Рішення № 32590867, 24.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10437/13 24.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 315,20 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Спахова О. Ю. - представник за довіреністю № 6 від 08.01.13

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 24.07.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 315,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Публічне акціонерне товариство «СК «Країна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ТЗ0000746 від 15.06.2012р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Mitsubishi», державний номер АА 3300 ІТ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "ЗАЗ1102", державний номер АА 5080 МН, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія". Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача 7 315,20 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 04.06.13 порушено провадження у справі № 910/10437/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 17.07.2013.

У судове засідання 17.07.2013 з'явилися представник сторін.

Представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду, позов підтримав.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд вважати останнього неналежним відповідачем, оскільки СТ зДВ «Гарантія» не видавало жодного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в тому числі Поліс № АВ/0020020, номер якого зазначений у позовній заяві.

Представник позивача заперечував проти доводів представника відповідача, зазначивши при цьому, що в матеріалах справи наявна копія полісу № АЕ/0020020 виданого саме відповідачем. А відтак доводи відповідача не відповідають дійсності.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна копія страхового полісу № АЕ/0020020, оригінал якого витребовувся судом ухвалою від 04.06.2013 № 910/1034/13.

Представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні та надати час для надання додаткових доказів по справі.

Судом клопотання було задоволено та оголошено перерва у судовому засіданні до 24.07.2013.

У судове засідання, призначене на 24.07.13 з'явився представник позивача.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду не виконав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

15 червня 2012 року за договором добровільного страхування наземного транспорту № ТЗ0000746 ПАТ «СК «Країна» було застраховано автомобіль марки «Mitsubishi», державний номер АА 3300 ІТ, страхувальником та вигодонабувачем по договору є Чернов Максим Вікторович, строк дії договору з 15.06.12 по 14.06.13.

Згідно довідки ВДАІ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві від 30.09.2012 та Постанови Дарницького районного суду м. Києва від 18.10.2012 встановлено, що 30.09.2012 в м. Києві по вулиці Ахматової - проспект Григоренка мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля «Mitsubishi», державний номер АА 3300 ІТ, що належить Чернову М.В. та під його керуванням, з автомобілем "ЗАЗ1102", державний номер АА 5080 МН, що належить Ширай О.В. та під його керуванням.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Лавренко Ширай О.В. п. 10.3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18.10.2012.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу марки «Mitsubishi», державний номер АА 3300 ІТ в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 1368 від 30.10.12 про оцінку автомобіля, складає 12009,47 грн.

За страховим випадком - ДТП що сталась 29.09.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 36/25195/2.1.5.1 від 04.02.2013р. по договору добровільного страхування № ТЗ0000746 від 15.06.2012р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 7315,20 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 205 від 04.02.2013р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем "ЗАЗ1102", державний номер АА 5080 МН, підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18.10.2012.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В матеріалах справи наявна копія Полісу АЕ № 0020020 відповідно до якого між відповідачем, як страховиком, та Шираєм О.В. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 26.09.12 до 25.09.13 включно, забезпечений транспортний засіб - автомобіль "ЗАЗ1102", державний номер АА 5080 МН, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50000,00 грн., розмір франшизи 0,00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Mitsubishi», державний номер АА 3300 ІТ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування № ТЗ0000746 від 15.06.2012р. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Mitsubishi», державний номер АА 3300 ІТ.

В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відсутність в матеріалах справи доказів направлення позивачем на адресу відповідача регресної вимоги про сплату страхового відшкодування, не є підставою для відмови у позові.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, позивач не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 28.08.2012р. у справі № 23/279, яка згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкова до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд м. Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, ідентифікаційний код 20842474) 7 315 (сім тисяч триста п'ятнадцять) грн. 20 коп. страхового відшкодування, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судових витрат.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.