Рішення № 32591101, 24.07.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа № 915/913/13

Позивач Прокурора міста Миколаєва,

Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54030

в інтересах держави

Відповідачі 1) Виконавчий комітет Миколаївської міської ради,

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

2) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Прокурор - Ібрагімова А.О. посвідчення № 009630

Від відповідача-1 - Горобченко О.В. довіреність № 669/020201-22/0207/13 від 15.03.13 р.

Від відповідача-2 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ скасування п.п. 1.8, 1.9 розділу 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 331 від 23.03.2012 р.; скасування п.п. 34, 35 розділу 2 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 327 від 29.03.2013 р.;

Відповідач-2 про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 70, 123), в судове засідання без поважних причин не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Миколаєва звернувся з позовом в інтересах держави до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - відповідач-1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про:

скасування пунктів 1.8, 1.9 розділу 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 331 від 23.03.2012 р., якими відповідачу-2 надано 2 дозволи на розміщення 2-х пересувних тимчасових споруд у вигляді нестаціонарних об'єктів сфери послуг площею 3 кв.м. кожен на земельній ділянці загальною площею 5 кв.м. кожна, загальною нормативно грошовою оцінкою 20 020,88 грн. за адресою: АДРЕСА_2;

скасування п.п. 34, 35 розділу 2 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 327 від 29.03.2013 р., якими відповідачу-2 надано 2 дозволи на продовження дії особистого строкового сервітуту для розміщення 2 пересувних тимчасових споруд у вигляді нестаціонарних об'єктів сфери послуг площею 3 кв.м. кожен на земельній ділянці загальною площею 5 кв.м. кожна, загальною нормативно грошовою оцінкою 20 020,88 грн. за адресою: АДРЕСА_2, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 43-45, 50-52 ЗК України, ст.ст. 203, 215, 627 ЦК України, ЗУ «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах», ЗУ «Про природно-заповідний фонд України».

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.07.2013 року, прийнято відмову прокурора міста Миколаєва від частини позову та припинено провадження в частині визнання недійсними з моменту вчинення договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, укладених 23.04.2012 р. за № 58, № 59 між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ФОП ОСОБА_1, зі змінами, внесеними 22.04.2013 за №58/1-13, №59/1-13.

Відповідачі надали відзиви, якими просили відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що прокурором м. Миколаєва, відповідно до вимог ст.ст. 50-52 ЗК України, не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність будь-яких перешкод використання за цільовим призначенням - розміщення пересувної тимчасової споруди у вигляді нестаціонарних об'єктів сфери послуг площею 3,0 кв.м. кожний на земельних ділянках площею по 5,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, а також про негативний вплив на природний стан цих земель.

Також, порядок розміщення пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Миколаєва, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради № 25/20 від 14.02.13 р., не передбачає державну реєстрацію договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (детальніше викладено у відзивах).

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

23.03.2012 р. відповідачем-1 прийнято рішення № 331 про укладання з відповідачем-2 договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувних тимчасових споруд, відповідно до п.п. 1.8, 1.9 розділу 1 якого виконком вирішив дозволити відповідачу-2 розміщення 2-х пересувних тимчасових споруд у вигляді нестаціонарних об'єктів сфери послуг площею 3,0 кв.м. кожна на двох земельних ділянках загальною площею 5 кв.м. кожна за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13, 54).

На виконання вищезазначеного рішення, 23.04.2012 року між відповідачами були укладені договори №№ 58, 59 про встановлення особистого строкового сервітуту строком на 1 рік з дати державної реєстрації цих договорів, відповідно до яких відповідач-1 на підставі рішення № 331 від 23.03.12 р. встановив особистий строковий сервітут відносно земельних ділянок площею 5 кв.м. кожна на АДРЕСА_2 в інтересах відповідача-2, для розміщення пересувних тимчасових споруд у вигляді 2 нестаціонарних об'єктів сфери послуг площею 3 кв.м. кожна , для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п. 2.2 цих договорів, відповідач-2 мав право на продовження строку дії договорів після їх закінчення. У цьому разі, відповідач-2 повинен був не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору звернутися письмово до міської ради з клопотанням щодо продовження строку дії договору. Підставою для продовження строку є відповідне рішення міської ради. Продовження строку договору оформлюється договором про зміни (додатковою угодою).

20.03.13 р. від відповідача-2 до відповідача-1 надійшли заяви про продовження строку дії договорів (а.с. 49, 52).

29.03.13 р. виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було прийнято рішення № 327 про укладання та продовження терміну дії договору про становлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву (а.с. 45-47).

Відповідно до п.п. 34, 35 рішення від 29.03.13 р., відповідачу-2 було дозволено укласти договори про зміни до договорів №№ 58, 59 від 23.04.12 р., строком на 1 рік з 23.04.13 р. для розміщення 2 пересувних тимчасових споруд.

На виконання вищезазначених пунктів, сторони уклали договори про зміни №№ 58/1-13, 59/1-13 від 22.04.13 р., відповідно до яких строк встановлення особистого строкового сервітуту подовжено до 23.04.2014 року (а.с. 60-61).

Як зазначалось вище, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.07.2013 року було припинено провадження у справі в частині визнання визначених договорів недійсними, в зв'язку з відмовою прокурора в цій частині від позову з тих підстав, що договори №№ 58, 59 від 23.04.12 р. та договори про зміни №№ 58/1-13, 59/1-13 від 22.04.13 р. до договорів від 23.04.13 р. не є вчиненими відповідно до ст.ст. 210 та 640 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення;б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення;е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За змістом ст.ст.50, 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Рішенням виконкому Миколаївської обласної ради народних депутатів № 448 від 23.10.1984р. Флотському бульвару по вулиці Набережній присвоєно статус об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення(а.с.109).

25.10.07 р. було прийнято рішення Миколаївської міської ради № 17/11, яким перелік об'єктів зеленого господарства, віднесених до територій рекреаційного призначення м.Миколаєва, у тому числі бульвар «Флотський» від Інгульского спуску до вул. Пушкінскої, взято за основу.

Рішенням Миколаївської міської ради № 8/11 від 25.08.2011 «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж Флотського бульвару - території природоохоронного призначення» затверджено проект землеустрою з організації та встановлення меж Флотського бульвару - території природоохоронного призначення, обмеженою вулицею Набережною, Інгульським спуском та площею Леніна в Центральному районі міста Миколаєва.

Рішенням Миколаївської міської ради № 27/16 від 04.04.13 р. було затверджено перелік об'єктів зеленого господарства, віднесених до категорій рекреаційного в м. Миколаєві, у т.ч. парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Флотський бульвар» вулиця Набережна, від Інгульського спуску до площі Леніна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. за №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, яка визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Згідно із вказаною Класифікацією землі рекреаційного призначення зазначено під кодом - 07.

Між тим, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж особистого сервітуту відповідачу-2 (пояснювальні записки а.с.16, 29, завдання на виконання робіт а.с.18,52 ,кадастрові плани а.с.43, 44 ), свідчать, що спірні земельні ділянки, які розташовані на землях рекреаційного призначення та надані міською радою під розміщення двох пересувних тимчасових споруд , належать до земель громадської забудови та мають код - 03.

За приписами статей 38, 39 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Таким чином, в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж строкового земельного сервітуту, на підставі якої прийнято спірні рішення міської ради від 23.03.2012 р. та 29.03.13р., вказано іншу категорію земель (землі громадської забудови), тобто змінено цільове призначення земельної ділянки, що є порушенням вимог ч.ч.1,2 ст.20 Земельного кодексу України, згідно якої віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 63 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", на території рекреаційних зон забороняється господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням, зміна природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.

Законом України „Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах", який набрав чинності 17.03.2011р., введено мораторій на п'ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від власності в містах та інших населених пунктах, а саме, земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень .

Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Враховуючи викладене, спірні пункти рішень виконкому Миколаївської міської ради № 331 від 23.03.2012р. та № 327 від 29.03.2013 р. не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому рішення в цій частині підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідачів не можуть бути прийняті судом до уваги, як підстави відмови в позові.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати слід віднести на відповідачів порівну, відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати пункти 1.8, 1.9 розділу 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 331 від 23.03.2012 „Про укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувних тимчасових споруд", якими фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надано 2 дозволи на розміщення 2 пересувних тимчасових споруд у вигляді нестаціонарних об'єктів сфери послуг площею 3 кв.м. кожен на земельній ділянці загальною площею 5 кв.м. кожна, загальною нормативно грошовою оцінкою 20 020,88 грн. за адресою: АДРЕСА_2.

Скасувати пункти 34, 35 розділу 2 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 327 від 29.03.2013 „Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд» по м. Миколаєву", якими фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надано 2 дозволи на продовження дії особистого строкового сервітуту для розміщення 2 пересувних тимчасових споруд у вигляді нестаціонарних об'єктів сфери послуг площею 3 кв.м. кожен на земельній ділянці загальною площею 5 кв.м. кожна, загальною нормативно грошовою оцінкою 20 020,88 грн. за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31218206783002, банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, код ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв/ 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 03499980, п. 2.2) суму 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати ДПІ у Центральному районі.

Стягнути з Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, код 04056612) в доход Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31218206783002, банк одержувача ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, код ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв/ 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 03499980, п. 2.2) суму 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати ДПІ у Центральному районі.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 24.07.13 р.

Суддя Т.М. Дубова