Рішення № 32588065, 23.07.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/2890/13-ц

2/248/1164/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

при секретарі - Поливяної І.О.

представника позивача - ОСОБА_5

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2012 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, в якому вказує, що 18.01.2010 року о 17.50 год. на Донецькому шоссе-вул.Чайковського м.Макіївка з вини ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ-2107 з державними номерними знаками НОМЕР_4 і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль ВАЗ-2101 з державними номерними знаками НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та належить ОСОБА_4 Вина ОСОБА_2 в ДТП підтверджується постановою Харцизького міського суду Донецької області від 11.02.2010р.

Розмір завданого матеріального збитку автомобілю ВАЗ 2101 з державними номерними знаками НОМЕР_1 станом на 22.02.2010р., згідно авто-товарознавчого дослідження становить 8132,59грн. Огляд транспортного засобу було проведено в м.Донецьку в присутності власника автомобілю та у відсутність другого учасника ДТП, якого було повідомлено належним чином.

У зв'язку із тим, що ОСОБА_2 не відшкодував зазначену шкоду потерпілій стороні та на момент вчинення ДТП не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за заявою власника пошкодженого автомобілю - ОСОБА_4 МТСБУ, відповідно до вимог статей 22, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодувало останньому завдану матеріальну шкоду в розмірі 5132,59 грн. Крім того, МТСБУ понесло витрати по оплаті послуг аварійного комісара в розмірі 177,82 грн.

Також вказують, що МТСБУ звернулося до відповідача із відповідним листом про компенсацію у добровільному порядку витрат, які були здійсненні у зв'язку з проведенням страхового відшкодування, але ОСОБА_2 відшкодування не здійснив.

Посилаючись на ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1191 ЦК України, та в зв'язку з виникненням права зворотної вимоги до відповідача після проведення виплат потерпілій стороні, МТСБУ просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 суму понесених витрат з відшкодування потерпілій стороні (страхове відшкодування) - 5132,59 грн., витрати пов'язані із оплатою послуг аварійного комісара - 177,82 грн., а також витрати за послуги з надання правової допомоги - 750,00грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із витрат пов'язаних із оплатою судового збору.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та дав пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача, посилаючись на те, що сплата витрат за послуги аварійного комісара здійснена позивачем понад трирічний термін до дня звернення позивача з цим позовом до суду. Вважає розмір матеріального збитку, визначений під час автотоварознавчого дослідження автомобілю завеликою. Вимогу позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 750 грн. також не визнає.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 4 ст.61 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що постановою Харцизького міського суду Донецької області №3-388/2010р. від 11.02.2010 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, а саме у скоєнні ДТП яке сталося 18.01.2010р. о 17.50 год. в м.Макіївка на вул.Донецьке шоссе-вул.Чайковського, внаслідок якого відбулось зіткнення автомобілю марки ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_4, яким він керував, з автомобілем НОМЕР_1 (а.с.8).

На дату ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що ним не заперечується і підтверджується даними довідки ДАІ.

Так, відповідно до довідки, виданої інспектором ООМДТП та дізнання ВДАІ м.Макіївки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Черкаш Н.І., учасник ДТП, яке сталось 18.01.2010р. о 17.50 год. в м.Макіївка на вул.Донецьке шоссе-вул.Чайковського, ОСОБА_2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних не має (а.с.9).

Відповідно до звіту №230 від 22.02.2010р. про оцінку автомобіля НОМЕР_1, вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 8132,59 грн. (а.с. 10-12). Дана сума за матеріалами справи відповідачем не спростована.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача телеграмою про час та місце проведення огляду пошкодженого транспортного засобу (а.с.11 звор.стор.).

Перелік пошкоджень, які отримав автомобіль ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП, підтверджується вищевказаною довідкою ВДАІ про ДТП, протоколом огляду транспортного засобу (а.с.9,13).

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що характер пошкоджень автомобіля може бути не пов'язаним з ДТП, оскільки належних доказів на підтвердження цих заперечень суду не надано, а доказування, згідно зі ст. 60 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що заподіяну шкоду в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 добровільно не відшкодував. Даний факт сторонами не заперечується.

Власник транспортного засобу - автомобілю НОМЕР_1 ОСОБА_4 звернувся 05.03.2010 року до МТСБУ з заявою про здійснення відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу з вини ОСОБА_2, який не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на дату ДТП (а.с.4).

Згідно з наказом № 985 від 16.04.2010 року МТСБУ, фінансовому управлінню наказано сплатити на рахунок ОСОБА_4 5132,59 грн.(а.с.6).

З платіжного доручення №1776 від 22.04.2010 року (а.с.15) вбачається, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 в розмірі 5132,59 грн., відповідно до платіжного доручення №1218 від 22.03.2010 року (а.с.16) позивачем оплачені послуги аварійного комісара в розмірі 177,82 грн.

Відповідно до пп. «а» п.41.1. ст.41 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі, її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з ст.22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Виходячи із змісту ст. 38 п. 38.2.1 Закону після сплати страхового відшкодування страховик має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до вимог п.1.6 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що МТСБУ правомірно відшкодувало ОСОБА_4 матеріальну шкоду за пошкоджений автомобіль внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і при цьому, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги щодо стягнення з винної в дорожньо-транспортній пригоді особи - ОСОБА_2 сум відшкодованої шкоди.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до приписів ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч. 3-5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач, здійснив виплату відшкодування потерпілій особі 22 квітня 2010 року, та саме з цієї дати у позивача виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, а позов МТСБУ направило до суду в 04 квітня 2013р., який суд отримав 08 квітня 2013 року, тобто в межах строку позовної давності на звернення до суду, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

За послуги аварійного комісара позивач сплатив 22 березня 2010 року, тобто в цій частині позов подано до суду після спливу строку позовної давності.

Позивач у своєму позові не навів причин поважності пропущення позовної давності щодо вимоги про стягнення сплачених витрат за послуги аварійного комісара та на підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в цій частині, так як відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, а сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові і відповідач наполягає на його застосуванні.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документального підтвердження судові витрати.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України до складу судових витрат належить судовий збір і витрати на правову допомогу.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 229,40 грн. підтверджується платіжним дорученням №45 від 02.04.2013р.(а.с.1).

Витрати на правову допомогу в розмірі 750,00 грн. підтверджуються Контрактом №70 від 27 вересня 2012 року між МТСБУ та ФОП ОСОБА_5 про надання правової допомоги, Додатковою угодою №3 до Контракту про надання правової допомоги №70 від 27 вересня 2012 року, платіжним дорученням №1081 від 11.03.2013р. про оплату послуг та розрахунком погодинної роботи представника.

Розмір витрат на правову допомогу відповідає положенням Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Тож, вимоги про стягнення витрат на правову допомогу також підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1, 22, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1191, 256, 257,261 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 212-215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харцизька Донецької області, ІПН НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ-154, Русанівський бульвар, 8, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313, ідент.код 21647131) витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в сумі 5132,59 грн., витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги в сумі 750,00грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн., а всього 6111,99 грн.(шість тисяч сто одинадцять гривень 99 коп.)

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області потягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: