Рішення № 32584462, 18.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
18.07.2013
Номер справи
904/4777/13
Номер документу
32584462
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.13р. Справа № 904/4777/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт", м. Рубіжне Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 196 214,69 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Куць В.В., довіреність №3/2013 від 03.01.2013 року, представник

Від відповідача: Меркулова О.О., довіреність №58 від 27.02.2013 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" про стягнення боргу за поставлений товар у розмірі 162 708,29 грн., неустойки у розмірі 14 218,15 грн., інфляційних втрат у розмірі 330,71 грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 18 957,54 грн., а також судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 273 від 27.07.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену продукцію.

Відповідач заперечує проти позову в частині стягнення штрафних санкцій, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та нараховано штрафні санкції за весь термін прострочення боржника, а при розрахунку неустойки та процентів за користування чужими грошовими коштами позивач зазначає більшу кількість днів прострочки, ніж насправді вона тривала.

Також відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та розстрочення виконання рішення суду щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" заборгованості рівними частинами строком на шість місяців.

Публічне акціонерне товариство "Свемон-Дніпро" вказує на те, що відповідач перебуває у складному фінансовому становищі, постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 17.06.2013 року на все рухоме та нерухоме майно підприємства накладено арешт, на розрахункових рахунках відповідача станом на 02.07.2013 року згідно довідки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» залишок коштів складає 51,76 грн., дебіторська заборгованість відповідача становить 1442433,59 грн.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.07.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Свемон-Дніпро", найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Свемон-Дніпро", що підтверджується статутом (покупець), було укладено договір №273 (а.с.10-19).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі - товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно з п. 5.1 договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в специфікації, в порядку передбаченому даним договором.

Специфікаціями № 1 від 27.07.2012 року, № 2 від 16.08.2012 року, № 4 від 13.09.2012 року, № 5 від 04.10.2012 року сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціни, оплату та умови поставки товару (а.с. 16-19).

Відповідно до п. 3 наведених вище специфікацій поставка товару здійснюється на умовах СРТ (м. Нікополь).

За умовами п. 4 специфікацій № 1 від 27.07.2012 року, № 2 від 16.08.2012 року строки поставки: 15 днів з моменту отримання передоплати за п. 2.1 специфікації.

Пунктом 4 специфікацій № 4 від 13.09.2012 року, № 5 від 04.10.2012 року строки поставки: 15 днів з моменту підписання специфікації.

У п. 2 специфікацій № 1 від 27.07.2012 року, № 2 від 16.08.2012 року визначено порядок розрахунків: 77220,00 грн. сплачується покупцем в порядку передоплати в триденний термін з дати укладення договору та 77220,00 грн. - в термін не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару.

Згідно з п. 2 специфікації № 4 від 13.09.2012 року порядок розрахунків: 154440,00 грн. сплачується покупцем в термін не пізніше 10 календарних днів з дати поставки товару.

У п.2 специфікації № 5 від 04.10.2012 року встановлено наступний порядок розрахунків: 170976,58 грн. сплачується покупцем в термін не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару.

У відповідності з п. 6.1 договору приймання-передача товару здійснюється сторонами в порядку, встановленому чинним законодавством відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966р. №П-7, за наступними змінами і доповненнями, а також з урахуванням особливостей, передбачених даним договором.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 634296,58 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № ЕТП РТ0608/018 від 06.08.2012 року на суму 154440,00 грн.;

- № ЕТП РТ2208/003 від 22.08.2012 року на суму 154440,00 грн.;

- № ЕТП РТ1709/005 від 17.09.2012 року на суму 154440,00 грн.;

- № ЕТП РТ0510/041 від 05.10.2012 року на суму 630,00 грн.;

- № ЕТП РТ0510/042 від 05.10.2012 року на суму 153720,00 грн.;

- № ЕТП РТ0510/045 від 05.10.2012 року на суму 10958,84 грн.;

- № ЕТП РТ0810/001 від 08.10.2012 року на суму 373,34 грн.;

- № ЕТП РТ1610/010 від 16.10.2012 року на суму 5294,40 грн.

Даний товар отриманий представником відповідача за довіреностями №537 від 06.08.2012 року, №555 від 20.08.2012 року, № 581 від 13.09.2012 року, № 591 від 03.10.2012 року, №599 від 15.10.2012 року.

Відповідач частково оплатив поставлену продукцію у розмірі 471588,29 грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи (а.с.33-37).

Причиною виникнення спору є порушення відповідачем зобов'язань за договором №273 від 27.07.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України). З огляду на положення п. 2 специфікацій № 1 від 27.07.2012 року, № 2 від 16.08.2012 року, № 4 від 13.09.2012 року, № 5 від 04.10.2012 року, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 162 708,29 грн. (634296,58 грн. - 471588,29 грн.)

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 5 статті 694 Цивільного кодексу України встановлено, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За приписами ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 8.4 договору у випадку прострочення Покупцем термінів оплати поставленого йому товару Постачальник відповідно до ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України має право вимагати від Покупця сплати процентів за використання чужих коштів у розмірі 20% річних за весь період прострочення оплати.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами, передбачені п. 8.4 договору за період з 05.11.2012 року по 05.06.2013 року у сумі 18957,54 грн.

Суд зазначає, що при розрахунку розміру процентів за користування чужими грошовими коштами позивачем допущено арифметичну помилку, пов'язану з кількістю днів у році (2012 рік має 366 днів, а не 365). Крім того, оскільки 04 листопада 2012 року є вихідним днем, то останнім днем оплати по видатковим накладним № ЕТП РТ0510/042 від 05.10.2012 року та № ЕТП РТ0510/045 від 05.10.2012 року є 05 листопада 2012 року, а тому нараховувати проценти за користування чужими грошовими коштами необхідно з 06 листопада 2012 року. З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню частково у розмірі 18857,93 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару Постачальник має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України Сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через один рік від дня, коли оплата мала бути здійснена.

Таким чином, заперечення відповідача про необхідність обмеження строку нарахування неустойки 6 місячним строком є необґрунтованим.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 05.11.2012 року по 05.06.2013 року у розмірі 14218,15 грн.

Суд зазначає, що при розрахунку розміру пені позивачем допущено арифметичну помилку, пов'язану з кількістю днів у році (2012 рік має 366 днів, а не 365). Крім того, оскільки 04 листопада 2012 року є вихідним днем, то останнім днем оплати по видатковим накладним № ЕТП РТ0510/042 від 05.10.2012 року та № ЕТП РТ0510/045 від 05.10.2012 року є 05 листопада 2012 року, а тому нараховувати пеню необхідно з 06 листопада 2012 року. З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково у розмірі 14175,13 грн.

Також позивач нарахував (по кожній накладній окремо) та заявив до стягнення інфляційні втрати за період з листопада 2012 року по травень 2013 року у розмірі 330,71 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку індексу інфляції та встановлено, що заявлена до стягнення сума менша, ніж може бути стягнута, що є правом позивача.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України: у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, при визначенні можливості застосування судом вказаного положення повинно бути взяти до уваги наступне:

1) співвідношення штрафних санкцій зі збитками кредитора;

2) ступінь виконання зобов'язання боржником;

3) майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;

4) не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідачем не надано докази, які б свідчили про наявність підстав для врахування майнового стану відповідача при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки.

Також в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і які були б підставою для застосування ст.233 ГК України.

До того ж, розмір штрафних санкції є адекватним та співрозмірним з розміром основного боргу. Отже, підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару та послуг відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару та послуг) у власність позивача.

За викладеного, з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 196072,06 грн. (162 708,29 грн. - основний борг + 14 175,13 грн. - пеня + 330,71 грн. - інфляційних втрат + 18 857,93 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3921,44 грн.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду рівними частинами строком на шість місяців суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено право господарського суду за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України": підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Між тим, подаючи клопотання про розстрочку виконання рішення суду заявник у якості підтвердження свого скрутного матеріального становища додає постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 17.06.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, довідку № 122 від 01.07.2013 року про дебіторську заборгованість Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" у розмірі 1442433,59 грн. та довідку Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» № 507 від 03.07.2013 року про залишок коштів станом на 02.07.2013 року на поточному рахунку № 26004254674100 відповідача в сумі 51,76 грн.

Викладені відповідачем обставини та матеріали справи не дозволяють стверджувати про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання.

Також вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Так, даний спір виник з вини відповідача, спірна сума заборгованості не погашалась заявником протягом значного періоду часу. Складний економічний стан підприємства не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Законодавець пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені відповідачем підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочки виконання судового рішення. До того ж, відповідачем не надано звітних фінансових документів, що б свідчили про його майновий стан.

Також суд зазначає, що фінансове становище відповідача, яке на думку самого відповідача є скрутним, утворилось внаслідок його господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. Сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах.

Вказане є підставою для відмови у відстроченні виконання рішення.

Також, при розгляді заяви суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

Надання за вищезазначених обставин відповідачеві можливості тимчасово не виконувати рішення суду (розстрочка) буде порушенням права власності позивача у розумінні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, клопотання Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Володі Дубініна, 6, ідентифікаційний код 23945329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, 1, ідентифікаційний код 33090871) основний борг у розмірі 162708,29 грн., неустойку у розмірі 14175,13 грн., індекс інфляції у розмірі 330,71 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 18857,93 грн. та судовий збір у розмірі 3921,44 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Свемон-Дніпро" про розстрочку виконання рішення суду.

Повний текст рішення складено - 22.07.2013 року.

Суддя О.М. Крижний

Часті запитання

Який тип судового документу № 32584462 ?

Документ № 32584462 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 32584462 ?

Дата ухвалення - 18.07.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 32584462 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 32584462 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 32584462, Господарський суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 32584462, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 18.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 32584462 відноситься до справи № 904/4777/13

Це рішення відноситься до справи № 904/4777/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 32584452
Наступний документ : 32584466