Рішення № 32584923, 24.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9920/13 24.07.13

за позовомДержавного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САП-АРАТ ПЛЮС" простягнення 2 782,22 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Дученко О.І. - представник за довіреністю № НЮ-19 від 01.01.13; від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 24.07.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне територіально-галузеве об"єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "САП-АРАТ ПЛЮС" заборгованості у розмірі 2 782,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно умовам укладеного між сторонами договору про подачу та забирання вагонів при станції Маневичі Львівської залізниці № Л/ДН-3/12/2131 від 21.02.2012, позивачем виконувались свої зобов'язання в повному обсязі, натомість відповідачем протягом жовтня 2012 - лютого 2013 року несвоєчасно та не в повному обсязі вносилась плата за складування вантажів, заборгованість з якої становить 2703,13 грн., та плата за утримання ділянки землі, заборгованість з якої становить 79,09 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/9920/13 та призначено розгляд справи на 19.06.2013.

11.06.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2013.

13.06.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відпустці. Копія наказу про надання відпустки додана відповідачем до клопотання.

У судове засідання 19.06.2013 представники сторін не з'явились, враховуючи клопотання позивача, суд, керуючись ст. 77, 86 ГПК України, відклав розгляд справи на 24.07.13.

У судове засідання 24.07.13 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом, який було повернуто підприємством зв'язку із посиланням на закінчення терміну зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 28.05.2013р. та 19.06.13 було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 02660 м. Київ, вул. Братиславська, 52, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

21 лютого 2012 pоку між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САП-АРАТ ПЛЮС» (користувач) було укладено договір № Л/ДН-3/12/2131 Про подачу та забирання вагонів при станції Маневичі Львівської залізниці.

Згідно з п. 3 договору у межах смуги відведення залізниці залізничною колією зайнято ділянку землі площею 99,2 кв.м., для складування та зберігання вантажів користувачем зайнято ділянку землі площею 192 кв.м.

Відповідно до п.п. 14.3 договору відповідач зобов'язався сплачувати плату на відшкодування витрат на утримання ділянки землі у смузі відведення наданої відповідно до п.3 даного договору - згідно розрахунку ставки збору договірного тарифу «Відшкодування витрат на утримання 1 кв.м. смуги відведення залізниці», який може змінюватись і є невід'ємною частиною даного договору; за складування вантажів на ділянці землі у смузі відведення згідно до калькуляції, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 14.5 договору плата вноситься до 10 числа кожного місяця.

Відповідно до п.19 договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами, і діє один рік.

Відповідно до калькуляції, затвердженої В.о. начальника ВП "Рівненська дирекція залізничних перевезень" 01.08.2012р., вартість складування вантажу на ділянці по ст. Маневичі для ПП «САП-АРАТ ПЛЮС» складають 2,96 грн. з ПДВ.

Згідно з розрахунком, затвердженим В.о. начальника ВП "Рівненська дирекція залізничних перевезень" 01.08.2012р, договірний тариф з відшкодування витрат на утримання 1 кв.м. смуги відведення в місяць для відповідача складає 0,14 грн. без ПДВ.

За твердженням позивача, він належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання, передавши відповідачу відповідні ділянки землі, проте відповідачем в порушення умов договору № Л/ДН-3/12/2131 від 21.02.12 оплата здійснюється несвоєчасно та не в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справ, станом на день вирішення спору у відповідача існує заборгованість за період з жовтня 2012 по лютий 2013 року в сумі 2 782,33 грн., в тому числі заборгованість за складування вантажів становить 2703,13 грн., заборгованість з плати за утримання ділянки землі становить 79,09 грн.

30.01.2013 та 21.03.2013 на адресу відповідача було направлено претензії № 16/ДНЮ-3 та № 46/ДНЮ-3, які залишені останнім без відповіді, заборгованість не погашена.

В силу положення ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем становить 2782,33 грн., підтверджений матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували наявність боргу перед позивачем, а тому вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 2782,33 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САП-АРАТ ПЛЮС» (02660 м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52, ідентифікаційний код 36939924) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (33028 м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 17, ідентифікаційний код 25894955) заборгованість в розмірі 2782 (дві тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 33 грн., судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.