ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2013 року Справа № 925/954/13
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Буднік А.М., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 4
до відкритого акціонерного товариства «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І. Лепсе», Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 18
про стягнення 6 208,73 грн. заборгованості та санкцій, та зобов'язання виконати мирову угоду
за участю представників сторін:
від позивача: Ченцов О.Є. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І. Лепсе» про стягнення 6 208,73 грн. заборгованості та санкцій, з яких: 6 053,41 грн. основного боргу, 124,39 грн. пені, 24,88 грн. - 3% річних, 6,05 грн. інфляційних витрат, зобов'язання виконати мирову угоду, та відшкодування судових витрат.
До початку судового засідання, що відбулось 23.07.2013р., від відповідача до суду надійшов відзив від 22.07.2013р. №290 на позов, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити повністю.
Представник позивача подав письмові пояснення. В судовому засіданні представник просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Причини неявки не відомі. Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду спору та мав достатньо часу для надання доказів на спростування позовних вимог. Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі доказами та матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.
На підставі наказу МНС від 30.01.2012р. №106 аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ МНС України в Черкаській області змінив найменування на аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Територіального управління МНС України у Черкаській області.
02.11.2007р. між аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ МНС України в Черкаській області (Аварійно-рятувальною службою - Позивач по справі), в особі начальника Котляренка Олександра Макаровича, що діє на підставі Положення, та відкритим акціонерним товариством « Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І. Лепсе» (Об'єктом - Відповідач по справі), в особі голови правління Дятченка Володимира Миколайовича, що діє на підставі Статуту, було укладено договір №56 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій (Далі - Договір), за умовами якого Аварійно-рятувальна служба організовує та здійснює аварійно-рятувальне обслуговування Об'єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на Об'єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.
Відповідно до п. 6.1 Договору договір вступає в силу з 02.11.2007 р.
Відповідно до п. 4.1 Договору вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1 оперативних одиниць складає 7,5% від загальної вартості постійного та обов'язкового обслуговування об'єкта (9 773,75 грн.), а саме 733,03 грн. на місяць. Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається, і виконаний згідно з вимогами порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами. Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджувальних документів (актів, відомостей обліку робочого часу тощо). За додатковою угодою сторін можливі інші види розрахунків, що не порушують чинне законодавство України.
Відповідно до п. 4.2 Договору плата за обслуговування Об'єкта Аварійно-рятувальною службою здійснюється щомісячними перерахуваннями коштів у визначені строки згідно з наданим рахунком.
Аварійно-рятувальна служба свої зобов'язання по Договору виконувала належним чином, що підтверджується витягами нарядів на службу з книги служби. Караули Аварійно-рятувальної служби та спецтехніка перебували в цілодобовому чергуванні в чотири зміни, тривалістю 24 години кожна, в постійній бойовій готовності. За час дії Договору Відповідач ніяких претензій щодо роботи Аварійно-рятувальної служби не пред'являв.
Відповідачу були виставлені рахунки на оплату.
За періоди з 02 листопада 2007р. по квітень 2008р. та з червня 2008р. по вересень 2011р. відповідач не вносив плату, тому утворилась заборгованість в розмірі 33694,95 грн.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.11.2011р. у справі №09/5026/2118/2011 між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення УМНС України в Черкаській області та відкритим акціонерним товариством «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І. Лепсе» було затверджено мирову угоду, відповідно до якої:
« 1. Відповідач визнає борг по договору №56 від 02.11.2007р. (далі "Договір") на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій, який станом на 28.09.2011р. становить 33728,23грн. (тридцять три тисячі сімсот двадцять вісім грн. 23 коп. ).
2. Позивач надає Відповідачу розстрочку сплати боргу з урахуванням пені на суму 33728,23 (тридцять три тисячі сімсот двадцять вісім грн. 23 коп. ) до 31 грудня 2012р. згідно пункту 3. "Угоди".
3. Відповідач погашає суму боргу 33728,23грн. шляхом щомісячного перерахування грошових коштів Позивачу на його р/р 31257272210275 в УДК в м. Черкаси МФО 854018 згідно нижченаведеного графіку погашення заборгованості не пізніше 25 числа кожного місяця:
місяць сума
Грудень 2011 2594,59грн.
Січень 2012 2594,47 грн.
Лютий 2012 2594,47 грн.
Березень 2012 2594,47 грн.
Квітень 2012 2594,47 грн.
Травень 2012 2594,47 грн.
Червень 2012 2594,47 грн.
Липень 2012 2594,47 грн.
Серпень 2012 2594,47 грн.
Вересень 2012 2594,47 грн.
Жовтень 2012 2594,47 грн.
Листопад 2012 2594,47 грн.
Грудень 2012 2594,47 грн.
4. Позивач відмовляється від позову в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в сумі 3249,90 (три тисячі двісті сорок дев'ять грн.. 90 коп. ) гривень.
5. Судові витрати покладаються на Відповідача в повному обсязі. Сторони з даною угодою ознайомлені, заперечень не мають. Наслідки припинення провадження у справі нам роз'яснені та зрозумілі.»
Із пояснень представника позивача вбачається, що на виконання умов мирової угоди відповідачем не вчинено жодного платежу.
Мировою угодою, затвердженою ухвалою суду, сторони підтвердили наявність грошового зобов'язання відповідача перед позивачем і визначили умови його виконання. Невиконання умов мирової угоди відповідачем порушує права позивача і є підставою для його звернення, відповідно ст. 1 ГПК України, до суду за їх захистом.
Договір за згодою сторін було розірвано 09.08.2012р. (а.с.12).
Мировою угодою врегульована заборгованість по вересень 2011р.
За період з грудня 2011 р. по 08 серпня 2012р. відповідач не вносив плату, тому утворилась заборгованість в розмірі 6 053,41 грн.
Аварійно-рятувальна служба свої зобов'язання по Договору виконувала належним чином, що підтверджується витягами нарядів на службу з книги служби (а.с. 16-20). Караули Аварійно-рятувальної служби та спецтехніка перебували в цілодобовому чергуванні в чотири зміни, тривалістю 24 години кожна, в постійній бойовій готовності. За час дії Договору Відповідач ніяких претензій щодо роботи Аварійно-рятувальної служби не пред'являв.
Відповідачу були виставлені рахунки на оплату (а.с. 23-31).
На адресу Об'єкта було направлено листа від 17.04.2013р. №216 з вимогою погасити заборгованість в розмірі 6 053,41 грн. у семиденний термін з дня отримання листа, та попереджено про звернення до суду для примусового стягнення заборгованості в разі невиконання даної вимоги.
Вимогу Об'єкт отримав 18.04.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 22).
Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Аварійно-рятувальної служби до суду для примусового стягнення боргу.
Представник позивача підтвердив розірвання договору з 09.08.2012р. Інших доказів не подано. Позивач не наполягав на витребуванні додаткових доказів від сторін та третіх осіб.
У відзиві на позов, що отриманий судом по факсимільному зв'язку, відповідач повністю заперечує вимоги позивача з мотивів, що вже була укладена мирова угода між сторонами і договір розірвано з 09.08.2012р. Позивачу ухвалою суду від 11.03.2013р. було відмовлено у зміні способу виконання мирової угоди між сторонами.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, з огляду на таке.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Сторони спірного договору є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання.
Між сторонами виникли договірні відносини надання і споживання послуг, що регламентовані гл. 63 ЦК України. Договір на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 02.11.2007р. №56 не заперечний сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним. Договір розірвано на майбутнє за згодою сторін.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового, двостороннього, оплатного, строкового, консенсуального договору.
Згідно частини 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Суд не досліджує питання чинності договору за періоди з 02 листопада 2007р. по квітень 2008р. та з червня 2008р. по вересень 2011р., оскільки між сторонами підписана мирова угода.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Позивачем надані Відповідачу послуги з аварійно-рятувального обслуговування, які прийнято без зауважень.
В п. 4.2 Договору встановлено, що плата за обслуговування Об'єкта Аварійно-рятувальною службою здійснюється щомісячними перерахуваннями коштів у визначені строки згідно з наданим рахунком.
Рахунки на оплату за постійне та обов'язкове обслуговування об'єкта аварійно-рятувальною службою регулярно надсилались Відповідачу. Відповідач не надав доказів визнання вимог позивача такими, що не підлягають виконанню.
Проте Відповідач свої зобов'язання в частині оплати за послуги з аварійно-рятувального обслуговування належним чином не виконав.
Наявність заборгованості підтверджується наявними в справі копіями документів: Договору, витягами з нарядів на службу, рахунками на оплату та відсутністю доказів Відповідача про повний та належний розрахунок з Позивачем за отримані послуги та відсутністю заперечень Відповідача у прийнятті послуг.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
П.3.9.6. Роз'яснення президії ВГСУ «Про деякі питання практики застосування ГПК України» від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з послідуючими змінами) передбачено, що у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. (Роз'яснення доповнено підпунктом 3.9.6 згідно з роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609).
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Сторони встановили у мировій угоді строк та порядок проведення відповідачем розрахунку і ця угода затверджена господарським судом, тому вона є обов'язковою для виконання в установлений у ній строк. Оскільки відповідач своє зобов'язання не виконав, не перерахував позивачу борг в установлений строк, тому суд вважає, що вимога позивача про спонукання виконання мирової угоди в частині стягнення з відповідача 34 324,97 грн. боргу є законною та обґрунтованою, тому підлягає до задоволення.
Відповідач також повністю не розрахувався за надані послуги за період з грудня 2011 р. по 08 серпня 2012р. в розмірі 6 053,41 грн.
На підставі викладеного, суд вважає доведеним порушення прав Позивача та право Позивача на примусове стягнення з Відповідача суми заборгованості за послуги з аварійно-рятувального обслуговування в розмірі 6 053,41 грн. Вказану суму необхідно стягнути на користь Позивача.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 24,88 грн. - 3 % річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання - з 26.04.2013р. по 14.06.2013р., та 6,05 грн. інфляційних - з посиланням на положення ст. 625 ЦК України.
Судом перевірено правильність розрахунку позивача з допомогою калькулятора апаратного комплексу «Ліга:Закон Еліт» та враховано правові позиції, викладені в п. 2 Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права». З врахуванням періоду простроченої заборгованості з 26.04.2013р. по 14.06.2013р. нараховані Позивачем суми підлягають до повного задоволення. Належить стягнути на користь Позивача 24,88 грн. - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання та 6,05 грн. інфляційних (згідно наданого розрахунку позивача, а.с. 10).
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В п. 5.3 Договору встановлено, що за порушення терміну оплати «Об'єкт» сплачує «Аварійно-рятувальній службі» пеню в розмірі 2% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення відповідно до вимог законодавства Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним Договором.
На підставі п. 5.3 Договору Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 124,39 грн. за період з 26.04.2013р. по 14.06.2013р. (а.с. 10).
Частиною шостою ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 124,39 грн. за період прострочення з 26.04.2013р. по 14.06.2013р. не підлягають до задоволення, оскільки перебіг строку для позивача розпочався з 09.08.2012р. В цій частині вимог позивачу належить відмовити за необґрунтованістю.
За результатами розгляду справи слід зобов'язати відповідача виконати мирову угоду від 24.11.2011р., затверджену господарським судом Черкаської області 24.11.2011р. по справі №09/5026/2118/2011 в частині стягнення 34 324,97 грн. боргу та стягнути з відповідача на користь позивача 6 053,41 грн. основного боргу по Договору №56 від 02.11.2007р., 24,88 грн. - 3% річних, 6,05 грн. інфляційних витрат.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 147,00 грн. судового збору за немайновою вимогою, 1720,50 грн. судового збору за майновою вимогою.
З позивача належить достягнути в державний бюджет 1147 грн. судового збору за немайновою вимогою.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати відкрите акціонерне товариство «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І. Лепсе», Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 01374406, номер рахунку в банку невідомий виконати мирову угоду від 24.11.2011 р., затверджену господарським судом Черкаської області 24.11.2011р. по справі №09/5026/2118/2011 в частині стягнення 34 324,97 грн. боргу на користь аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 4, код ЄДРПОУ 25576385, р/р 31257272210275 банк УДКСУ в м. Черкаси, МФО 854018.
Стягнути з відповідача - відкритого акціонерного товариства «Золотоніський машинобудівний завод ім. І.І. Лепсе», Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 01374406, номер рахунку в банку невідомий
на користь аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 4, код ЄДРПОУ 25576385, р/р 31257272210275 банк УДКСУ в м. Черкаси, МФО 854018
6 053,41 грн. заборгованості, 24,88 грн. - 3% річних, 6,05 грн. інфляційних збитків, 1147 грн. та 1720,50 грн. судового збору.
Стягнути з позивача - аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 4, код ЄДРПОУ 25576385, р/р 31257272210275 банк УДКСУ в м. Черкаси, МФО 854018
в доход державного бюджету через ДПІ у м. Черкаси на користь УДКС України у м. Черкаси, МФО 854018, код 38031150, рахунок №31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001
1147,00 грн. судового збору.
В решті вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 23.07.2013р.
Суддя Г.М. Скиба
Судове рішення № 32584584, Господарський суд Черкаської області було прийнято 23.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 925/954/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: