Рішення № 32582339, 22.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10287/13 22.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Поінт"

до Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8 655,00 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Аврамець О.М., довіреність № 59 від 14.01.2013;

від відповідача - не з'явилися.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Поінт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 8 655,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 061Р\08-00046 від 08.07.2011 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Honda Civic", реєстраційний номер АА 4088 НК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

В судовому засіданні 22.07.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні поштові повідомлення про вручення поштового відпрвлення з відмітками про отримання; про причини неявки представника суд не повідомляв; відзив на позов, клопотань або заяв до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2011 між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Поінт" як страховиком та Задорожною Наталією Іванівною, як страхувальником було укладено договір страхування наземного транспорту №061Р\08-00046, (надалі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Honda Civic", реєстраційний номер АА 4088 НК, 2008 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 08.07.2011 по 07.07.2012.

22.01.2012 о 09 год. 40 хв. на вулиці Кірпи, 4 в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "Honda Civic" та автобусу "Богдан ", а саме: Блажко Володимир Григорович, керуючи автобусом "Богдан" реєстраційний номер 23869 КА не врахував дорожньої обстановки, під час об'їзду перешкоди, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки "Honda Civic", реєстраційний номер АА 4088 НК, під керуванням Задорожної Наталії Іванівни в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Блажко В.Г. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ Солом'янського РУМВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду №8948610.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 09.02.2012 у справі №3-1077/12 встановлено порушення Блажко Володимиром Григоровичем п. 13.1 Правил дорожнього руху України, Блажко Володимира Григоровича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

10.02.2012 власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля "Honda Civic" Задорожна Н.І. звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування шляхом перерахунку на СТО, що здійснює ремонт пошкодженого транспортного засобу - ФОП Бурсін С.В.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого автомобілю "Honda Civic", реєстраційний номер АА 4088 НК, №2658 від 14.02.2012, складеного оцінювачем Половинчаком Олегом Анатолійовичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 037 від 08.12.2000) вартість матеріального збитку, завданого автомобілю "Honda Civic", реєстраційний номер АА 4088 НК в результаті його пошкодження при ДТП складає 9563,71 грн.

Згідно рахунку-фактури №15 від 17.02.2012 виставленого власнику застрахованого транспортного засобу ФОП Бурсін С.В. вартість відновлюваного ремонту автомобіля "Honda Civic", склаладає 8655,00 грн.

17.02.2012 позивачем був складений та підписаний страховий акт № СТ\11\0126, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АА 4088 НК, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 8655,00 грн. шляхом перерахунку на СТО ФОП Бурсін С.В.

На підставі складеного страхового акту № СТ\11\0126 Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Поінт" виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №061Р\08-00046 від 08.07.2011, перерахувало суму страхового відшкодування на рахунок СТО, що здійснювало ремонт пошкодженого автомобіля, ФОП Бурсін С.В. в розмірі 8655,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №188 від 27.02.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Поінт" перейшло в межах суми 8655,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автобус "Богдан" реєстраційний номер 23869 КА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Honda Civic", реєстраційний номер АА 4088 НК, належить громадянину Колобову Сергію Олександровичу та знаходився під керуванням Блажко Володимира Григоровича, вина якого у скоєнні ДТП підтверджується матеріалами справи.

Доказів того, що Блажко В.Г. не мав права керування транспортним засобом «Богдан» та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що Блажко В.Г. на законних підставах керував транспортним засобом "Богдан" реєстраційний номер 23869 КА.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України №30/5009/2733/11 від 02.04.2012.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Блажка В.Г. встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автобуса "Богдан" реєстраційний номер 23869 КА відшкодовується Блажком В.Г., як законним володільцем цього транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.

Під час розгляду справи встановлено, що Колобов Сергій Олександрович, як власник автомобіля "Богдан" реєстраційний номер 23869 КА, уклав договір добровільного страхування наземного транспорту, оформленого полісом №АВ/1352947 з Приватним акціонерним товариством "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом автобусом "Богдан" реєстраційний номер 23869 КА, строк дії якого з 07.12.2011 по 06.12.2012, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки Блажко В.Г. експлуатував автобус "Богдан" реєстраційний номер 23869 КА на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована ПАТ "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АВ/1352947) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АА 4088 НК, становить 8655,00 грн. і до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах фактично виплаченої суми.

Відтак, оскільки позивач отримав право зворотної вимоги до особи відповідальної за завдану шкоду, якою є, в даному випадку, відповідач, останній правомірно звернувся безпосередньо до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування з відповідача, оскільки кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 23/279 від 28.08.2012, яка згідно норми ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Водночас суд не може погодитись з вимогою позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 8655,00 грн., без врахування франшизи, оскільки, як зазначалось вище за умовами п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АВ №1352947, розміри лімітів відповідальності та франшизи (510,00 грн.), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8145,00 грн. (8655,00 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 510,00 грн. (франшиза) = 8145,00 грн.), у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська 10/5, літ "А", ідентифікаційний код 31093336) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Поінт" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 14, ідентифікаційний код 32670627) суму страхового відшкодування у розмірі 8145 (вісім тисяч сто сорок п'ять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1619 (одна тисяча шістсот дев'ятнадцять) грн. 12 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.07.2013.

Суддя Т.В. Васильченко