Ухвала суду № 32581182, 03.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2013 р. м. Київ К-41229/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року

у справі № 2а-43264/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приз»

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приз» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003771502/0 від 26 червня 2009 року та № 0006301502/0 від 10 листопада 2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано нечинними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 26 червня 2009 року № 0003771502/0 щодо нарахування штрафних санкцій на суму 811,81 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 10 листопада 2009 року № 0006301502/0 щодо нарахування штрафних санкцій на суму 78,81 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Приз», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «Приз» була подана до ДПІ у Київському районі м. Харкова податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік (вх. № 134 від 14 січня 2009 року), у якій товариство задекларувало податкові зобов'язання з орендної плати на 2009 рік згідно з договором оренди у загальному розмірі 97785,36 грн., а помісячно по 8148,78 грн. (арк. справи 11-13).

Згідно квитанції від 30 березня 2009 року ТОВ «Приз» сплатило до бюджету через Комінтернівське відділення Промінвестбанку в м. Харків орендну плату за землю за лютий 2009 року у розмірі 8149,00 грн. (арк. справи 14).

ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати орендної плати з юридичних осіб ТОВ «Приз» за лютий 2009 року, за результатами якої складений акт № 3770/15-336/22704434 від 01 червня 2009 року, за висновками якого позивачем були порушені вимоги статті 17 Закону України «Про плату за землю», підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: податкові зобов'язання позивача з плати за землю за лютий 2009 року у сумі 8148,78 грн., які були узгоджені згідно податкової декларації № 134 від 14 січня 2009 року, були погашені із порушенням граничного строку сплати (граничний термін - 30 березня 2009 року), а саме: згідно меморіального ордеру № 1pl/19 від 31 березня 2009 року, тобто із затримкою на 1 день.

26 червня 2009 року ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 0003771502/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 1 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю в розмірі 8118,08 грн. (з урахуванням наявної станом на 30 березня 2009 року переплати у розмірі 30,70 грн.) застосувала до позивача штрафні санкції в розмірі 10 % в сумі 811,81 грн.

Згідно квитанції від 28 серпня 2009 року ТОВ «Приз» сплатило до бюджету через Комінтернівське відділення Промінвестбанку в м. Харків орендну плату за землю за липень 2009 року у розмірі 8149,00 грн. (арк. справи 19).

ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати орендної плати з юридичних осіб ТОВ «Приз» за липень 2009 року, за результатами якої складений акт № 7200/15-336/22704434 від 04 листопада 2009 року, за висновками якого позивачем були порушені вимоги статті 17 Закону України «Про плату за землю», підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: податкові зобов'язання позивача з плати за землю за липень 2009 року у сумі 8148,78 грн., які були узгоджені згідно податкової декларації № 134 від 14 січня 2009 року, були погашені із порушенням граничного строку сплати (граничний термін - 31 серпня 2009 року), а саме: згідно меморіального ордеру № 1pl/4 від 29 вересня 2009 року, тобто із затримкою на 29 днів.

10 листопада 2009 року ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 0006301502/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з плати за землю в розмірі 788,09 грн. (з урахуванням наявної станом на 31 серпня 2009 року переплати у розмірі 7360,69 грн.) застосувала до позивача штрафні санкції в розмірі 10 % в сумі 78,81 грн.

Зокрема, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій слугував висновок податкового органу про те, що згідно банківських виписок, які надійшли до податкового органу у вигляді технологічних файлів, сплата позивачем узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю за лютий 2009 року і липень 2009 року надійшла відповідно 31 березня 2009 року та 29 вересня 2009 року та, які наслідок, вказані дати були занесені до картки особового рахунку позивача (арк. справи 59-62).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обов'язок підприємства щодо сплати податків і зорів вважається виконаним в момент прийняття банком платіжних документів на перерахування таких коштів, з урахуванням того, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне зарахування коштів до державного бюджету, оскільки таке порушення сталося з вини банку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень підпункту 16.5.1 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Підпунктом 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Згідно підпунктом 16.3.1 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку.

Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів про неправомірність податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Київському районі м. Харкова підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна