Рішення № 3259188, 17.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.09 Справа№ 31/19

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України у Львівській області, м. Львів

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Анор”, м. Львів

про:

стягнення 648,00 грн.

Суддя: Артимович В.М.

Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.

Митник М.Б.

Представники

від прокуратури:

Шубка К.П. –помічник прокурора (посвідчення № 115);

від позивача:

Бевх В.Р. - представник;

від відповідача:

не з’явився.

Представнику прокуратури та позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України у Львівській області, м. Львів, надалі –позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Анор”, м. Львів, надалі –відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 648,00 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 17.03.2009 р.

В судове засідання 17.03.2009 р. відповідач не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив, доказів оплати боргу не подав. Представники прокуратури і позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позові прокурора.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 17.03.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 23.03.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем і відповідачем було укладено угоду № 7003 від 18.09.2008 р. про здійснення візуального контролю за об'єктом та реагування на повідомлення по телефонному зв'язку, а також угоду № 7002 від 18.09.2008 р. про здійснення візуального контролю за об'єктом та реагування на повідомлення по телефонному зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі листа відповідача від 22.09.2008 р. і наказів позивача від 22.09.2008 р. № 1607, № 1608 позивачем було прийнято на візуальний контроль та реагування тривожну сигналізацію за допомогою стільникового телефону з кіосків ТзОВ „Анор” по вул. Виговського, 25/29 і по вул. Кос-Анатольського, 18 з 18.09.2008 р.

Відповідно до п. 4.1 вказаних вище договорів оплата за надані послуги проводиться відповідачем у термін до 20 числа поточного місяця.

На підставі положень ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами звірки розрахунків станом на 01.12.2008 р., заборгованість відповідача перед позивачем по вказаних вище договорах складає 648,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги неявку відповідача та неподання ним доказів щодо оплати боргу, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення повністю.

Оскільки даний спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід стягнути із відповідача в дохід державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Анор” (79000, вул. Городоцька, 168 А/1, м. Львів; код ЄДРПОУ 19336820) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у Львівській області (79019, вул. Липинського, 44, м. Львів; код ЄДРРПОУ 08596956) 648,00 грн. заборгованості.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Анор” (79000, вул. Городоцька, 168 А/1, м. Львів; код ЄДРПОУ 19336820) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.