Постанова № 32582674, 03.07.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/9552/2012

Провадження № 1/265/92/13

П О С Т А Н О В А

03 липня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Копилової Л.В.,

при секретарі - Єфремовій О.В.,

з участю прокурора -Андрющенка Д.Д.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 обвинувачується органами досудового слідства в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, КК України.

Під час розгляду справи захисник підсудного ОСОБА_1 заявив суду клопотання про зміну запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 з тримання під вартою на підписку про невиїзд, посилаючись на те, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2 на досудовому слідстві обирався з метою неперешкодити встановленню істини по кримінальній справі, та з метою його ухилення від явки до органів досудового слідства. Підсудний встановленню істини по справі не перешкоджає, утримується під вартою більше 9 місяців і на даний час його вина в ході судового слідства не встановлена. Він має постійне місце проживання, повну вищу освіту, за час перебування під вартою втратив батька, на даний час дуже поганий стан здоров»я його бабусі та дідуся. Підстав для того, щоб переховатися від суду у нього немає.

Вказане клопотання було підтримане підсудним ОСОБА_2

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 05 жовтня 2012 року суддею Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, при цьому взято до уваги те, що обрання іншого менш тяжкого запобіжного заходу може перешкодити встановленню істини по кримінальній справі його ухиленням від явки до органів досудового слідства.

Відповідно до ч.3 ст.165 КПК України запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або в раніше обраному запобіжному заході.

Згідно із положеннями ст.150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у ст.148 цього Кодексу враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

ОСОБА_2, який має постійне місце проживання, за місцем свого проживання характеризується посередньо, органами досудового слідства обвинувачується в скоєнні тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди використовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В § 1 статті 5 Конвенції визначений вичерпний перелік підстав для позбавлення особи свободи в ході кримінального процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що рішення про тримання будь-кого під вартою не може ґрунтуватися лише на минулому підозрюваної особи, або на тому, що певні злочини, можливо, були вчинені. Оскільки тримання під вартою спрямоване на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку, воно не повинне використовуватися з каральних мотивів.

Тяжкість вчинення злочину не може бути обов»язковою підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження термінів тримання під вартою.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8 липня 2003 року № 14 також зазначив, що при вирішенні питання про обрання запобіжних заходів тяжкість злочину враховується лише в сукупності з іншими обставинами.

Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Однак таких ознак при розгляді справи судом не встановлено.

Відповідно до кримінально-процесуального кодексу України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних дій лише за наявності достатніх даних вважати, що ці особи будуть намагатися ухилитися від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

За конкретних обставин даної справи, суд вважає, що у ОСОБА_2 на даний час не має підстав для ухилення від явки до суду і перешкоджання встановленню істини у справі, і вважає за можливе змінити йому міру запобіжного заходу з утримання під вартою у СІЗО міста Маріуполя на підписку про невиїзд та задовольнити клопотання захисника.

Керуючись ст.ст.148-150, 155, 165, 165-1 КПК України ( в редакції 1960 року), суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника підсудного ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 з тримання під вартою на підписку про невиїзд - задовольнити.

Змінити підсудному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1, громадянину України, який обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України міру запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його із-під варти у залі суду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя _______