Ухвала суду № 32590441, 16.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"16" липня 2013 р. Справа № 817/1180/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" квітня 2013 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ " КОРПОРАЦІЇ "U & I International.Corp" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Дочірнє підприємство "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U &I International, Corp." звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001442351 від 19.10.2012р. (в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45989 грн. - основного платежу та 11497 грн. - штрафної (фінансової) санкції) та податкового повідомлення-рішення №0001452351 від 19.10.2012р. - повністю. В обґрунтування позову посилалося на безпідставність висновків податкового органу про порушення підприємством п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", абз. "а" п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в декларації з ПДВ за липень 2012р. в розмірі 45989 грн. Окрім того, позивач вказував, що є необґрунтованими висновки відповідача про заниження туристичного збору за 1 півріччя 2012 р. у загальній сумі 654,08 грн. з тих підстав, що Білокриницька сільська рада не використала, надані їй делеговані повноваження, та не визначила позивача, як податкового агента, тому обов'язок щодо нарахування, сплати туристичного збору та подання до ДПІ у Рівненському районі декларацій на ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp." не поширюється.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області від 19.10.2012 №0001442351 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45989 грн. - основного платежу та 11497 грн. - штрафної (фінансової) санкції.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області від 19.10.2012 №0001452351.

Присуджено на користь позивача ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp". із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 586, 44 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження

Розглянувши справу у межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 24.09.2012р. по 28.09.2012р. ДПІ у Рівненському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp." на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 24.09.2012р., за наслідками якої складено акт від 05.10.2012р. №286/30/22-141/32330817.

На підставі вказаного акта винесено податкові повідомлення-рішення від 19.10.2012р. №0001432351, яким ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp." збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 620 грн. - основного платежу та 5 грн. - штрафної (фінансової) санкції та №0001442351, яким ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp." збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46427 грн. - основного платежу та 11607 грн. - штрафної (фінансової) санкції; №0001452351, яким ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp." збільшено суму грошового зобов'язання з туристичного збору в розмірі 654 грн.08 коп. - основного платежу та 503 грн.52 коп. - штрафної (фінансової) санкції.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням приписів діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2012 року між Ісааком Каліхманом (Продавець) та ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp." (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1, предметом якого було продаж майна, що перебуває у вжитку на суму 229944,05 грн. Загальна кількість майна, одиниці виміру майна та ціна одиниці виміру майна , визначені сторонами договору у Специфікації, що є додатком №1 до договору.

Вказане майно було оприбутковане підприємством в січні 2012 року по бухгалтерському обліку - Кт 6851 Дт 11 в сумі 26186,06 грн., Кт 6851 Дт 15 в сумі 200676,01 грн., Кт 6851 Дт 20 в сумі 3081,9 грн. відповідно до накладної на прихід №б/н від 03.01.2012р. та введено в експлуатацію на рах.106 (основні засоби групи 6) та на рах.1122 (малоцінні необоротні матеріальні активи), в податковому обліку амортизація не нараховувалась, до витрат дані суми не включались.

У липні 2012 року придбане згідно Договору купівлі-продажу №1 від 03.01.2012 року майно було повернуто позивачем продавцю. Повернення відбулось згідно накладної №б/н від 02.07.2012 року на загальну суму в сумі 229944,05 грн. та відображено по бухгалтерському обліку. Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.06.2012 року скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року підставою для вчинення такої дії стала ухвала Вищого господарського суду України від 14.06.2012 року, якою було скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.10.2011 року про затвердження мирової угоди, за якою майно ТОВ "Нерудтехпром ЛТД", а саме будівля готелю, вартістю 2502240 грн. переходить у власність ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp." в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №060801.

Згідно висновків податкового органу господарська операція щодо повернення придбаного майна підлягала оподаткуванню на підставі абз «а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, як операція з постачання товарів.

Проте, п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В розумінні п.п.14.1.191. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів це - будь-яка передача права на розпоряджання товарами, як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Враховуючи вказані норми закону, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є реалізація майна, яку здійснює безпосередньо власник такого майна.

Як встановлено судом, згідно п.4.1 укладеного між ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp." та Ісаак Каліхманом договору №1 - покупець зобов'язувався сплатити продавцю загальну ціну за майно протягом двох років з дня підписання Договору.

На час повернення майна, позивач оплату за це майно не здійснював, а тому за наслідком проведеного повернення майна Ісаак Каліхман кошти позивачу також не сплачував.

Окрім цього, при придбанні майна, згідно договору купівлі-продажу від 03.01.2012 р. позивач не відносив суми податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки продавець Ісаак Каліхман не був зареєстрованим, як платник податку на додану вартість.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що повернення майна покупцю, у зв'язку із відмовою від договору не є постачанням товару в розумінні п.п.14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а тому підприємством не було порушено вимоги абзацу "а" пункту 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення рішення №0001442351 від 19.10.2012р. (в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 45989 грн. - основного платежу та 11497 грн. - штрафної (фінансової) санкції) є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно висновків податкового органу, ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ" КОРПОРАЦІЇ «U & I International, Corp.» також занизило туристичний збір за І півріччя 2012р. у загальній сумі 654 грн. 08 коп., в тому числі: за І квартал 2012р. в сумі 226,37 грн., за ІІ квартал 2012р. в сумі 427 грн. 71 коп. та не подавало податкові декларації за І квартал 2012р. та за І півріччя 2012р.

Проте, згідно приписів п.п.268.2.1 п.268.2. ст.268 Податкового кодексу України, платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Приписами п.п. 268.5.1. п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Відповідно до положень п.12.3. ст.12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно п.п.12.3.2. п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Приписами п.п.12.3.3. п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України визначено, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до органу державної податкової служби, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Згідно положень п.12.4. ст.12 Податкового кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать:

- встановлення ставок єдиного податку в межах ставок, визначених законодавчими актами;

- визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення про встановлення ставки туристичного збору відносно ДП "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ» КОРПОРАЦІЇ "U & I International, Corp." Білокриницька сільська рада не приймала.

Підприємство, враховуючи приписи п.п.12.3.5 п.12.3 ст.12, п.п.268.3.1 п.268.3 ст.268 Податкового кодексу України, здійснювало нарахування туристичного збору із застосуванням мінімальної ставки збору (0,5 відсотка).

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що оскільки Білокриницька сільська рада не визначила позивача, як податкового агента, а також ставку збору, то обов'язок щодо нарахування, сплати туристичного збору та подання до ДПІ у Рівненському районі декларацій на позивача не поширюється. Згідно приписів п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України саме податковий агент зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Ю енд АЙ ІНТЕРНЕШНЛ " КОРПОРАЦІЇ "U & I International.Corp" вул.Біла,16,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023