Рішення № 32592739, 07.06.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1162/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Іваненко І.В. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Міщенко С. В. суддів Магда Л. Ф. , Трюхан Г. М. при секретарі Бражнюк О.В., Котолуп А.В., Воропай О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ПАТ «КБ «Надра» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи свої вимоги зазначало, що 14 липня 2007 року між банком та відповідачем був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб , шляхом отримання банком від відповідача письмового підтвердження про приєднання до умов договору.

Приєднавшись до договору , сторони визначилися з усіма істотними умовами договору. На підставі цього банк видав відповідачу кредитну картку VISA, встановивши на ній ліміт кредитування на суму 5300,00 грн.

Відповідно до умов договору ОСОБА_8 зобов'язався здійснювати оплату послуг ПАТ «КБ «Надра» згідно тарифів та у строки, передбачені умовами даного договору, також здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів з першого дня наступного розрахункового періоду до 15 числа наступного місяця включно.

Позивач зазначає, що відповідач скористався кредитом, проте порушив умови його погашення, внаслідок чого у нього перед банком виникла заборгованість, яка за обрахунками банку станом на 29 грудня 2011 року склала 6781,19 грн., з яких: 4613,39 грн. - сума непогашеного кредиту, 1684,89 грн. - несплачені відсотки та 482,91 - штраф за несвоєчасне погашення платежу.

А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в сумі 6781,19 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 грн.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2012 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «КБ «Надра» подало апеляційну скаргу, обґрунтовуючи яку зазначало, що судом не було враховано наданих позивачем письмових доказів, які підтверджують як сам факт отримання коштів відповідачем , так і розмір заборгованості, що виникла у нього перед Банком .Внаслідок чого суд не правильно з'ясував обставини по справі та дійшов до помилкових висновків про відсутність у відповідача заборгованості перед Банком.

Крім того апелянт вказує, що судом безпідставно було до даних правовідносин застосовано наслідки пропущення строку позовної давності в 3-ри роки та не враховано, що договором було узгоджено, що строк позовної давності по ньому встановлено 10-ть років, а також, не враховано , що згідно оскільки відповідно до звіту про операції по картковому рахунку ОСОБА_8, ним 23.03.2012 року було здійснено платіж за кредитним договором, то відбулося переривання строку позовної давності і виникли підстави для стягнення з відповідача заборгованої суми.

ПАТ «КБ «Надра», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2012 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_8 заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в сумі 6781,19 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 грн.

Заслухавши суддю-доповідача , доводи сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зміст рішення суду має відповідати вимогам, що передбачені ст.215 ЦПК України, п.3 ч.1 якої, зокрема , передбачено, що в мотивувальній частині суд має зазначити: встановлені судом обставин і визначені відповідно до них правовідносини; мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.

В п.8 та п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК). Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Зазначеним вимогам та критеріям оскаржуване рішення не відповідає, оскільки суд в мотивувальній частині рішення не навів даних про встановлені судом обставини, не дав належну юридичну оцінку доводам сторін та наданим доказам, не зазначив розрахунків, з яких суд виходив , відмовляючи в задоволенні грошових вимог, не обґрунтував мотивів відхилення доводів позивача та прийняття заперечень відповідача, з посиланням на докази , що маються в матеріалах справи, а лише обмежився загальним висновком про недоведеність вимог позивача в частині правильності обрахунку ним суми заборгованості відповідача за кредитним договором та вказавши про надані стороною відповідача заперечення вимог Банку, не давши належну оцінку та не здійснивши аналіз доказів сторін по справі.

Також , вказавши про відсутність підстав для задоволення позову по суті заявлених вимог, суд першої інстанції допустив суперечність висновків по наслідкам розгляду спору, оскільки одночасно послався , як на підставу відмови в задоволенні позову , - на пропущення позивачем строків звернення до суду за захистом, порушеного права. При цьому належним чином не обґрунтувавши як сам факт пропущення строків давності так і підстави застосування норми ч.4 ст.267 ЦК України у вирішенні спору.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Тому , за таких обставин, судове рішення має бути скасоване з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог з урахуванням наданих сторонами та досліджених судом доказів.

З наданих позивачем доказів вбачається, що 14 липня 2007 року між банком та відповідачем був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб , шляхом отримання банком від відповідача письмового підтвердження про приєднання до умов договору /а.с. 6-7, 11-16/. І ця обставина не заперечується відповідачем.

На виконання умов Договору банк видав ,а відповідач отримав , кредитну картку VISA /а.с.16,139-140/ , з лімітом кредитування на суму 5300,00 грн. , якою користувався протягом 2007-2011 років, отримуючи кредит в межах встановленого ліміту кредитування. Чого також не заперечувала сторона відповідача.

Умовами даного Договору передбачено, що ОСОБА_8 мав здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів з першого дня наступного розрахункового періоду до 15 числа наступного місяця включно.

На виконання даної умови ОСОБА_8 здійснював періодичне погашення отриманого кредиту, що підтверджується як даними руху по рахунку /а.с.10, 84-86/, які були надані позивачем , так і квитанціями /а.с.37-60/, які надав відповідач , заперечуючи проти вимог ПАТ «КБ «Надра». З яких вбачається, що відповідач сплатив в рахунок погашення карткового кредиту станом на дату звернення ПАТ «КБ «Надра» до суду 7668,18грн. та 500грн. в січні-березні 2012 року /а.с.58-60/.

Водночас , з наданого позивачем звіту по операціях по картковому рахунку , який був відкритий на ім'я ОСОБА_8 /а.с.84-86/ , вбачається, що за період з часу укладення договору та по дату звернення ПАТ «КБ «Надра» до суду з позовом - ОСОБА_8 отримав кредит на загальну суму 24520,39грн., а повернув з цих коштів 19907грн. , куди входять в тому числі вказані вище кошти , на які посилається відповідач в своєму запереченні.

Таким чином різниця між отриманими та повернутими коштами станом на день звернення ПАТ «КБ «Надра» до суду складає 4613,39грн. на користь Банку.

Умовами Договору ( п.11.4, п.11.6) було передбачено , що банк на суму фактичної заборгованості нараховує відсотки , розмір яких , згідно даних на дату звернення до суду , складає 1684грн. 89коп. /а.с.8-10, 84-88/.

Пунктом 11.10 Договору передбачено, що у випадку несплати відповідачем в строк до 15 числа наступного місяця обов'язкового мінімального платежу, Банк нараховує штраф, розмір якого склав 482,91грн. /а.с.8/.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не спростував факт отримання кредитних коштів по своєму картковому рахунку в ПАТ «КБ «Надра» на суму 24520,39грн. та підтвердив факт сплати в рахунок погашення карткового кредиту станом на дату звернення ПАТ «КБ «Надра» до суду 7668,18грн. А також сплату 500грн. в січні-березні 2012 року , що визнав і представник ПАТ «КБ «Надра» в ході апеляційного розгляду, вказавши про відсутність претензій з приводу зменшення боргу по тілу кредиту на 500грн.

Щодо решти боргу ОСОБА_8 не спростував вимоги позивача як по заборгованості за тілом кредиту, так і по розміру заборгованості по відсотках та штрафних санкціях за невиконання ним умов Договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно п.п.1.З.ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Тому , враховуючи вказані обставини та надані сторонами докази на доведення їх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» підлягають до часткового задоволення. У зв'язку з чим з ОСОБА_8 належить стягнути на користь ПАТ «КБ «Надра» 6281,19грн. , з яких: 4113,39грн. заборгованості по тілу кредиту / з урахуванням сплачених відповідачем протягом січня -лютого 2012р. 500грн. ( 4613,39-500=4113,39) , 1684грн. 89коп. заборгованість по відсоткам та 482,91грн. штрафу за несвоєчасне погашення мінімального платежу.

У ході судового розгляду справи судом першої інстанції сторона відповідача , не визнаючи позовних вимог , водночас заявляла клопотання про застосування наслідків пропуску позивачем строків позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, хоча це є взаємовиключними підставами для відмови від позову, оскільки згідно вимог ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові при наявності порушеного права.

Однак в даному випадку підстав для застосування даної норми не має, виходячи з наступних обставин : по-перше відповідно до п.18.2 Договору сторони домовилися про збільшення терміну загальної та спеціальної позовної давності, встановленої чинним законодавством до 10 років, ( що не суперечить вимогам ч.1 ст.259 ЦК України) , а по-друге , оскільки відповідач , відповідно до звіту по картковому рахунку 23.03.2012 року та наданих ним квитанцій /а.с.60, 85/ , здійснив платіж за кредитним договором, то згідно ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності був перерваний, вчиненням ним дії, що свідчить про визнання боргу, у зв'язку з чим відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності почався заново з дати останнього платежу.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що позов ПАТ «КБ «Надра» підлягає до часткового задоволення ,то з відповідача має бути стягнуто також і понесені позивачем витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду з позовом в сумі 214,60грн., сплата яких підтверджується платіжним дорученням, що мається в матеріалах справи /а.с.20/.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів , -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2012 року - задовольнити частково .

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2012 року - скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» ( к/р 32002180102, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в сумі 6281,19 грн.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :