Ухвала суду № 32583401, 16.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 р.Справа № 2а-5121/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просив визнання протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення ДПІ від 10.07.2012 року:

- №0002501702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 17258,25 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 1800,00 грн.;

- №0002511702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 56083,00 грн. та застосовано штрафну санкцію на суму 28041,50 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, не узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами по операціям з ПП «Юг Зерно-Трейд» у квітні 2010 року, ПП «Юнітекс-Агро» у серпні 2010 року по поставці жита, у листопаді 2010 року з ПП «КФ Зернопласттрейд» та ТОВ «Гулівер» у серпні 2011 року з придбання муки житньої. На час укладання договорів контрагенти позивача були платниками ПДВ, належним чином видавались податкові та видаткові накладні. Позивач зазначає, що ним було повністю сплачено постачальникам податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, а до перевірки були надані всі необхідні первинні документи, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації. Позивач зазначає, що він не має нести відповідальності за можливе невиконання його контрагентами своїх податковим зобов'язанням. Позивач також вважає, що відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для висновку про відсутність факту поставки товару. Позивач також звертає увагу суду на те, що в акті перевірки ДПІ не обґрунтувала неправомірність включення до валових витрат 67055,00 грн. за 2010 рік та 48000,00 за 2011 рік, не зазначено яких саме документів не надано для підтвердження даних показників та не зазначено, саме по яким операціям та з якими контрагентами були понесені ці витрати.

Представник ДПІ в судовому засіданні проти позову заперечував, однак заперечень в письмовому вигляді до суду не надав, як і доказів в обґрунтування зроблених в акті перевірки висновків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач знаходиться на загальній системі оподаткування, є платником податку з доходів фізичних осіб, платником податку на додану вартість, займається діяльністю у сфері торгівлі, має в оренді офісне приміщення та складське приміщення площею 300 кв.м..

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту перевірки від 25.06.2012 року №1232/17-2/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.» (надалі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки позивачем порушені вимоги Декрету «Про прибутковий податок з громадян» №13-92, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у деклараціях про доходи від підприємницької діяльності встановлено завищення валових витрат, а саме: до складу валових витрат включені витрати, які не відповідають фактичній сумі отриманого у цьому періоді валового доходу в будь-якій формі та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

На думку ДПІ позивачем завищені витрати по декларації 2010 року на 67055,00 грн. (внаслідок придбання жита у ПП «Юг Зерно - Трейд» у квітні 2010 придбання жита на суму 7040,00 грн., у ПП «Юнітекс-Агро» в серпні 2010 року на суму 60015,00 грн.). ДПІ зазначає про відсутність документального підтвердження факту реального транспортування товару від постачальника до покупця, а саме відсутність товарно-транспортних накладних. Дане порушення призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік на суму 10058,25 грн..

Стосовно безпідставного включення до валових витрат 2011 року суми 48000,00 грн., в акті перевірки перелічені лише статті ПКУ, які були порушені (п.177.2 ст.177, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України), без викладення обставин порушення та контрагентів, по яким витрати були безпідставно включені до складу витрат. Це порушення призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2011 року на 7200,00 грн..

В акті перевірки вказується на заниження позивачем ПДВ за 2010 рік на суму 54041,08 грн..

ДПІ вважає, що в порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем було включено до податкового кредиту ПДВ по операціям з ПП «Юг Зерно-Трейд» в сумі 1408,00 грн. та з ПП «Юнітекс-Агро» в сумі 10003,00 грн..

Такий висновок ДПІ ґрунтується на тому, що у квітні 2010 року позивач придбав у ПП «Юг Зерно-Трейд» 10,56 тн. жита на загальну суму 8448,00 грн., у т.ч. ПДВ 1408,00 грн., однак ПП «Юг Зерно-Трейд» має стан "0" - платник податків за основним місцем обліку, не відображає податкові зобов'язання згідно господарських операцій в податкові звітності з ПДВ за квітень 2010 року.

По операціям з поставки жита у серпні 2010 року від ПП «Юнітекс-Агро» на суму 60018,00 грн., у т.ч. ПДВ 10003,00 грн., ДПІ зазначає, що останнє має стан "7" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, сума ПДВ за серпень 2010 року не відображена в податкові звітності з ПДВ.

Також в акті перевірки вказується про завищення податкового кредиту листопада 2010 року на суму 42630,00 грн. внаслідок відсутність податкової накладної ПП «КФ «Зернопласттрейд» №243 від 30.11.2010 року на загальну суму 255780,47 грн., в т.ч. ПДВ 42630,08 грн..

Висновок акту перевірки про завищення податкового кредиту серпня 2011 року на суму 2042,00 грн. по операції з придбання борошна житнього у кількості 288,5 тн.. у ТОВ «Гулівер» на загальну суму 768115,00 грн., в т.ч. ПДВ 128019,17 грн., та подальшого продажу частини цього борошна позивачем ПП ОСОБА_7 згідно податкової накладної №10 від 26.10.2011 року на загальну суму 12250,00 грн., у т.ч. ПДВ 2041,67 грн., ґрунтується на висновках акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.02.2012 року №512/23-9/23707529 щодо підтвердження господарських відносин ТОВ «Гулівер» з платниками податків за період з 01.06.2011 року по 31.10.2011 року, в якому зазначено, що операції цього підприємства мають ознаки нікчемності, воно за місцезнаходженням відсутнє, до податкової інспекції не звітує, остання податкова звітність надана за жовтень 2011 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.12.2011 року, основні фонди відсутні, як і виробничі активи, складські приміщення, технічного персоналу, транспортні засоби.

На підставі цього ДПІ вважає нікчемними угоди, укладені позивачем з ТОВ «Гулівер» у серпні 2011 року.

Крім того, на стор.15-16 акту перевірки ДПІ зазначає про документування позивачем придбання у травні 2011 року борошна житнього 37 тн. у ПП «КФ Таврія Пласт» на загальну суму 100700,00 грн., в т.ч. ПДВ 16783,33 грн., які ДПІ також вважає нікчемними, з посиланням на акт ДПІ у м. Херсоні від 25.07.2011 року №221/15-2/37125258 щодо перевірки ПП «КФ Таврія Пласт», в якому викладена інформація про відсутність у даного контрагента необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності, відсутність технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

В акті перевірки на стор.17 зафіксовано документування позивачем у вересні, листопаді 2010 року придбання борошна житнього у кількості 219 т. у ПП «КФ Зернопласттрейд» на загальну суму 672002,87 грн., в т.ч. ПДВ 112000,48 грн.. Ці операції ДПІ вважає нереальними з посиланням на акт ДПІ у м. Херсоні від 23.12.2011 №95/15-2/37125499 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Зернопласттрейд» щодо документального підтвердження господарських операцій із платником податків ПП «Імперія ГІВ», в якому зазначено, що у ПП «КФ Зернопласттрейд» анульовано свідоцтво платника ПДВ 20.07.11, це підприємство не має основних фондів, транспортних засобів, на підприємстві працює один працівник, здійснювалась діяльність із фіктивним підприємством ПП «Імперія ГІВ» за період з вересня-грудень 2010 року (акт перевірки ПП «Імперія ГІВ» від 15.03.2011 року №728/23/35788909), контрагент ПП «КФ Зернопласттрейд» має стан "8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим не можливо провести зустрічну звірку та підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також ДПІ вказує на ознаки нікчемності правочинів, укладених позивачем по подальшій поставці у травні 2011 року борошна житнього покупцям - ТОВ «ДСБ», ВАТ «Одеський коровай», ПП «Господар» на загальну суму 123246,00 грн., у т.ч. ПДВ 20541,00 грн., ВАТ «Одеський коровай» на загальну суму 465178,00 грн., у т.ч. ПДВ 71528,67 грн., ТОВ «Коровай» на загальну суму 49000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8166,68 грн., ПП «Господарь» на суму 8800,00 грн., у т.ч. ПДВ 1466,67 грн., ВАТ «Одеський коровай» на суму 331295,00 грн., у т.ч. ПДВ 55216,00 грн., ВАТ «Торгова фірма «Ольвія» на 224000,00 грн., у т.ч. ПДВ 37333,34 грн., ТОВ «ДСБ» на 47566,75 грн., у т.ч. ПДВ 7927,79 грн., «Агрофірма Хетеко» на 881,00 грн., у т.ч. ПДВ 146,83 грн., «Торг-Вояж-М» на 112000,00 грн., у т.ч. ПДВ 18666,67 грн..

Позиція ДПІ полягає у тому, що господарські операції позивача 2010-2011 років з постачальниками ПП «КФ «Зернопласттрейд», ТОВ «Гулівер», ПП «Юг Зерно-Трейд» та ПП «Юнітекс-Агро» не підтверджені належним чином оформленими первинними документами та товарно-транспортними накладними, в зв'язку з чим є неправомірним віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по цим операціям.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Досліджені в судовому засіданні первинні документи підтверджують реальний характер операцій позивача з придбання та реалізації товарів, позивачем надано до перевірки всі необхідні первинні документи, які висвітлені в акті перевірки, дослідженні перевіряючими особами, претензій до їх оформлення не виникло, висновки податкової інспекції щодо непідтвердженності витрат ґрунтуються тільки на матеріалах зустрічних перевірок контрагентів позивача, на діяльність яких позивач не може впливати та втручатись в ведення ними податкового обліку. Контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять задіяні позивачем первинні документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства. Не надано доказів, що позивачу було відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана. Порушення податкового законодавства контрагентом позивача або неможливість проведення їх перевірки податковим органом не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування витрат. За законодавством України платник податків не несе відповідальності за дії контрагентів при відсутності вини.

Позивач надав суду договори про транспортно-експедиційне обслуговування від 11.01.2010 року №6, від 01.03.2010 року №7 та акти виконаних робіт від 25.08.2010 року №47-08, №67/08-10, від 08.04.2010 року №35/04-10 на підтвердження факту перевезення придбаного товару з вказівкою вартості послуг, маршруту та марки автомобіля, а також надані квитанції до прибуткового касового ордера №49, №32, №34 щодо сплати наданих транспортних послуг.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що наявність товарно-транспортних накладних не є доказом здійснення господарських відносин, оскільки ТТН не є документами бухгалтерської звітності які підтверджують придбання товарів, вони є супровідними документами, які підтверджують сам факт перевезення вантажу.

Позивачем надані до суду декларація про майновий стан і доходи від 07.02.2012 року №275738 та розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від провадження господарської діяльності на підтвердження включення до складу валових витрат суми вартості наданих транспортно-експедиційних послуг, що спростовує зафіксоване ДПІ в акті перевірки порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) - чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ визначено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Аналогічні правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. Згідно п.201.8 ст.201 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість, в порядку передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилені доводи відповідача про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ДПІ по операціям із ПП «КФ «Зернопласттрейд», ТОВ «Гулівер», ПП «Юг Зерно-Трейд» та ПП «Юнітекс-Агро», які на час проведення операцій із позивачем були зареєстрованими платниками ПДВ, мали відповідне право на укладання господарських договорів, виписувати податкові та видаткові накладні, законність яких не спростовує податкова інспекція.

Щодо факту анулювання реєстрації платників ПДВ ПП «КФ «Зернопласттрейд» 20.07.2011 року та ТОВ «Гулівер» 12.12.2011 року суд першої інстанції вірно зазначив, що ДПІ безпідставно посилається на ці факти, оскільки на час укладання договорів із позивачем дані суб'єкти господарювання діяли, здійснювали свою діяльність за КВЕД, подавали податкові звітність до ДПІ.

Також є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про ненадання відповідачем доказів, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки, а викладені в актах перевірки контрагентів позивача обставини їх діяльності є недоведеними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження ДПІ про нікчемність та безтоварність господарських операцій позивача із ПП «КФ «Зернопласттрейд», ТОВ «Гулівер», ПП «Юг Зерно-Трейд» та ПП «Юнітекс-Агро» та як наслідок заниження податкових зобов'язань по цим операціям є безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 липня 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька