об'ємі, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, з приводу чого надав письмові заперечення, які були додані до матеріалів справи.

Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно частини першої статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 70 КАС України, належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ст. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

Судовим розглядом встановлено, що позивач є пенсіонером, який продовжує працювати після призначення пенсії. Маючи два роки стажу після призначення пенсії позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням спірного показника, посилаючись на те, що до застосування такого показника відповідача було зобов'язано постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 26 січня 2011 року, яка набрала законної сили, та на підставі якої було проведений попередній перерахунок її пенсії.

В свою чергу відповідач відмовив позивачу в проведенні такого перерахунку оскільки на сьогодні змінилося законодавство в частині визначення показників, тому у разу проведення перерахунку пенсії яких просить провести позивач, розмір пенсії останньої значно зменшиться.

Вважаючи, що на думку позивача його права порушено у зв'язку з неправильним застосуванням під час перерахунку пенсії заниженого показника, останній звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з того, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до положень Закону України 1058 враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється ст. 42 Закону 1058, ч. 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених пп.. «б» пп.. 10 п. 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.08.2008 р. № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми аб. 3 ч. 4 ст. 42 Закону 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Тобто, правила ч. 1 ст. 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина 1 ст. 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону 1058, і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Суд зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим. Таке ототожнення є помилковим, неправомірним, безпідставним.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-12 (далі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 р. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України приписи Постанови КМ України № 530 від 28.08.2008 р. не можуть застосовуватись до спірних відносин.

Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений ст. 69 Закону 1788, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.

З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, відсутні.

Суд зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається ч. 2 ст. 40 Закону України 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Враховуючі, що таке роз'яснення, як застосування показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, було дано законодавчими органами після того, як було ухвалено постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 26 січня 2011 року, яка набрала законної сили та на підставі якої позивачу було проведено перерахунок пенсії, виходячи з показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік, та в якій зазначено, що таку пенсію слід сплачувати на постійній основі, щомісячно, до появи нових підстав для її перерахунку чи припинення виплати (зміни у законодавстві, збільшення страхового стажу позивача, та ін.), у разі проведення перерахунку пенсії позивача, її розмір має бути обрахований виходячи з показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік, як цього вимагає Закон, що значно зменшить розмір пенсії позивача.

З огляду на зазначене жодних підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 92 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», суд

П О С Т А Н О В И В:

В позові ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Київський районний суд м.Сімферополя АР Крим протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя Тонкоголосюк О. В.