Рішення № 32582330, 17.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10085/13 17.07.13

За позовомДержавного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" ДоУправління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Простягнення 31 331,20 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Кравченко І.В. дов. б/н від 09.01.2013р. до 31.12.2013р.

Від відповідача - Кішинська О.П. дов. б/н від 05.03.2013р. до 05.03.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи"звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 31331, 20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/10085/13, розгляд справи призначено на 17.07.2013 року.

14.06.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі та повідомлення про відсутність аналогічного спору.

16.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

17.07.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду документи по справі.

17.07.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті справи.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені формуляри (протоколи), які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.07.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на виконання експертизи проекту будівництва № 00-0823-12/ЦБ (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого замовник доручає виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, енергозбереження, кошторисна частина (далі - Експертиза). Назва проекту будівництва : Реконструкція загальноосвітньої школи № 168 на вул. Озерній, 2 в Оболонському районі м. Києва. Результати робіт надаються замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи (далі - Звіт).

Згідно п. 2.2 договору, вартість проведення експертизи виконавцем за цим договором складає 24225, 07 грн., 4845, 01 грн. - ПДВ, всього до сплати - 29070, 08 грн.

Відповідно п. 2.4 замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня піписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язуэться у відповідності з цим актом здійснити на користь Виконавця оплату у розмірі 100%вартості виконаних робіт за Договором.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 17.12.2012 року відповідачу було передано письмовий звіт за результатами проведеної експертизи.

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що в супереч умовам договору відповідач виконану роботу не оплатив, претензію позивача від 27.03.2013 року № 615 залишив без відповіді.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16.07.2013 року зазначає, що суму боргу в розмірі 29070,08 грн. визнає повністю та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що позивачем було надано послуги за договором на суму 29070, 08 грн., проте відповідач зазначені послуги не оплатив.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 29070, 08 рн. за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 29,07 грн. інфляційних витрат, 372, 73 грн. 3 % річних, 1859, 32 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.2 договору, у разі порушення строків виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.

Віповідно ст. 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають 29, 07 грн. інфляційних витрат, 372, 73 грн. 3 % річних та 1858, 32 грн. пені.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 11-А, ідентифікаційний код 37445442) на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 35691621) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 29070, 08 грн. (двадцять дев'ять тисяч сімдесят грн. 08 коп.) боргу, 29, 07 грн. (двадцять дев'ять грн. 07 коп.) інфляційних витрат, 372, 73 грн. (триста сімдесят дві грн. 73 коп.) 3 % річних та 1858, 32 грн. (одну тисячу вісімсот п'ятдесят вісім грн.32 коп.) пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 45 коп. судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 22.07.2013 року.

Суддя О.Є. Блажівська