Постанова № 32577107, 19.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 липня 2013 р. № 820/4201/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Хмелівській Н.М.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Сиротенка С.Є.,

представника 1 відповідача - Лавренчук О.В.,

представника 2 відповідача - Первишевої О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" до Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпауер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.03.2013 року № 0000131504 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 148425 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 37106,25 грн. (форма "В1").

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість №1665/15-408/35073156 від 21.03.2012 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Грінпауер", код ЄДРПОУ 35073156 щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період грудень 2012 року відповідач склав податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2013р. №0000131504. Із посиланням на пункт 54.3 статті 54 та пункт 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ ПК України та згідно з п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78 Кодексу відповідачем зроблено висновок про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 148425 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штраф) 37106,25 грн. (форма «В1»). Позивач вважає мотиви та висновки акту перевірки необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам та поданим при перевірці документам і не відповідають приписам чинного законодавства.

У судовому засіданні року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача подали письмові заперечення та у судовому засіданні проти позову заперечили, зазначивши, що перевірка здійснена повно, порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про порушення позивачем п.201.10, п.201.4, п.201.6, п.201.5 ст. 201, п.198.6 ст.198, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - завищення податкового кредиту за листопад 2012 року у сумі 148425,0 грн., що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2012р., у зв'язку з чим відповідно до п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачу зменшено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ по декларації за грудень 2012 року у розмірі 148425 грн. У судовому засіданні подав розрахунок штрафних санкцій, зазначених в податковому повідомленні-рішенні від 28 березня 2013р. №0000131504.

Вислухавши пояснення представника позивача та заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" (код за ЄДРПОУ 35073156) зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.06.2007 року, взято на облік в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з 16.06.2007 року за № 451, перебуває на обліку у Основ'янській міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва № 100054249 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.07.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби згідно направлення №344 від 19.02.2013р. та наказу від 19.02.13 р. №349 з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 960076,0 грн. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування від'ємного значення та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №1665/15-408/35073156 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грінпауер», код ЄДРПОУ 35073156 щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період грудень 2012 року від 21.03.2012 року (т. 1 а.с. 25-55). Як визнав представник відповідача у судовому засіданні, дійсна дата складання Акту перевірки 21.03.2013 р., зазначення у тексті акту перевірки посилання на його дату 21.03.2012 р. є технічною помилкою.

Перевіркою податковим органом встановлено порушення п. 201.10, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.5 ст. 201, п. 198.6 ст. 198, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - завищення податкового кредиту за листопад 2012 року у сумі 148425,0 грн., що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2012р.; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України зменшено заявлену до бюджетного відшкодування суму ПДВ по декларації за грудень 2012 року у розмірі 148425 грн. (т. 1 а.с. 55).

На підставі вказаного акту перевірки Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2013р. №0000131504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 148425 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штраф) у розмірі 37106,25 грн.(т. 1 а.с. 7).

В акті перевірки податковим органом зазначено, що причиною виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість є застосування нульової ставки податку на додану вартість при експорті продукції власного виробництва (вуглевипалювальні печі) у листопаді 2012 р. у сумі 459294,0 грн., що складає 62,9% загального обсягу поставки, у грудні 2012 року у сумі 1057953,0 грн., що складає 83,8% загального обсягу поставки.

При перевірці експортних операцій не встановлено відхилення з АРМ «Митниця». До складу податкового кредиту за листопад 2012 року включено податкові накладні попередніх податкових періодів, дата виписки яких грудень 2011р. - жовтень 2012 р.

Ціноутворення на підприємстві формується на підставі укладених договорів та з урахуванням цін на товари, що склалися на ринку по Україні та за її межами. Реалізація печей нижче собівартості не встановлено. Перевіркою операцій з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей, не реалізованих на час перевірки, не встановлено. Перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності порушень не встановлено. Попередні оплати за товарно-матеріальні цінності, які здійснює ТОВ «Грінпауер» згідно договорів купівлі-продажу або поставки з контрагентами, закриваються приходом товарно-матеріальних цінностей на склад вчасно. За результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, первинні та інші документи яких у судовому порядку були б визнані недійсними.

Як вбачається із акту перевірки, згідно п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України реєстрація податкових накладних платниками податків-продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сумах податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Як зазначено в акті перевірки, станом на момент перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, встановлено включення ТОВ «Грінпауер» до складу податкового кредиту за листопад 2012 року податкових накладних незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме за постачальником ТОВ «УПМК»: податкова накладна №1 від 03.09.2012 р. на суму 7505,0 грн. включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року; податкова накладна №13 від 04.09.2012 р. на суму 9374,26 грн. включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року; податкова накладна №40 від 10.09.2012 р. на суму 8333,33 грн. включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року; податкова накладна №148 від 25.09.2012 р. на суму 5144,67 грн. включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 року, тобто разом на суму 30357,26 грн. Податковим органом встановлено, що позивач не подавав заяву про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну та/або порушено порядок її заповнення та порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Податковим органом встановлено, що вказані податкові накладні включено до складу податкового кредиту за листопад 2012 р. двічі, чим порушено п. 201.10, п. 201.4 п. 201.6 ст.201, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення за листопад 2012 р. та заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 60715,0 грн.

Позивач факт помилкового повторного внесення вказаних податкових накладних по постачальнику ТОВ «УПМК» визнав, пояснивши, що сам постачальник в різний час направив два екземпляри оригіналів податкових накладних №1 від 03.09.2012 р. на суму 7505,0 грн., №13 від 04.09.2012 р. на суму 9374,26 грн., №40 від 10.09.2012 р. на суму 8333,33 грн., №148 від 25.09.2012 р. на суму 5144,67 грн. на адресу позивача двічі, без зазначення, що одна з них є дублікатом, що потягло помилкове їх врахування у податковій звітності. Разом з тим, зазначив, що сума жодної з вказаних податкових накладних не перевищує 10 тис. грн. й вони не повинні реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних, а сума помилково заявленого в цій частині податку на додану вартість становить лише 30357,26 грн.

Надаючи оцінку вказаним обставинам справи, суд виходить з того, що за змістом п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних з 1 січня 2012 року запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень. Разом з тим, сума жодної з вищезазначених відповідачем в п.п.3.13. акту перевірки податкових накладних по постачальнику ТОВ «УПМК» не перевищує 10 тисяч гривень.

Відповідно до абзаців першого, другого п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у передбачений законом способів. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. перший п. 201.10. ст.201 ПК України). Відповідно до абз. першого п. 201.10. ст.201 ПК України) відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність обов'язку включення до Єдиного реєстру податкових накладних, виданих постачальником ТОВ «УПМК» покупцю ТОВ «Грінпауер» №1 від 03.09.2012 р. на суму 7505,0 грн., №13 від 04.09.2012 р. на суму 9374,26 грн., №40 від 10.09.2012 р. на суму 8333,33 грн., №148 від 25.09.2012 р. на суму 5144,67 грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки податкового органу лише в частині завищення позивачем від'ємного значення за листопад 2012 р. та заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість лише у розмірі 30357,26 грн. Подвоєння вказаної суми, що було фактично зроблено відповідачем, законом не передбачено.

Судом встановлено, що у акті перевірки відповідачем зазначено, що на момент перевірки серед постачальників виявлено платників, якими надано ризиковий кредит, а саме по податковим накладним попередніх періодів, включених до податкового кредиту за листопад 2012 р. та виписаних ТОВ «БК Уровень», сума ПДВ 1626,91 грн. - у січні 2012 р.; ТОВ «Ангстрем Континенталь», сума ПДВ 3816,0 грн. - у червні 2012 р.; ТОВ «Ангстрем Континенталь», сума ПДВ 3816,0 грн. - у серпні 2012 р.; ТОВ «Матадор», сума ПДВ 5224,71 грн. - у серпні 2012 р.; ТОВ «Старт-Д», сума ПДВ 3473,31 грн. - у жовтні 2012 р.; ТОВ «Матадор», сума ПДВ 5224,71 грн. - у жовтні 2012 р.

Як вказав відповідач у акті перевірки, на порушення п.198.6 ст.198 ПК України позивачем завищено податковий кредит за листопад 2012 р. на суму 18867,02 грн., що призвело до завищення від'ємного значення в декларації з ПДВ за вказані періоди та заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість.

Відповідач вказав, що вказані висновки були зроблені у зв'язку з отриманням акту про неможливості проведення зустрічної перевірки ТОВ «БК «Уровень» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2012 року від 13.04.2012 р. №50/23/34469785, складеного ДПІ у Московському районі м. Харкова, за результатами якого встановлено, що зустрічну перевірку неможливо провести у зв'язку з тим, що неможливо співставити данні первинних бухгалтерських та інших документів, підтвердити відносини з платником податків та зборів, а саме існування договору поставки товару від 16.01.2012 р. на поставку металопродукції згідно накладної №30 від 25.01.2012 р., податкова накладна №543 від 25.01.2012р., тобто угоди, що виконувалися протягом перевіряємого періоду, не спричиняють настання правових наслідків. ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова було здійснено виїзд за місцем реєстрації ТОВ «БК «Уровень», але запит не вручено у зв'язку з відсутністю посадових осіб. З вказаного відповідач зробив висновок про непідтвердженість здійснення господарських операцій ТОВ «БК «Уровень» та ТОВ «Грінпауер» по податкових накладним січня 2012 р. на загальну суму з ПДВ 9761,47 грн., у т.ч. ПДВ 20% 1626,91 грн.

Відповідачем також вказано про отримання акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період червень, серпень 2012 р. від 21.12.12 р. №7208/224/33906299, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська та акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Старт-Д» за період жовтень 2012 р. від 21.12.12 р. №7203/224/32694059, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Посилаючись на вказані акти перевірки, відповідач, що угоди, укладені позивачем із вказаними контрагентами, не спричиняють реального настання правових наслідків, відбулись правочини, які суперечать моральним засадам суспільства.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Як вбачається із пояснень представника відповідача, посилання на взаємовідносини ТОВ «Грінпауер» з ТОВ «Матадор» та висновок про завищення від'ємного значення в декларації з ПДВ за серпень, жовтень 2012 р. мало місце лише з тих підстав, що вказаний контрагент припинено й неможливо здійснити зустрічну перевірку, інші фактичні дані, акти перевірки тощо, які були б підставою для зазначеного висновку, відсутні.

Таким чином, висновки акту перевірки, зроблені відповідачем щодо взаємовідносин ТОВ «Грінпауер» з ТОВ «Матадор» нічим не мотивовані та не ґрунтуються на будь-яких фактичних відомостях.

Судом також встановлено, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження щодо неспричинення реального настання правових наслідків, та наявності правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства щодо постачальників ТОВ «БК «Уровень», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Старт-Д» є висновки актів, складених іншими податковими органами, а саме від 13.04.2012 р. №50/23/34469785, складеного ДПІ у Московському районі м. Харкова, від 21.12.12 р. №7208/224/33906299, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, від 21.12.12 р. №7203/224/32694059, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення не покладено, доказів на підтвердження наявності інших підстав завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2012р. не надано.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Грінпауер» та ТОВ «БК «Уровень» було укладено договір поставки від 16.01.2012 р. щодо поставки листа нержавіючого 430 у кількості 432,0 кг, що підтверджено накладною на відпуск товару №30 від 25.01.2012 р. на суму 9761,47 грн., документом про прийняття товару на склад позивача та його використання при виготовленні кінцевого товару. Розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі (п/д від 02.02.2012 р. №121 на суму 9761,47 грн.), у зв'язку з поставкою товару була видана податкова накладна №543 від 25.01.2012 р.

Судом встановлено, що між ТОВ «Грінпауер» та ТОВ «Ангстрем Континенталь» було укладено договір поставки від 01.06.2012 р. №100612 щодо поставки товару, а саме мати мінералізовані у кількості 57,6 куб.м, що підтверджено накладними на відпуск товару №1918 від 06.06.2012 р. на суму 22896,0 грн. та №3596 від 16.08.12р. у кількості 57,6 куб.м на суму 22896,0 грн., документами про прийняття товару на склад позивача та його використання при виготовленні кінцевого товару. Розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі (п/д від 06.06.2012 р. №672 на суму 22896,0 грн., від 09.08.12 р. №966 на суму 22896,00 грн.), у зв'язку з поставкою товару були видані податкові накладні №93 від 06.06.2012 р. та №188 від 09.08.12 р.

Також матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Грінпауер» та ТОВ «Старт-Д» було укладено договір відповідно до рахунку-фактурі від 04.10.12 р. №410 на поставку товару, а саме - мати мінералізовані в асортименті у кількості 34,56 куб.м та 17,3 куб.м, що підтверджено документами про прийняття товару на склад позивача та його використання при виготовленні кінцевого товару. Розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі (п/д від 10.10.2012 р. №1249 на суму 20839,88 грн.), у зв'язку з поставкою товару була видана податкова накладна №192 від 10.10.2012 р.

Суд зазначає, що з урахуванням вищевикладеного про фактичне виконання умов вказаних договорів свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Також суд звертає увагу на те, що зауважень до оформлення первинних документів відповідачем ні під час здійснення перевірки, ні під час розгляду справи не надано.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ «БК «Уровень», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Старт-Д» виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами, сторони претензій одна до одної не мали. Доказів існування іншого відповідачем не надано.

Посилання представників відповідача в акті перевірки №1665/15-408/35073156 про отримання від інших податкових органів актів щодо неможливості документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальність та повноти відображення в обліку за відповідні місяці 2012 року, до уваги прийняті бути не можуть.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд також приймає до уваги, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.13 р. по справі № 804/1259/13-а за позовом ТОВ «Старт-Д» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 р., якою було визнано протиправними дії податкового органу, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Старт Д», в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Старт-Д» від 21.12.12 р. №7203/224/32694059, а також що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.13 р. по справі №804/1260/13-а за позовом «Ангстрем Континенталь» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 р., якою було визнано протиправними дії податкового органу, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь», в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки «Ангстрем Континенталь» від 21.12.12 р. №7208/224/33906299.

Щодо посилань у акі перевірки відповідача на те, що згідно автоматичного співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, станом на момент перевірки встановлені розбіжності, а саме завищення податкового кредиту по податковим накладним, виписаним за період: грудень 2011р. - жовтень 2012 р. та включеним до складу податкового кредиту за листопад 2012 р.

Досліджуючи акт перевірки, наявні у справі докази та показання сторін в цій частині суд приходить до наступного.

Посилання в акті перевірки на завищення податкового кредиту з податку на додану вартість щодо контрагента ТОВ «МТД ПРОФІЛЬ ГРУПП» за червень 2012 р. на суму 967,63 грн. позивачем прийняті як помилково зазначені, оскільки ним у податковій звітності була врахована податкова накладна, дійсно видана ТОВ «МТД ПРОФІЛЬ ГРУПП» щодо іншого контрагента.

Що стосується розбіжностей податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача та зазначених в акті перевірки його контрагентів, а саме ТОВ «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД» в сумі зазначеного податковим органом відхилення 17368,66 грн. за грудень 2011 р., судом встановлено, що сума заявленого позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у дійсності сформована позивачем за рахунок податкових накладних, виданих позивачу ТОВ «ЗАПОРІЖМЕТАЛ ХОЛДІНГ» від 21.12.2011 р. №861 на суму ПДВ 11446,51 грн. та від 27.12.2011 р. №1050 на суму ПДВ 6078,03 грн., копії яких надані позивачем до матеріалів справи. Вказані податкові накладні зазначені позивачем у строках 8, 9 Реєстру виданих та отриманих податкових накладних податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Грінпауер» за листопад 2012 р. Таким чином, сума заявленого в цій частині позивачем податкового кредиту є об'єктивною та підтверджена первинними документами, й вказана розбіжність могла бути виявлена відповідачем при проведенні перевірки за належного вивчення та дослідження первинних документів та документів податкової звітності.

Що стосується посилань органу перевірки на розбіжності податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача та зазначених в акті перевірки його контрагентів, а саме: ТОВ «Актем» на суму ПДВ 466,0 грн. за березень 2012 р., ТОВ «Метал холдінг групп» на суму ПДВ 32,52 грн. за березень 2012 р., ТОВ «Метал холдінг групп» на суму ПДВ 14,21 грн. за вересень 2012 р., вони не підтверджені будь-якими первинними документами або посиланнями податкового органу на первинні документами самого позивача чи конкретні податкові накладні. Судом також досліджено підписані позивачем акти звірки ТОВ «Грінпауер» з ТОВ «Актем» та ТОВ «Метал холдінг групп», зі змісту яких слідує, що повернення отриманого товару чи сплачених коштів між вказаними суб'єктами не відбувалося, що могло вплинути на суми податкового зобов'язання або податкового кредиту цих контрагентів. Зазначення контрагентами позивача на коригування їх податкових зобов'язань без підтвердження цього первинними документами, узгодженими з позивачем не може розглядатися як достатня підстава зміни податкового кредиту позивача як покупця.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до чинного на час складання акту перевірки Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №1003 від 24.12.2010 р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів (п.7). Разом з тим, відповідач не посилається на факти ненадання позивачем затребуваних документів чи надання їх у неповному обсязі або недопіку до виробничих об'єктів тощо.

Таким чином, судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, вказане тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 28 березня 2013р. №0000131504 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 117100,11 грн. та штрафних санкцій у сумі 29275,03 грн., у зв"язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" до Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" до Основ'янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 28.03.2013 року № 0000131504 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 117100,11 грн. та штрафних санкцій у сумі 29275,03 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпауер" (пр. Гагаріна, 20, м.Харків, 61140, код ЄДРПОУ 35073156) судовий збір у розмірі 1465 (тисяча чотириста шістдесят п'ять) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 24.07.2013р.