Рішення № 32593817, 22.07.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

2027/1429/2012

22.07.2013

Справа № 2/137 /2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Московський районний суд м.Харкова в складі головуючого судді - Єлізарова І.Є.,при секретарі -Зубковій Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_3 посилається на те, що їй на праві спільної часткової власності належить житловий будинок що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Зі сторони домоволодіння по АДРЕСА_2 частково на території земельної ділянки домоволодіння , що належить позивачці , було збудовано прибудову . Як стало відомо позивачці вказана будівля зведена відповідачкою ОСОБА_2 самовільно.Прибудова створює додаткове навантаження на грунт та призведе до просідання фундаменту будинку позивачки , що в свою чергу призведе до тріщін у належному їй на праві власності будинку та його руйнації, створить загрозу для о життя та осіб що перебувають у належному їй будинку разом з позивачкою .Прибудова псує вид з вікна, закриває попадання сонця та значно знижує інсоляцію будинку, що може зашкодити здоров'ю позивачки та знижує вартість її будинку. Позивачка посилається на те, що будівництво виконано з порушенням пункту 3.23 ДБН відповідно до якого для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м, будівництво виконано таким чином що немає провітрювання відповідної частини будинку що призводить до підвищення вологості будинку, атмосферні осадки (дощ, сніг, тала вода) попадають з даху прибудови на існуючу будівлю, що призводить до підвищення її теплопровідності та значеного підвищення витрат на опалення будинку, крім того підвищена волога призводить до прискорення руйнації несучої частини будинку. Позивачка вважає , що відповідачем порушені її права, у зв'язку з чим звернулась до суду з позовом та просить зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 11 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати в розмірі 214 ,60 гривен.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та проси в задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду була сповіщена в установленому порядку .

За таких обставин суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, у відсутність відповідача, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін

Суд, вивчив матеріали справи, вважає ,що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Зі сторони домоволодіння по АДРЕСА_2 частково на території земельної ділянки домоволодіння , що належить позивачці , було збудовано прибудову , відповідно копії технічного паспорту .

Вказана будівля зведена відповідачкою ОСОБА_2 самовільно. Позивачка позбавлена можливості доглядати за належним їй на праві власності житловим будинком, оскільки будівництво виконано з порушенням пункту 3.23 ДБН відповідно до якого для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

Відповідно до вимог пункту 3.23* ДБН повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Відповідно до пункту 3.25а* відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Відповідно до додатка 3.1 мінімальна відстань між житловими будинками що знаходяться на різних земельних ділянка якщо ведеться нове будівництво або часткова реконструкція приймається не менше 6 метрів. Це найменша відстань яка можлива за умови високої огнестійкості обох будинків.

Враховуючи що будівництво велось некваліфікованими особам та зважаючи на явні порушення протипожежних норм відповідачем створюється реальна загроза пожежі.

Відповідач здійснив самочинне будівництво , внаслідок будівництва відповідачем порушені права позивача , а саме: право приватної власності на житловий будинок яке передбачено статтями 316 та 325 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), якому завдається значна шкода, та створюється загроза повної руйнації будинку.

Право на життя, що передбачено статтями 281 ЦК України, ст.27 Конституції України та численними міжнародними договорами, оскільки внаслідок протиправних дій позивача створюється реальна загроза руйнації будинку де позивач проживає.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна, як зазначено у статті 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до 282 ЦК України фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров'ю.

Відповідно до статті 376 ЦК України, самочинним будівництвом вважається житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони: збудовані (будуються) без належного дозволу; збудовані (будуються) без належно затвердженого проекту; збудовані (будуються) з істотними порушеннями будівельних норм і правил (при цьому слід виходити з того, чи можливе усунення виявлених порушень і недоліків).

Відповідно до статті 376 ЦК України для визнання об'єкта нерухомості самочинно збудованим не вимагається наявність усіх ознак в сукупності, достатньо хоча б однієї. По цій справі наявне одночасно що найменше три ознаки самочинного будівництва. Як вбачається з доданих до позовної заяви документів в Відповідача відсутні будь яка проектна документація на прибудову. Відсутність належним чином затвердженої проектної документації з будівництва індивідуального житлового будинку унеможливлює приведення будівлі у відповідність із вимогами законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Вказане самочинне будівництво порушує також суспільні інтереси оскільки здійснюється з порушенням містобудівних норм, загрожує життю та здоров'ю громадян, створює загрозу виникнення пожежі.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок будівництва відповідачем порушені права позивачки, у зв'язку з чим вимоги позивача про зобов'язання звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 11 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 знайшли підтвердження в судовому засіданні , у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат в справі визначається у відповідності з положенням ст. 88 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 214,60 гривен.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208,209 ЦПК України, ст. 281, 282, 376, 386, 391 ЦК України ,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити .

Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 11 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 214 (двісті чотирнадцять ) гривен 60 копійок .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення .

Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Московського районного

суду м. Харкова Єлізаров І.Є.