Постанова № 32591612, 23.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 липня 2013 року № 826/5673/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Старкада» про визнання бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - Позивач 2) з позовом до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва (далі по тексту - Відповідач), в якому просили:

- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо реєстрації Декларації про початок виконання підготовчих робіт, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Старкада», щодо проведення підготовчих робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1;

- визнати протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, яка виявилася у невидачі припису про зупинення підготовчих робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1, Товариству з обмеженою відповідальністю «Старкада»;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Старкада» припис про зупинення підготовчих робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що на початку квітня 2013 року розпочалося огородження частини території подвір'я Середньої загальноосвітньої школи №5 по АДРЕСА_1, де навчаються їх діти, під будівельний майданчик, на територію школи заїхала будівельна техніка. Будівництво на цій ділянці, на думку позивачів, є небезпечним для життя та здоров'я школярів, та може здійснюватися тільки із істотним порушенням чинних будівельних і санітарних норм, у зв'язку з чим позивачі двічі - 12 та 16 квітня 2013 року звернулися до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві з вимогою про негайне зупинення підготовчих та будівельних робіт. Посилаючись на вимоги ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також положення ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. 4 Закону України «Про охорону дитинства», позивачі просили визнати протиправними дії Відповідача щодо реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт, та бездіяльність щодо невидачі припису про зупинення підготовчих робіт, зобов'язати Відповідача видати такий припис.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Третя особа проти задоволення позову заперечувала з тих же підстав.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Вирішуючи спір по суті, суд, керуючись чинним законодавством, в тому числі частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходить з того, що оскільки позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження дій суб'єкта владних повноважень, Окружний адміністративний суд міста Києва, досліджуючи надані сторонами докази, повинен встановити відповідність дій відповідача чинному законодавству.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо реєстрації Декларації про початок виконання підготовчих робіт, суд виходить із такого.

Матеріалами справи підтверджено, що 28 березня 2013 року Відповідачем зареєстровано Декларацію про початок виконання підготовчих робіт КВ 030130870316, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Старкада» (ЄДРПОУ 32850261) (далі - Декларація).

Згідно з Декларацією, об'єктом майбутнього будівництва є нежитлова будівля адміністративного призначення з автомобільним паркінгом по АДРЕСА_1; проект виконання підготовчих робіт розроблений Приватним акціонерним товариством «Індбуд» (ЄДРПОУ 18093516) та затверджений директором ТОВ «Старкада» Вакуновим Г.Г. Технічний нагляд здійснює ОСОБА_5

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт здійснює орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня отримання декларації.

Згідно з п. 2 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого Постановою КМ №466 від 13.04.2011 року (далі - Порядок), підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, а також після подання Держархбудінспекції або її територіальному органу повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, або отримання зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

В ході судового розгляду справи підтверджено, що Відповідач здійснив реєстрацію Декларації третьої особи про початок виконання підготовчих робіт на підставі документів, визначених ст. 35 Закону та п. 2 названого Порядку.

Посилання позивачів на те, що Відповідач мав відмовити у реєстрації Декларації з огляду на загальні принципи, які регламентують діяльність Відповідача і визначені ст. 41 Закону, а саме - зважаючи на те, що будівництво на земельній ділянці може здійснюватися з порушенням вимог державних будівельних та санітарних норм, - є необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 35 Закону інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання підготовчих робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку у разі, коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації

Таким чином, підставою для повернення без реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт є виключно порушення заявником установлених вимог щодо порядку її подання та/або оформлення.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Враховуючи положення ст. 35 Закону та вимоги Порядку виконання підготовчих робіт, суд приходить до висновку, що Відповідачем було правомірно здійснено реєстрацію Декларації про початок виконання підготовчих робіт КВ 030130870316, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Старкада».

У той же час, як вбачається з Декларації, земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Тимірязєвська, 36, використовується третьою особою на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.05.2007 року №82-6-00420 та Договору про поновлення Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого ГУЗР від 09.07.2009 року №82-6-00554 (далі - Договір оренди).

Як слідує з Договору оренди, копія якого надана третьою особою до матеріалів адміністративної справи, строк його дії закінчився 25 травня 2013 року.

Згідно з поясненнями представника позивача та наданою роздруківкою протоколу пленарного засідання Київської міської ради, на пленарному засіданні ХI сесії Київської міської ради VІ скликання 22.05.2013 року товариству з обмеженою відповідальністю «СТАРКАДА» у поновленні договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 відмовлено.

За змістом ст. 35 Закону та п. 2 Порядку особа набуває права на виконання підготовчих робіт виключно після набуття права на земельну ділянку; при цьому документом, що посвідчує право на виконання підготовчих робіт є зареєстрована у встановленому порядку Декларація.

Системний аналіз наведених вище норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих робіт дозволяє зробити висновок про те, що втрата заявником права власності чи користування земельною ділянкою, а також припинення договору суперфіцію, є безумовною підставою для втрати заявником права на виконання на такій земельній ділянці підготовчих робіт.

Таким чином, у зв'язку з закінченням 25.05.2013 року строку дії Договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, товариство з обмеженою відповідальністю «Старкада» втратило і право на виконання підготовчих робіт на цій земельній ділянці.

Позивачі просять визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо невидачі припису про зупинення підготовчих робіт на земельній ділянці по вул. Тимірязєвській, 36, та зобов'язати Відповідача видати такий припис, однак, з огляду на втрату третьою особою - ТОВ «Старкада» - права на виконання підготовчих робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі, та необхідність, у зв'язку з цим, відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також, відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.04.2013 року було задоволено клопотання позивачів про вжиття заходів забезпечення позову, заборонено ТОВ «Старкада», а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам, проведення будь-яких (у т.ч. підготовчих та будівельних) робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1 на час розгляду справи; заборонено ТОВ «Старкада», а також будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, встановлювати огородження у межах земельної ділянки по АДРЕСА_1, на час розгляду справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані відповідно до ухвали суду від 18 квітня 2013 року, було скасовано.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2013 року скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року.

Згідно з ч. 4 ст. 118 КАС України якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

Враховуючи зміст ч. 4 ст. 118 КАС України та наявність клопотання третьої особи про скасування заходів забезпечення позову, те, що суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, заходи забезпечення позову, застосовані згідно з ухвалою суду від 18 квітня 2013 року, слід скасувати одночасно з прийняттям постанови.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 72, 118, ч. 6 ст.128, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Старкада» про визнання бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

2. Заходи забезпечення позову, застосовані згідно з ухвалою суду від 18 квітня 2013 року, - скасувати.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Качур І.А.