ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-75/18349-2012 15.07.13 За позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради
до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада
про демонтаж самочинно встановленої металевої конструкції
Судді Васильченко Т.В. (головуючий)
Ломака В.С.
Нечай О.В.
в присутності представників сторін
від позивача - Шаровський Р.М., довіреність №32 вих-42 від 04.01.2013;
від відповідача - Липець В.К., довіреність №1419 від 20.12.2012;
від третьої особи - не з'явилися.
Суть спору: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про демонтаж самочинно встановленої металевої конструкції на даху нежитлової будівлі, яка належить до комунальної власності м. Львова та розташована за адресою: вул. Повітряна, 22 (20) у м. Львові.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на підставі договору на розміщення обладнання № 7-3-06/48 від 21.08.2009, укладеного з ФОП Брезіцьким Назарієм Романовичем встановлено металеву конструкцію базової станції стільникового зв'язку на частині даху будівлі кінотеатру "Стрілець" за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 20, проте спірна нежитлова будівля кінотеатру "Стрілець" належить до комунальної власності м. Львова, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 13.02.2009 і міська рада згоди на встановлення станції зв'язку не давала.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2012 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
16.01.2013 відповідач, через відділ діловодства суду, подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, посилаючись на те, що для розміщення спірного обладнання ним отримані всі необхідні дозволи і погодження та саме розміщення здійснено на підставі договору про розміщення обладнання №7-3-06/48 від 21.08.2009, укладеного з ФОП Брезіцьким Н.Р., який за згодою сторін припинив свою дію з 01.01.2011, у зв'язку з укладенням договору про надання сервітуту №7-3-06/296 від 31.12.2010, дія якого додатковою угодою №1 від 27.10.2011 зупинена з 01.11.2011. Крім того, відповідач зазначає про те, що норми ст. 376 ЦК України, на які посилається позивач в своїй позовній заяві не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки визначають, що самочинне будівництво, це те, яке здійснюється на земельній ділянці, тоді як в даному випадку обладнання було встановлено на даху кінотеатру.
В судових засіданнях 17.01.2013 та 24.01.2013 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалися перерви.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2013 продовжено строк вирішення спору до 05.03.2013 та оголошено перерву до 25.02.2013.
В судовому засіданні 25.02.2013, в зв'язку зі складністю справи суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду вказаної справи.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.02.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 5011-75/18349-2012 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Куркотова Є.Б., Нечай О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 ГПК України, справу № 5011-75/18349-2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Куркотова Є.Б., Нечай О.В. та призначено справу до розгляду на 25.03.2013.
Втім, оскільки з метою подолання наслідків стихійного лиха, яке відбулося 22-23.03.2013, Урядом України 24.03.2013, зокрема, у місті Києві, понеділок - 25.03.2013 оголошено вихідним днем для працівників бюджетної сфери судове засідання 25.03.2013 не відбулося.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 розгляд справи відкладено на 11.04.2013.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2013 розгляд справи відкладено на 22.04.2013 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівську міську раду.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 22.04.2013 справу № 5011-75/18349-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі суду: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Куркотова Є.Б., Нечай О.В., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. (головуючий) у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/18349-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Куркотова Є.Б., Нечай О.В. та призначено розгляд справи.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.05.2013 справу № 5011-75/18349-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Куркотова Є.Б., Нечай О.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. (головуючий) з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/18349-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Куркотова Є.Б., Нечай О.В. та призначено справу до розгляду.
03.06.2013 через відділ діловодства суду від Львівської міської ради надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що відповідно до Положення про врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.11.2005 №406, позивачу делеговані повноваження щодо розгляду та вжиття заходів щодо фактів самочинного будівництва, в тому числі і на право звернення до суду з позовними вимогами про знесення самочинного будівництва.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу № 5011-75/18349-2012 передано на розгляд колегії суддів в наступному складі суду: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Ломака В.С., Блажівська О.Є., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. (головуючий) на лікарняному, а суддів: Куркотова Є.Б. та Нечай О.В. у відрядженні.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/18349-2012 прийнято до провадження колегії суддів в наступному складі суду: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Ломака В.С., Блажівська О.Є., та призначено справу до розгляду.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу №5011-75/18349-2012 передано на розгляд колегії суддів в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Блажівська О.Є., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу №5011-75/18349-2012 прийнято до провадження колегії суддів в наступному складі суду: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Блажівська О.Є., та призначено справу до розгляду.
07.02.2013 позивач, через відділ діловодства суду, подав заперечення на відзив відповідача, в яких зазначив про безпідставність доводів щодо отримання відповідачем дозвільної документації на розміщення спірного обладнання, оскільки договір на право користування чужим майном чи оренди (даху будівлі, елементу споруди) як того вимагає п. 2.3 Порядку будівництва базових станцій стільникового зв'язку у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 04.05.2005 №406 чи п. 2.3 Порядку надання архітектурно-планувальних вимог на будівництво об'єктів стільникового зв'язку та їх зовнішніх інженерних мереж, затвердженого рішенням виконкому від 09.09.2011 №836 з власником об'єкту за адресою: м.Львів, вул. Повітряна, 22 (20), а саме Львівською міської радою не укладався.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.07.2013 справу №5011-75/18349-2012 передано на розгляд колегії суддів в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Нечай О.В., у зв'язку з перебуванням судді - Блажівської О.Є. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу №5011-75/18349-2012 прийнято до провадження колегії суддів в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Нечай О.В. та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні 15.07.2013 на підставі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 14.01.2013, встановлено, що належним найменуванням відповідача є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком".
Відповідно до п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
В зв'язку з цим, суд вирішив змінити найменування відповідача з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком".
В судовому засіданні 15.07.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.07.2013 проти позовних вимог заперечив.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, хоча про час і місце судового засідання повідомлена належним чином.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно із п.3.9.2 вказаної постанови №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що третя особа в процесі розгляду справи не скористалася правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення за наявними матеріалами і неявка третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.
В судовому засіданні 15.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
21.08.2009 між Фізичною особою-підприємцем Брезіцьким Назарієм Романовичем, який визначений в договорі як власник та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (ВАТ "Укртелеком") був укладений договір №7-3-06/48 на розміщення обладнання, відповідно до умов якого, власник надає ВАТ "Укртелеком" право на розміщення телекомунікаційного обладнання базової станції мобільного зв'язку (обладнання) на частині даху будівлі кінотеатру "Стрілець" загальною площею 15,0 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 20. Строк дії договору визначений сторонами до 05.04.2010.
Наказом директора департаменту містобудування від 23.03.2010 № 64 надано дозвіл Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" на розроблення містобудівного обґрунтування будівництва базової станції стільникового зв'язку за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 20.
Додатковою угодою від 16.04.2010 до договору №7-3-06/48 від 21.08.2009 сторони продовжили строк дії договору до 05.04.2011.
На підставі вказаного договору, відповідач розмістив на даху будівлі кінотеатру "Стрілець" металеву конструкцію базової станції стільникового зв'язку, що ним не заперечується.
Разом з цим, нежитлова будівля кінотеатру «Стрілець» по вул. Повітряна, 22 у м. Львові загальною площею 825,0 кв. м є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності, яке видане 13 лютого 2009 року виконавчим комітетом Львівської міської ради на підставі рішення виконкому від 13.02.2009 № 86. Право власності зареєстровано 17.03.2009 у Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".
При цьому, будинки № 20 та 22 на вул. Повітряній у місті Львові є однією і тією ж спорудою, що встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 25.03.2010 у справі №28/62, що залишено без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 та Вищого господарського суду України від 18.01.2011, яким задоволено позов Львівської міської ради про визнання недійсним договору оренди №1 від 05.01.2000, укладеного між ДКП кінотеатром «Стрілець» та ПП «Палома», з підстав того, що спірне майно перебуває у комунальній власності і Львівська міська рада не надавала будь-яких дозволів на передачу нерухомого майна в оренду.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 664 від 08.07.2011 скасовано наказ директора департаменту містобудування від 23.03.2010 № 64 «Про надання дозволу Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» на розроблення містобудівного обгрунтування будівництва базової станції стільникового зв'язку за адресою: м.Львів, вул. Повітряна, 20».
10.02.2011 Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради відповідно до наданих повноважень по розгляду та вжиття заходів щодо фактів самочинного будівництва прийняла розпорядження №88 "Про самочинне будівництво ВАТ "Укртелеком", згідно п.п. 2,4 якого відповідача в термін до 20.02.2011 зобов'язано демонтувати металеву конструкцію базової станції стільникового зв'язку, самочинно встановлену на даху орендованої нежитлової будівлі на вул. Повітряна, 20 у м. Львові та покладено контроль за виконанням даного розпорядження на ЛКП "Сяйво", як утримувача даного майна.
На виконання вимог вказаного розпорядження, ЛКП "Сяйво" направляло відповідачу вимоги від 23.02.2011 №2-168, від 25.02.2011 № 2-186 та від 27.05.2011 №2-481 про демонтаж металевої конструкції базової станції стільникового зв'язку з визначенням певних строків демонтажу.
Проте, відповідач металеву конструкцію не демонтував, про що свідчать акти комісії ЛКП "Сяйво" від 28.02.2011, від 25.05.2011, від 31.05.2011 та від 13.04.2012.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки відповідач без згоди Львівської міської ради, як власника майна, всупереч встановленому Львівською міською радою порядку, без відповідної дозвільної документації самочинно встановив на даху кінотеатру металеву конструкцію базової станції стільникового зв'язку.
Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, зазначив, що отримав необхідну дозвільну документацію на встановлення базової станції стільникового зв'язку та встановив її на підставі укладеного із Фізичною особою-підприємцем Брезіцьким Н.Р. договору про розміщення обладнання від 21.08.2009 та за погодженням з власником - Державним комунальним підприємством "Стрілець" (лист б/н від 20.08.2009).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам належить право власності на нерухоме майно, а органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, тощо.
Відповідно до ст. 10 зазначеного Закону, Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє територіальну громаду м.Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією та іншими законами України.
За умовами ч. 6 ст. 31 Закону України «Про телекомунікації» суб'єкти господарювання, які здійснюють будівництво телекомунікаційних мереж загального користування, можуть установлювати в приміщеннях, що їм належать на правах найму, телекомунікаційне обладнання, використовувати дахи будинків і технічні приміщення для встановлення антен та необхідного обладнання на підставі договору з власником приміщення.
Тобто, нормами чинного законодавства прямо передбачено, що здійснення будівництва телекомунікаційних мереж загального користування можливе лише після погодження даного питання з власником приміщення (шляхом впорядкування відносин на договірному рівні), в іншому випадку нівелюється абсолютний характер права власності, виключність стосовно всіх третіх осіб, які не мають права втручатись у здійснення власником права власності на свій розсуд і виконувати правомочності володіння, користування і розпорядження.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України №59/170-81 від 04.02.2009.
Отже, саме Львівська міська рада, як представницький орган територіальної громади м. Львова, яка є власником нежитлової будівлі кінотеатру «Стрілець» по вул. Повітряна, 22 (20) у м. Львові загальною площею 825,0 кв. м має право у відповідності до вимог чинного законодавства надавати об'єкти права комунальної власності, в даному випадку дах кінотеатру для встановлення антен та необхідного обладнання у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, тощо.
Так, рішенням виконавчого органу Львівської міської ради №675 від 31.08.2007 (зі змінами та доповненнями згідно з рішенням виконкому №75 від 18.02.2008) затверджено порядок отримання дозволу на будівництво (встановлення) базових станцій стільникового зв'язку у м. Львові, який регулює і встановлює правові та організаційні засади відносин між оператором стільникового зв'язку та органом місцевого самоврядування щодо отримання дозволу на будівництво (встановлення) чи узаконення раніше збудованих базових станцій стільникового зв'язку, п.2.3 якого вказує на необхідність укладання договору оренди (даху будівлі, елементу споруди) між власником даного об'єкта та оператором стільникового зв'язку.
В подальшому, рішенням Львівської міської ради № 836 від 09.09.2011 затверджено новий Порядок надання архітектурно-планувальних вимог на будівництво об'єктів стільникового зв'язку та їх зовнішніх інженерних мереж, пунктом 2 якого встановлено, що заявник подає до міської ради заяву з проханням надати архітектурно-планувальні вимоги на будівництво об'єктів стільникового зв'язку та їх зовнішніх інженерних мереж, до якої, зокрема, додається копія договору оренди або договір на право користування чужим майном (сервітут) (дахом будівлі, елементом споруди), який укладений між власником цього об'єкта та оператором стільникового зв'язку, завірені підписом та печаткою заявника.
Таким чином, обов'язковою умовою для встановлення базової станції стільникового зв'язку у м. Львові, є договір на право користування чужим майном (сервітут) (дахом будівлі, елементом споруди) чи оренди укладений із власником такого об'єкта, в даному випадку із Львівською міською радою, оскільки, як зазначалось вище, будівля на якій розміщена спірна базова станції стільникового зв'язку знаходиться у власності територіальної громади міста Львова.
Втім, відповідачем не надано доказів на підтвердження укладання відповідного правочину (договору оренди чи користування чужим майном) з Львівською міської радою, як власником будинку, який би дозволив останньому використовувати дах будівлі кінотеатру «Стрілець» загальною площею 15, 0 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 22 (20) для встановлення металевої конструкції стільникового зв'язку.
При цьому, суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про законність розміщення спірної станції на підставі договору оренди №7-3-06/48 від 21.08.2009 та договору про надання сервітуту №7-3-06/296 від 31.12.2010, укладених з фізичною особою - підприємцем Брезіцьким Н.Р., який визначений в договорі як власник, оскільки жодних доказів на підтвердження наявності у Фізичної особи-підприємця Брезіцького Н.Р. права розпорядження будівлею за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 22 (20) суду не надано і матеріали справи не містять, в той же час в матеріалах справи наявні докази належності будинку, на даху якого розміщено спірну станцію, на праві власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.
У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Зокрема, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).
За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач розмістив базову станцію стільникового зв'язку на даху будівлі за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 22 (20) із порушенням вимог законодавства, без згоди її власника, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
При цьому, судом враховано, що за умовами ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень виконавчих органів місцевих рад в галузі будівництва, віднесено, зокрема здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.
Відповідно до п. 3.4 розділу VI Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради та п. 4.3.5 Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради до повноважень районної адміністрації в галузі будівництва віднесено розгляд та вжиття заходів щодо фактів самочинного будівництва.
Відповідальність за своєчасне виявлення, попередження та вжиття заходів щодо припинення самочинного будівництва покладається на уповноважені органи - комунальні підприємства районних адміністрацій, які здійснюють постійний контроль за дотриманням правил користування і експлуатації житлового і нежитлового фонду на закріпленій території незалежно від форм власності, та інспекцію Держархбудконтролю, яка здійснює постійний контроль за своєчасним виявленням, попередженням та вжиттям заходів щодо припинення самочинного будівництва у промислових зонах. (п.2.1 Положення про врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.11.2005 N2 406 (із змінами)).
При цьому, пунктом 11 вказаного Положення врегульовано питання підвідомчості розгляду питань з самочинного будівництва, зокрема розгляд питань з самочинного будівництва за підвідомчістю здійснюють: виконавчий комітет Львівської міської ради за поданням міжвідомчої комісії при виконавчому комітеті Львівської міської ради за фактами здійсненого (здійснюваного) юридичними особами самочинного нового будівництва об'єктів, а також за фактами самочинного будівництва об'єктів у промислових зонах, виявлених інспекцією Держархбудконтролю та районна адміністрація за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними особами, фізичними особами-суб'єктами підприємньцької діяльності, юридичними особами самочинного будівництва, не врахованого у п. 11.
Відповідно до наявних в матеріалах справи документах, дане самочинне будівництво виявлене Львівським комунальним підприємством «Сяйво», яке підпорядковане позивачу.
П. 16.1 Положення передбачено, що районна адміністрація чи виконавчий комітет Львівської міської ради, відповідно до підвідомчості розгляду питань самочинного будівництва обумовленого у п. 11 цього Положення, може прийняти рішення про знесення самочинного будівництва особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво.
Аналіз вищевикладеного свідчить про делегування міською радою позивачу повноважень щодо розгляду та вжиття заходів стосовно фактів самочинного будівництва, в тому числі і право на звернення до суду з позовними вимогами щодо знесення самочинного будівництва, про що наголошує і сама міська рада, що свідчить про обґрунтованість подання позову саме Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради, оскільки відповідач, розмістивши спірну станцію на даху об'єкту, який належить міській раді, порушив права позивача як уповноваженого органу здійснювати нагляд та контроль за фактами самовільного будівництва, встановлених Положенням про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про законність розміщення металевої конструкції базової станції стільникового зв'язку на даху нежитлової будівлі за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 22 (20) та наявність відповідної згоди власника майна на це.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, з покладенням на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат по сплаті судового збору на відповідача.
При цьому, позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1073,00 грн., втім сплатив 1094,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №184 від 17.04.2012.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає поверненню зайво сплачений судовий збір в розмірі 21,00 грн.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) демонтувати металеву конструкцію базової станції стільникового зв'язку, встановлену на даху нежитлової будівлі, яка належить до комунальної власності міста Львова за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 22 (20).
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (79022, м. Львів, вул. Виговського, 34, ідентифікаційний код 04056084) 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
4. Повернути Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради (79022, м. Львів, вул. Виговського, 34, ідентифікаційний код 04056084) з Державного бюджету України 21 (двадцять одну) грн. 00 коп. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №184 від 17.04.2012, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.07.2013.
Головуючий суддя Т.В. Васильченко
Судді В.С. Ломака
О.В. Нечай
Судове рішення № 32590861, Господарський суд м. Києва було прийнято 15.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-75/18349-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: