Ухвала суду № 32583022, 10.07.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Яремка В.В., Бреславського О.Г.

секретаря: Ковальчук Н.О.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання неправомірним та скасування рішення виконкому, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 серпня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання неправомірними та скасування рішень виконкому Мигівської сільської ради, визнання частково недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності на спадкове майно.

Вказував на те, що 09 серпня 2012 року Вижницьким районним судом у вказаній справі прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано рішення виконкому Мигівської сільської ради від 18 липня 2007 року № 24 про оформлення права власності та видачу

_________________22ц-982/2011 р. Головуючий у 1 інстанції Пилип"юк І.В.

Категорія 37 Доповідач Литвинюк І.М.

свідоцтва про право власності на житловий будинок та господарські споруди вчастині оформлення права власності на 1/4 частку житлового будинку за ОСОБА_1; рішення виконкому Мигівської сільської ради від 14 квітня 2010 року №14 про видачу ОСОБА_1 дублікату свідоцтва про право власності на житловий будинок та господарські споруди, розташований в АДРЕСА_1 взамін втраченого в частині на 1/4 частку житлового будинку; визнано недійсними свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САС № 507343 від 11 червня 2010 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 вересня 2007 року, видані виконкомом Мигівської сільської ради в частині визнання за ОСОБА_1 1/4 частки на житловий будинок та господарські споруди, залишивши за ОСОБА_1 право власності на 3/4 ідеальної частки вказаного житлового будинку; визнано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, а саме, на 1/4 ідеальну частку житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 07 листопада 2012 року його апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Вижницького районного суду від 09 серпня 2012 року скасовано в частині визнання частково протиправним, часткового скасування рішення виконавчого комітету Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 14 квітня 2010 року за № 14, в частині часткового визнання недійсними свідоцтва від 11 червня 2010 року, виданого виконавчим комітетом Мигівської сільської ради. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Мигівської сільської ради від 14 квітня 2010 року №14 про видачу ОСОБА_1 дубліката свідоцтва про право власності на житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться в АДРЕСА_1 взамін втраченого. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САС № 507343 (дублікат), видане виконавчим комітетом Мигівської сільської ради 11.06.2010 року, на підтвердження права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1. В решті рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 серпня 2012 року залишено без змін.

Згідно вказаного рішення суду ОСОБА_3 набув право власності на 1/4 частину житлового будинку, як на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_5.

Вижницький районний суд у рішенні, як на належні та допустимі докази прийняття спадщини позивачем після смерті матері, посилається на показання свідків та довідку від 12 липня 2012 року № 94, видану ЗАО «Химкинское монтажное управление № 28», згідно якої ОСОБА_3 з 01 лютого 2000 року по 26 червня 2007 року працював в даному товаристві.

Посилався на те, що йому достеменно відомо, що позивач у період з 1999-2002 років до 27- 30 вересня 2005 року, у тому числі і станом на момент смерті ОСОБА_5, яка померла НОМЕР_1 перебував у Португалії. Ним направлено у Хімкінську міську прокуратуру Московської області РФ заяву з проханням перевірити чи дійсно ОСОБА_3 надавалася така довідка зазначеним підприємством. 08 травня 2013 року ним з ГУ МВС Росії по Московській області отримано постанову виконуючого обов'язки ДУП 2 відділу поліції МВС Росії по міському округу Хімки від 24 березня 2013 року про передачу повідомлення про злочин за підслідністю. З даної постанови вбачається, що в ході проведеної перевірки встановлено, що довідка від 12 липня 2012 року № 94 ЗАО «Химкинское монтажное управление № 28» на ім'я ОСОБА_3 не видавалася. Матеріали перевірки за його заявою направлено по місцю пред'явлення підробленої довідки у Вижницький РВ УМВС України у Чернівецькій області.

Зазначав, що надана позивачем довідка є підробленою, нею було введено суд в оману, позивач спадщини не прийняв, оскільки тривалий час (понад 4-5 років) не проживав з спадкодавцем, а знаходився у Португалії. Листом ЗАО «Химкинское монтажное управление № 28» від 27 березня 2013 року б/н, який підписаний генеральним директором А.Н. Манакіним та доданий до постанови, підтверджено, що довідка від 12 липня 2012 року № 94 підприємством не видавалася, підпис на листі не є справжнім, а ОСОБА_7 ніколи на підприємстві не працювала. Тобто за позивачем незаконно та безпідставно визнано право власності на 1/4 частину житлового будинку. Рішення Вижницького районного суду від 09 серпня 2012 року набрало чинності 07 листопада 2012 року.

Вважаючи, що є всі підстави для перегляду рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами, просив скасувати дане рішення та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Вижницького районного суду м. Чернівці від 09 серпня 2012 року у справі відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2013 року і постановити нову ухвалу про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого законом віднесено вирішення цього питання та скасувати ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Посилається на те, що ОСОБА_3 була надана фальшива довідка ЗАО «Химкинское монтажное управление № 28» від 12 липня 2012 року № 94, на спростування якої є довідка ЗАО «Химкинское монтажное управление № 28» від 27 березня 2013 року, в якій зазначено, що довідка № 94 від 12 липня 2012 року на ім»я ОСОБА_3 підприємством не видавалася. Дана довідка є окремою обставиною, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, яка дає підстави для скасування судового рішення, що переглядається, та прийняття нового судового рішення. Проживання спадкоємця ОСОБА_3 на момент смерті спадкодавця разом з спадкодавцем нічим не підтверджується. Також в судовому засіданні сам позивач особисто заявив, що на момент смерті матері перебував в Португалії.

Крім того, його представником заявлялося клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінального провадження, порушеного за ст. 358 КК України, однак ухвалою суду в задоволенні клопотання було відмовлено. Вважає дану ухвалу незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що фальшивість довідки від 12 липня 2012 року № 94 ЗАО «Химкинское монтажное управление № 28», виданої на ім'я ОСОБА_3, не підтверджена обвинувальним вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, а тому не є нововиявленою обставиною. Крім того, посилання відповідача на роздруківку технічного запису судового засідання від 08 лютого 2012 року у цивільній справі 2-119|12|2401 Вижницького районного суду Чернівецької області не є істотними обставинами, оскільки вони досліджувались Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

У п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Отже, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пп. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування в справі та є істотними, тобто можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (п. 5 постанови).

Згідно п. 7 зазначеної постанови питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 179 ЦПК).

З матеріалів справи видно, що при ухваленні рішення від 09 серпня 2012 року суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_5, яка померла НОМЕР_1, фактично прийняв спадщину та має право на спадкове майно.

Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 посилається на те, що підробленою довідкою від 12 липня 2012 року № 94 було введено суд в оману з метою переконати в тому, що позивач ОСОБА_3 на момент смерті матері дійсно проживав з нею і прийняв спадщину. А довідка ЗАО «Химкинское монтажное управление № 28» від 27 березня 2013 року, яка підтверджує фальшивість довідки від 12 липня 2012 року, є нововиявленою обставиною і підставою для скасування рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 серпня 2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, не можуть вважатися такими. Довідка від 27 березня 2013 року як не підтверджує, так і не спростовує висновків суду про те, що позивач своєчасно прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5, дані висновки суду як першої так і апеляційної інстанції не грунтувалися безпосередньо на існуванні довідки від 12 липня 2012 року.

Крім того, дані обставини були доводами заперечень відповідача ОСОБА_1 та апеляційної скарги, в якій апелянтом вже наводилися ті ж самі обставини щодо сумнівності наданих позивачем доказів, отже, були відомі заявнику.

Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що на час смерті матері ОСОБА_3 не проживав постійно з спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1, однак колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги.

Також в заяві ОСОБА_1 зазначає, що йому було достеменно відомо, що позивач у період з 1999-2002 роки до 27-30 вересня 2005 року, у тому числі і станом на момент смерті ОСОБА_5, яка померла НОМЕР_1, перебував за кордоном. Отже, дані обставини були відомі ОСОБА_1 на час розгляду справи.

Отже, посилання апелянта на те, що довідка від 12 липня 2012 року № 94 ЗАО «Химкинское монтажное управление № 28», видана на ім'я ОСОБА_3, є нововиявленою обставиною, передбаченою п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є безпідставними, оскільки ці обставини могли бути йому відомі, якщо б він наполягав на витребуванні судом такої довідки (таке процесуальне право йому надано законом), а також ці обставини могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, а тому ці обставини не можна вважати нововиявленими.

В п.8 постанови Пленуму зазначено, що завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого судового рішення, як підстави для його перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами (пункт 2 частини другої статті 361 ЦПК) мають існувати на момент ухвалення судового рішення, але про їх недостовірність заявнику не було відомо. Такі нововиявлені обставини мають бути підтверджені вироком суду у кримінальній справі, що набрав законної сили

З огляду на наведене, проаналізувавши наведені заявником підстави для перегляду рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 09 серпня 2012 у зв'язку з нововиявленими обставинами, враховуючи положення викладених норм закону і роз'яснень Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про те, що зазначені заявником обставини, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 361 ЦПК України, які можуть бути підставою для скасування зазначеного рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Щодо заперечень на ухвалу суду від 03 червня 2013 року про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінального провадження за ст. 358 КК України, яке заявлено відповідачем під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно норм цивільно-процесуального законодавства суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства (ст. 201 ЦПК України).

З наведеного випливає, що підлягає зупиненню провадження у справі, а в даному випадку справа розглянута судом, рішення набрало законної сили, а наявність кримінального провадження не може бути підставою для зупинення розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: