Ухвала суду № 32591061, 22.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"22" липня 2013 р. Справа № 5023/4993/12

Вх. номер 4993/12

Суддя господарського суду Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

стягувача - не з"явився

боржника - не з"явився

розглянувши заяву ТОВ "Укрпінотерм" (вх. №25408 від 15.07.13р.) про розстрочку виконання рішення суду по справі за позовом: ТОВ АФ "Юг-М", с. Заводи

до ТОВ "Укрпінотерм", м.Харків

про розірвання договору та стягнення суми передплати

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 5023/4993/12 від 17.12.12р. позовні вимоги було задоволено, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АФ "Юг-М" заборгованість в сумі 267 140,83 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6 415,82 грн. Договір поставки № 10/03 від 10.03.11 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" та Товариством з обмеженою відповідальністю АФ "Юг-М" розірвано.

Після набрання рішенням законної сили було видано відповідний наказ.

21.06.13 р. до суду із заявою про надання відстрочки виконання вказаного рішення звернулось ТОВ "Укрпінотерм".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.13 р. вищевказану заяву було залишено без задоволення.

Через канцелярію суду 15.07.13р Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" надало заяву про надання розстрочки виконання рішення (вх.№ 25408), в якій просить надати розстрочку виконання рішення суду по справі №5023/4993/12 від 17.12.12р. за наступним графіком:

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.07.2013р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.08.2013р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.09.2013р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.10.2013р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.11.2013р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.12.2013р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.01.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.02.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.03.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.04.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.05.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.06.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.07.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.08.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.09.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.10.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.11.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.12.2014р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.01.2015р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.02.2015р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.03.2015р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.04.2015р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,19 грн. до 29.05.2015р.

- часткове погашення заборгованості в сумі 11398,28 грн. до 29.06.2015р.

В обгрунтування своєї заяви, боржник посилається на обставини, обумовлені економічними кризовими явищами, незначний прибуток підприємства, існування значної дебіторської заборгованості та інщі фактори, що можуть, як вважає боржник, ускладнює виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.13 р. вищевказану заяву було призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.07.13 р.

Представник заявника (боржника) в судове засідання не з'явився, враховуючи те, що строк розгляду заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови, відповідно до ст. 121 ГПК України, складає 10 днів, суд визнав за можливе розглянути заяву без участі його представника.

Представник стягувача (позивача) в судове засідання 02.07.13 р. не з'явився, враховуючи те, що строк розгляду заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови, відповідно до ст. 121 ГПК України, складає 10 днів, суд визнав за можливе розглянути заяву без участі представника позивача.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вже було зазначено, рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.12 р. по справі № 5023/4993/12 присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АФ "Юг-М" заборгованість в сумі 267140,83 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 6415,82 грн. 03.01.13 р. у встановленому законом порядку, на виконання вказаного рішення, було видано відповідний наказ.

15.07.13р Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" надало заяву про надання розстрочки виконання рішення (вх.№ 25408), в якій просить надати розстрочку виконання рішення суду по справі №5023/4993/12 від 17.12.12р. протягом 24 місяців.

Надаючи правову кваліфікації викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заявником, в обґрунтування своїх вимог, надані копії: довідки про залишок коштів станом на 01.02.13 р., податкової декларації, акту звірки взаємних розрахунків, журналу-ордеру, фінансового звіту суб'єкту малого підприємництва.

Суд вважає, що вищезазначені докази не є належними, оскільки вони ніяким чином не підтверджують виключність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення по даній справі, виходячи з наступного.

Акт звірки взаємних розрахунків, станом на 31.01.13 р., який на думку боржника, є доказом заборгованості ПП "Логістік-центр" перед боржником за поставлений товар в сумі 4144043,20 грн., судом не приймається, оскільки він складений в односторонньому порядку, тобто підписаний лише боржником.

Отже, посилання позивача на наявність заборгованості ПП "Логістік-центр" перед боржником за поставлений товар в сумі 4144043,20 грн., станом на момент розгляду заяви, не підтверджуються належними доказами.

Крім того, боржник у своїй скарзі зазначив, що у випадку накладення арешту на його рахунки та майно, такі дії фактично заблокують його господарську діяльність і в подальшому призведуть до повного невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами і в подальшому до банкрутства ТОВ "Укрпінотерм".

Проте, жодного доказу в підтвердження вищевикладеним обставинам боржником не було подано.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини першої 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суд зазначає, що ризик погіршення умов господарювання є нормальним явищем. Ризик є однією із ознак підприємництва (згідно ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку). Більш того принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику є одним із принципів господарської діяльності (ст. 44 ГК України). Отже складнощі, які виникли у боржника 1 із виконанням рішення суду охоплюються його (ТОВ "Снейк") підприємницьким ризиком. Тому у суду немає правових підстав перекладати комерційний ризик боржника 1 на позивача шляхом надання відстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому, суд звертає увагу що у рішенні Європейського суду (п.37 рішення у справі "Деркач та Палек проти України" (заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року) наголошується, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла щоб остаточне, обов"язкове для виконання судове рішення залишалося не виконаним на шкоду однієї зі сторін.

Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" про розстрочку виконання рішення.

Керуючись ст. 124 Конституції, п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", ст. 625 ЦК України ст.ст. 1, 22, 32, 33, 36, 43, 86, 121 господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" про розстрочку виконання рішення відмовити.

Суддя Денисюк Т.С.