Постанова № 32591325, 12.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 р. Справа № 804/5607/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Торорощенко Г.В.

представника відповідача Книжник Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство громадського харчування» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.13 року ТОВ «Підприємство громадського харчування» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 08.02.2013 року Державною податковою службою в Дніпропетровській області ДПС проведено фактичну перевірку бару розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Леніна, буд. 19-Д Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство громадського харчування» в ході якої виявлені не оприбутковані готівкові кошти в сумі 3445,50 грн. Вказані порушення відображені в Акті перевірки від 19.02.2013 року № 000111, на підставі якого ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2013 року № 0000242303, про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 17227,50 грн. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, навівши в їх обґрунтування доводи, викладені в позові, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, проти задоволення позову заперечував. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволені позову з мотивів, викладених в запереченнях проти нього, яке залучене до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, а також норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку відповідача щодо дотримання останнім порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтва, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В ході проведення фактичної перевірки було встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства (29.05.2011 року неділя), 30.05.2011 року (понеділок) на підставі Z-звіту РРО № 0490 РРО № 0462009149 в загальній сумі 3445,50 грн.

Результати проведеної фактичної перевірки Позивача оформлені актом від 19.02.2013 року № 000111. За висновками вказаного акта Позивачем порушено вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: не оприбутковано готівкові кошти у повній сумі її фактичних надходження у книзі обліку розрахункових операцій на суму 3445,50 грн.

Враховуючи висновки, зазначені в акті перевірки, 11.04.2013 року Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000242303, яким до Позивача на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки» (із змінами та доповненнями) застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17227,50 грн., а саме у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (3445,50 грн. х 5 = 17227,50 грн.)

Суд зазначає, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637 (далі Положення № 637).

Так, відповідно до п.2.6 означеного нормативно-правового акту уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). При цьому суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Викладене узгоджується з наведеним в п.1.2 Положення визначенням «оприбуткування готівки», відповідно до якого оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Позивачем здійснюються готівкові операції з застосуванням РРО. Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій визначений Порядком реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом ДПАУ від 01.12.00 №614 (далі Порядок). Аналіз положень означеного Порядку дозволяє суду дійти висновку, що проведення підприємством обліку готівки в касі у книзі обліку розрахункових операцій здійснюється шляхом щоденного виконання у такій книзі записів про рух готівки та суми розрахунків.

З наведених законодавчих приписів випливає, що оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій, зокрема, для підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки при продажу товарів (послуг) із застосуванням РРО, тобто для Позивача, - реєстрацію таких коштів через РРО та відображення цієї готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

В ході розгляду справи представником позивача не заперечувався факт не оприбуткування готівки в сумі 3445,50 грн., 29.05.2011 року.

З пояснень наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_3 свідчить, що нею, як старшим касиром ТОВ «Товариство громадського харчування» 29.05.2011 року помилково була вилучена сума готівки в сумі 3445,50 грн., але 30.05.2011 року нею вказана сума готівки була внесена в касу про що був зроблений відповідний запис в Книзі обліку розрахункових операцій.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем були допущені порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, щодо оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій в розмірі 3445,50 грн.

Положенням Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 № 436/95 (далі Указ) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Суд зазначає, що у зв'язку із закінчення строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України у податкової інспекції відсутні підстави застосовувати до позивача штрафні санкції, передбачені Указом. Так, виходячи зі змісту ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями. Штрафні санкції, передбачені вказаним Указом, які застосовуються, в тому числі до юридичних осіб, належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст.250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення вимог Положення №637, має дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим відповідач міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як фінансові санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, тобто за обставинами справи до 19.02.2012. Закінчення будь-якого із встановлених ст.250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Враховуючи наведені обставини, з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України, оскаржуване рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень від 11.04.2013 року № 0000242303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17227,50 грн. є таким, що винесено з порушенням строків застосування штрафних санкцій, а відтак підлягає скасуванню як противоправне.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство громадського харчування» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 11.04.2013 року № 0000242303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17227,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство громадського харчування» (код ЄДРПОУ 36441541, адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Леніна, буд. 19-Д) витрати по оплаті судового збору в розмірі 172,28 грн. (сто сімдесят дві грн. 28 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева