Рішення № 3259170, 25.03.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2009 р.

Справа № 15/24

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ВАТ „Кіровоградський м’ясокомбінат” м. Кіровоград

до відповідача: Приватного підприємства „Леотон” м. Кіровоград

про стягнення 261620 грн.

Представники сторін:

від позивача – Кузнєцова Л.О. голова правління

від відповідача – не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 206000 грн. боргу та 55620 грн. штрафних санкцій. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Відповідач до суду не з’явився, у відзиві від 10.03.09р. позовні вимоги визнав і просить розглядати справу без участі його представника.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір купівлі-продажу № 2 від 15.01.09р. За умовами договору продавець /позивач/ зобов”язується передати у власність покупця /відповідача/ будівельні матеріали на суму 206000 грн., а покупець зобов”язується прийняти і оплатити їх до 2 лютого 2009 року. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов’язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору по видатковій накладній № 4 від 15 січня 2009 року на підставі довіреності серія ЯМС № 184644 від 15.01.09р. позивач передав відповідачу обумовлені будівельні матеріали на загальну суму 206000 грн., що підтверджується копією накладної та довіреності, а також актом приймання-передачі від 15.01.09р.

В порушення пункту 3.1 договору відповідач ні до 2 лютого 2009 року, ні на день розгляду справи отримані будівельні матеріали не оплатив.

Сума боргу становить 206000 грн. доказів сплати якого сторони, в тому числі і відповідач, суду не подали.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення неустойки передбачені ст. ст. 230, 231 ГК України.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що в разі порушення строків оплати покупець сплачує продавцю 10 % від ціни продажу за користування чужими грошовими коштами за весь період користування. Вказана в цьому пункті відповідальність покупця за своєю правовою природою є штрафом.

Сума штрафу становить 20600 грн. (206000 грн. х 10 % = 20600 грн.).

Позовні вимоги в частині стягнення 35020 грн. штрафу нарахованого по пункту 8.2 договору задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за прострочку оплати майна, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 1 % від вартості майна за кожен день прострочки.

За визначенням поняття штрафу, яке наведене в ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Тобто, стягнення штрафу за кожен день прострочки оплати вартості майна неможливо. В даному випадку повинна йти мова про стягнення пені. Однак, сторони не передбачили можливість її застосування, нарахування та стягнення.

Позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 230 – 232 ГК України, ст. ст. 526, 546, 547, 549, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Леотон” м. Кіровоград вул. Бєляєва 15 корп. 2 оф. 2 п/р 26006000863001 в КРВ ОАО КБ „Надра” МФО 323624 код ЄДРПОУ 32967853 на користь ВАТ „Кіровоградський м’ясокомбінат” м. Кіровоград вул. Терешкової 227 код ЄДРПОУ 05507063 – 206000 грн. боргу, 20600 грн. штрафу, 2266 грн. сплаченого державного мита, 102 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя К.М. Мохонько