Рішення № 32588415, 22.07.2013, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа № 447/1326/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

22.07.2013 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого -судді Карбовнік І. М.

секретаря - Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Новороздільський завод складних мінеральних добрив» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 15 вересня 2003 року по 03 квітня 2012 року перебував у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством «Новороздільський завод складних мінеральних добрив» на посаді охоронника по четвертому розряду служби охорони.

03 квітня 2012 року згідно наказу №10-к його було звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України, проте при звільненні відповідач не виплатив всіх сум, що йому належать, в тому числі заробітну плату.

08 серпня 2012 року Миколаївським районним судом Львівської області було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі, а 31.10.2012 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження на підставі виданого судового наказу.

Однак станом на сьогоднішній день відповідач умисно не виплачує нараховану заробітну плату, а тому просив стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 17460,24 грн.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 21267,36 грн.

Представник відповідача подав до суду заперечення на позовну заяву та просив в позові відмовити, однак сам в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. У відповідності до ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності представник відповідача на підставі наявних у справі доказів, проти чого представник позивача не заперечує.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством «Новороздільський завод складних мінеральних добрив» з 15.09.2003 року по 03.04.2012 року, про що свідчать відповідні записи в трудовій книжці позивача. Звільнений за наказом від 03.04.2012 року №10-к на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що йому належать,проводиться в день звільнення.

Як встановлено судом, при звільненні позивачу не виплачено всі належні йому суми, заборгованість по зарплаті за 2011-2012рр., згідно довідки №104 від 03.05.2012р. виданої ВАТ «Новороздільський завод складних мінеральних добрив» складає 12447,49 грн.Спір щодо розміру суми заборгованості між сторонами відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Аналізуючи норми ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та ст. 117 гл. VII «Оплата праці» КЗпП України, слід дійти висновку про те, що відносини стосовно виплати заробітної плати за своєю правовою природою є трудовими, а не цивільними чи господарськими, і на них не поширюється правило ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, ураховуючи те, що між сторонами виник спір із приводу порушення підприємством законодавства про оплату праці з підстав, передбачених ст. ст. 116, 117 КЗпП України, дія мораторію не поширюється на вимоги кредиторів про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Кожна сторона , відповідно до ст.60 ЦПК України, зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін виникає спір.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача, однак, у підтвердження своїх заперечень не подав жодних доказів, які б стверджували відсутність вини відповідача та жодного разу в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи,

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, у зв'язку з невиплатою з вини відповідача при звільненні ОСОБА_1 всіх сум, що належали йому на день звільнення, підприємство повинне виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки, який становить 21267,36 грн.

За умовами ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні від сплати судового збору звільнений законом. Таким чином з відповідача потрібно стягнути 229,40 грн. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Новороздільський завод складних мінеральних добрив» код ЄДРПОУ 31638889 в користь ОСОБА_1 21267 (двадцять одну тисячу двісті шістдесят сім) гривень 36 (тридцять шість) копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Новороздільський завод складних мінеральних добрив» в користь держави 229 (двісті двадцять дев»ять) гривень 40 (сорок) копійок.

Для відповідача рішення може бути переглянуте районним судом за його заявою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення можна оскаржити через районний суд до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів.

Суддя : Карбовнік І. М.