Постанова № 32591440, 15.07.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. Миколаїв Справа № 814/2441/13-а

11:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр ТМ "П'ятий Океан", вул. Космонавтів, 83-а, м. Миколаїв, 54000

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013р. № 0001002202 та № 0001012202,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 20.05.13 №0001002202 та №0001012202.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ та відніс до валових витрат суми від здійснення угод з контрагентом, по яким, як вважає відповідач не було реальної поставки товару.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач не обґрунтовано включив до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ та відніс до валових витрат суми від здійснення угод з контрагентом, по якому встановлено іншою податковою інспекцією відсутність реального придбання товару, який в подальшому реалізований позивачу. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Центр ТМ П'ятий океан" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

15-19.04.13 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ "Саноіл Торг" за період з 01.01.10 по 01.04.13.

13.05.13 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №1035/22-200/32507753, у висновках якого крім іншого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР (далі Закон №334), п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 016 700грн.;

п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, ПК України, в результаті чого занижено ПДВ всього на суму 2 457 763грн.

На думку відповідача ці порушення сталися в результаті того, що позивачем укладено угоди з його контрагентом ТОВ "Саноіл Торг" по яким відсутній факт придбання товарів, тому відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та доходів для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість за наявності формально складених, але не достовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідач зробив висновок про безтоварність операцій позивача з ТОВ "Саноіл Торг" на підставі ату ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.13 №788/22-20/37269136 про перевірку ТОВ "Саноіл Торг" з питань взаємовідносин з ТОВ "Инфинити" та ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 17.01.13 №164/22-200/37585953 про перевірку ТОВ "Инфинити" в яких зроблено висновки про відсутність фактичного постачання товарів між цими підприємствами.

25.01.13 на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0001002202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 2 457 763грн. та штрафними санкціями на суму 716 339грн.;

№0001012202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 2 016 700грн. та штрафними санкціями на суму 1грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач придбавав у ТОВ "Саноіл Торг" олію соняшникову нерафіновану, макуху з насіння соняшнику для використання в межах господарської діяльності позивача на умовах поставки EXW, на загальну суму 8 579 850грн., яку відніс до валових витрат, та відніс до податкового, від здійснення вказаних операцій, ПДВ в сумі 2 457 763грн. (а.с.41).

Позивач провір розрахунки з контрагентом з придбаний товар у безготівковій формі. ТОВ "Саноіл Торг" надало позивачу податкові накладні, загальна сума ПДВ за якими склала 2 457 763грн.

Детально всі угоди між позивачем та ТОВ "Саноіл Торг" описані в акті перевірки (а.с.41-50).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-Х11 (далі Закон №996) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що для підтвердження факту здійснення господарських операцій законодавство передбачає не тільки наявність самих первинних документів, а й наявність самого факту здійснення господарської операції.

Суд вважає, що на підставі наданих позивачем копій первинних документів позивач довів суду реальність здійснення господарської операції з контрагентом, туму суд вважає, що встановлений факт здійснення господарської операції.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що угоди між позивачем та контрагентами фактично не відбувалася, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростовував факт здійснення цих угод. Заперечення відповідача ґрунтуються виключно на його припущеннях та думці.

Суд вважає помилковим посилання відповідача на той факт, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, які підтверджують отримання позивачем товару від ТОВ "Саноіл Торг", оскільки судом встановлено, що поставка товару здійснювалась на умовах EXW (надання товару у розпорядження покупця у названому місці поставки, без завантаження на будь-який транспортний засіб), що не передбачає заповнення товарно-транспортних накладних.

Відповідно до актів приймання передачі товару, місце приймання-передачі товару - вул. Громадянська,117, м. Миколаїв, термінал підприємства ТОВ "Евері". З цього терміналу позивач в подальшому здійснював переміщення товару для реалізації за зовнішньоекономічними контрактами.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.03.13 №788/22-20/37269136 про перевірку ТОВ "Саноіл Торг" з питань взаємовідносин з ТОВ "Инфинити" та ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 17.01.13 №164/22-200/37585953 про перевірку ТОВ "Инфинити", оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.13 по справі № 2а-6067/11/1470.

Що стосується правомірності віднесення позивачем сум ПДВ отриманого від ТОВ "Саноіл Торг" до податкового кредиту, віднесення сум вартості придбаного товару до валових витрат, суд зазначає наступне:

Відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

Підпункт 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 встановлює, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.198.1 ПК України що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Враховуючи той факт, що у позивача, як на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт придбання товарів у контрагента позивача, суд вважає що позивач, в порядку визначеному казаними нормами, правомірно відніс до податкового кредиту, отриманий ПДВ при придбані товарів у контрагента, та правомірно відніс суми вартості придбаного товару до валових витрат.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.05.13 №0001002202 та №0001012202 підлягають скасуванню.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 20.05.13 №0001002202 та №0001012202.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ТМ П'ятий океан" судові витрати у розмірі 2 294грн. з Державного бюджету України. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар