Ухвала суду № 32590277, 23.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

УХВАЛА

іменем України

"23" липня 2013 р. Справа № 806/3126/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представника позивача Камінського А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" травня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв - Експрес" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення -рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року ТОВ "Дейв Експрес" звернулось до суду з позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2013 року №00000101504, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 37026 грн.

В обґрунтування позовних вимог товариство посилалося на те, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став акт камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року від 11.04.2013 року №1897/15-4/22053439. Згідно висновків податкового органу товариством порушено вимоги п.102.5 ст.102, підпункту "б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та п. 4.6.6 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.01.2011 року №41. Позивач зазначає, що товариством не було допущено вказаних порушень, оскільки норми, на порушення яких посилається податковий орган, регулюють правила формування податкового кредиту. Крім того, податковим законодавством не встановлено будь-яких обмежувальних строків щодо права на врахування залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів для його віднесення до податкового кредиту наступних податкових періодів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 24.04.2013 року № 00000101504.

Присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес" понесені ним судові витрати у розмірі 370,26 грн. з Державного бюджету України та зобов'язано орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання.

В апеляційній скарзі Житомирська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

У процесі розгляду справи проведено заміну відповідача на належного - Житомирську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Розглянувши справу у межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Дейв Експрес", за результатами якої складено акт №1897/15-4/22053439 від 11.04.2013 року.

Згідно висновків податкового органу товариством завищено (згідно із додатком 2) суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації, а саме: платником включено до р. 24 декларації з ПДВ за лютий 2013 року, залишок від'ємного значення за січень та лютий 2010 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в розмірі 37026 грн., по яким минув строк давності - 1095 календарних днів, зокрема, за січень 2010 року - в розмірі 3924 грн., за лютий 2010 року - в сумі 33102 грн.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №00000101504 від 24.04.2013 року, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 37026 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що податкове повідомлення - рішення є протиправним, оскільки прийнято з порушенням податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Зокрема, приписами п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до приписів п.п. "б" п. 200.4 ст. 200 ПК України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно з п.102.1 ст.102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Пунктом 102.5 передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Враховуючи вищенаведені норми діючого законодавства, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що строки давності , визначені ст. 102 КАС України застосовуються у випадку, коли платник податків має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

Отже, оскільки товариство не заявляло свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету, відповідного рішення не приймало та не зверталося до податкового органу із необхідною заявою, суд дійшов обґрунтованих висновків, що податковим органом при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п. 102.5 ст. 102 ПК України, які визначають строки давності на подання заяви про бюджетне відшкодування.

Окрім цього, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що оскільки ТОВ "Дейв Експрес" формування показників декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року та її подання до податкового органу здійснювалось на підставі Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року №1492, то товариством не могло бути порушено вимоги п.4.6.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, як зазначено в акті перевірки.

З огляду на вищенаведене, є правильними висновки суду першої інстанції, що товариством при заповненні декларації за лютий 2013 року, правомірно відображено у рядку 24 залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 37026 грн.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що податкове повідомлення - рішення від 24.04.2013 року №00000101504 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновків, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" травня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) (підпис) А.В. Жизневська Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя _______ Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "24" липня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейв - Експрес " вул.Київське шосе, 143- А,м.Житомир,10025

3- відповідачу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги, 2,м.Житомир,10014