Постанова № 32579440, 07.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 р. Справа № 804/3728/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Лукашовій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «МЕТА» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «МЕТА» (далі - ТОВ НВО «МЕТА», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Кіровському районі, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000052206 та № 0000012206 від 05.03.2013 року, прийняті ДПІ у Кіровському районі на підставі акту перевірки № 391/224/23074395 від 19.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ТОВ НВО «МЕТА» відповідачем було складено акт перевірки № 391/224/23074395 від 19.02.2013 року, згідно висновку якого були встановлені порушення Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині не додержання вимог законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ НВО «МЕТА» при придбанні та наступному продажу товарів, «нереальність» проведення господарських операцій між ТОВ «Галактика М» у грудні 2011 року - ТОВ НВО «МЕТА» - контрагентами покупцями та ПП «АТМ» у березні 2012 року - ТОВ НВО «МЕТА» - контрагентами покупцями, здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. 05.03.2013 року ДПІ у Кіровському районі були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000052206 та № 0000012206, якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 58 296,25 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 27 736,25 грн. Позивач вважає дії відповідача по складанню акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах та нормах чинного законодавства. Викладені у акті перевірки висновки відповідача про безтоварність та нікчемність правочинів без дослідження первинних бухгалтерських документів є безпідставними та необґрунтованими, а наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними. Позивач також зазначає, що доводити недійсність правочинів органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку. Крім того, позивач вказує на те, що покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього. Несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та віднесення відповідних сум до валових витрат підприємства. На підставі викладеного, податкові повідомлення-рішення складені позивачем незаконно та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю та заперечення на адміністративний позов з наступним обґрунтуванням. Згідно отриманих від ДПІ у Бабушкінському районі матеріалів документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Галактика М» та ПП «АТМ» встановлено відсутність ведення фінансово-господарської діяльності. Зазначеними матеріалами перевірок встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «Галактика-М» і ПП «АТМ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для виконання таких видів послуг або здійснення діяльності. Про це свідчить відсутність у суб'єктів господарювання необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів. В результаті чого встановлено заниження позивачем задекларованих показників по операціям з ТОВ «Галактика-М» і ПП «АТМ» по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ НВО «МЕТА» зареєстровано 21.04.1995 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Кіровському районі, зареєстровано платником ПДВ.

ДПІ у Кіровському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВО «МЕТА» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за березень 2012 року та ТОВ «Галактика М» (код ЄДРПОУ 31890900) за грудень 2011 року. За наслідком перевірки відповідачем 19.02.2013 року складено акт № 391/224/23074395, в якому встановлено порушення:

- п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а саме: занижено податок на прибуток у розмірі 21 198,45 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2012 року у розмірі 18 048,45 грн. та 4 кварталі 2012 року у розмірі 3 150,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме: занижено податок на додану вартість в березні 2012 року на суму 22 189,00 грн.;

- п. 137.10 ст. 137 ПК України, а саме: занижено податок на прибуток у розмірі 25 438,14 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2012 року у розмірі 21 658,14 грн. та 4 кварталі 2012 року у розмірі 3 780,00 грн.;

- ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ НВО «МЕТА» при придбанні та наступному продажу товарів, «нереальність» проведення господарських операцій між ТОВ «Галактика М» у грудні 2011 року - ТОВ НВО «МЕТА» - контрагентами покупцями та ПП «АТМ» у березні 2012 року - ТОВ НВО «МЕТА» - контрагентами покупцями, здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

05.03.2013 року ДПІ у Кіровському районі на підставі акту №391/224/23074395 від 19.02.2013 року винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000012206, яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 22189,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5547,25 грн.;

- № 0000052206, яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на прибуток приватних підприємств: за основним платежем в сумі 46637,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11659,25 грн.

Судом встановлено, що 03.10.2011 року між ТОВ НВО «МЕТА» (покупець) та ТОВ «Галактика М» (продавець) було укладено договір поставки № 03/10, згідно якого ТОВ «Галактика М» зобов'язується поставити ТОВ НВО «МЕТА» олієпресове обладнання та запчастини до нього, доставка товару здійснюється на умовах франко-склад ТОВ НВО «МЕТА». Згідно п. 2.1 та п. 2.2 договору № 03/10 ціна продукції визначається в гривнях, ціна і загальна вартість продукції встановлюється окремо на кожну партію товару згідно до Специфікацій. Підтвердженням факту виконання договору поставки товару у грудні 2011 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, специфікації та банківських виписок.

02.03.2012 року між ТОВ НВО «МЕТА» (покупець) та ПП «АТМ» (продавець) було укладено договір поставки № 0203, згідно якого ПП «АТМ» зобов'язується поставляти ТОВ НВО «МЕТА» олієпресове обладнання та запчастини до нього, доставка товару здійснюється на умовах франко-склад ТОВ НВО «МЕТА». Згідно п. 2.1 та п. 2.2 договору № 0203 ціна продукції визначається в гривнях, ціна і загальна вартість продукції встановлюється окремо на кожну партію товару згідно до Специфікацій. Підтвердженням факту виконання договору поставки товару у березні 2012 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, специфікацій та банківських виписок.

Крім того, судом досліджені надані позивачем та долучені до матеріалів справи копії: договорів поставки товару № 2704 від 27.04.2011 року, укладеного між позивачем та ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод», № 1701 від 17.01.2012 року, укладеного між позивачем та ПрАТ «АДМ Іллічівськ», № 26043 від 26.04.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», № 0211 від 02.11.2011 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Кіровоградолія», № 2607 від 26.07.2011 року, укладеного між позивачем та ПП «Меридіан», № 1601 від 16.01.2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Відродження», № 0301 від 03.01.2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Біоіл Універсал Україна», № 0510 від 05.10.2012 року, укладеного між позивачем та ПП «Захід-Агроінвест», договору транспортної експедиції № 543 від 01.03.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Євроекспрес пошта», накладних, довіреностей на отримання товару від ТОВ НВО «МЕТА», рахунків за поставку товару, податкових накладних, виписаних позивачем, товарно-транспортних накладних, банківських виписок.

З досліджених документів вбачається, що ТОВ НВО «МЕТА» здійснює діяльність з неспеціалізованої торгівлі, механічного оброблення металевих виробів, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, має виробничі потужності (приміщення, обладнання для здійснення господарської діяльності) та трудові ресурси; отриманий від ТОВ «Галактика М» і ПП «АТМ» товар - олієпресове обладнання та запчастини до нього - були поставлені підприємствам-покупцями відповідно до вищезазначених договорів поставки.

Висновок про нікчемність укладених угод з ТОВ «Галактика М» і ПП «АТМ» зроблено відповідачем на підставі акту № 7201/224/31890900 від 21.12.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Галактика М» та акту №7198/22-4/24606641 від 21.12.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «АТМ».

Відповідно до частин 1 та 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено в ч.2 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частин 1 та 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

На підставі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та ст. 16 ПК України.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, угоди, яка укладені між ТОВ НВО «МЕТА» (покупець) та ТОВ «Галактика М» (продавець), ПП «АТМ» (продавець) оформлені належним чином; спірні правочини не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину; правочини з поставки позивачу товару виконані сторонами в повному обсязі; ТОВ НВО «МЕТА» використано товар для продажу підприємствам-покупцям: ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод», ПрАТ «АДМ Іллічівськ», ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», ПАТ «Кіровоградолія», ПП «Меридіан», ТОВ «Відродження», ТОВ «Біоіл Універсал Україна», ПП «Захід-Агроінвест».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не доведено безтоварність операції з поставки ТОВ «Галактика М» та ПП «АТМ» до ТОВ НВО «МЕТА» олієпресового обладнання та запчастин до нього, не доведено, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на акти № 7201/224/31890900 від 21.12.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Галактика М» та № 7198/22-4/24606641 від 21.12.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «АТМ», оскільки вони не спростовують дійсність укладених між ТОВ НВО «МЕТА» та ТОВ «Галактика М» і ПП «АТМ» правочинів щодо поставки олієпресового обладнання та запчастин до нього та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Згідно абз."а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнень права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податково накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон № 168) (до 01.01.2011 р.) та ПК України (з 01.01.2011 р.) виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) постачальникам. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі „БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Статтею 1 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 134.4 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 135.1, 135.2 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В судовому засіданні представником відповідача не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ та валові витрати по операціям з ТОВ «Галактика М» та ПП «АТМ»: на час виписки податкових накладних ТОВ «Галактика М» та ПП «АТМ» були зареєстровані платниками ПДВ і виписані податкові накладні мають всі необхідні реквізити, інші досліджені первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, за наслідком розгляду справи не знайшло підтвердження завищення податкового кредиту ТОВ НВО «МЕТА» по операціям з придбання товару від ТОВ «Галактика М» та ПП «АТМ» та заниження валових витрат, що виключає правомірність визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 05.03.2013 року № 0000052206 та № 0000012206 грошових зобов'язань та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення № 1734 від 12.03.2013 року в сумі 870,00 грн., підлягає стягненню з Державного бюжету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 05.03.2013 року № 0000052206 та № 0000012206.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «МЕТА» судовий збір у розмірі 870 (вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 13 травня 2013 року (з урахуванням вихідних та святкових днів)

Суддя М.В. Бондар