Вирок № 32577014, 24.07.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №1-кп/760/493/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого -судді Зелінської М.Б.

при секретарі Музички Н.В.

за участю прокурора Шакарова Д.Ю.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості відносно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Глухів , Сумської обл, інд. код НОМЕР_1, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем на посаді відповідального виконавця Ватутінського РВК м. Києва, маючи військове звання старший прапорщик, в 1996 році у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці, у невстановленої слідством особи придбав за гроші в сумі 300 доларів США завідомо підроблений диплом спеціаліста серії НОМЕР_2 від 21.06.1996 р., виданий Київським Державним торгівельно-економічним університетом, що підтверджує наявність у нього витої освіти за спеціальністю «технологія громадського харчування» з метою використання його для просування по військовій службі в Збройних Силах України та призначення на вищу посаду офіцера.

Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, маючи вищевказаний завідомо підроблений диплом надав його до відділу кадрів Київського міського військового комісаріату, копія якого згідно правил «Складання і ведення особових справ офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби Радянської Армії та Військово-Морського Флоту» наказ Міністра СССР від 1.11.1982 р. № 200 «Про введення в дію Положення про облік особового складу Радянської Армії та Військово-Морського Флоту» була долучена до його особової справи.

01.03.2010 року наказом № 19-ПМ, першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України, старшого прапорщика ОСОБА_1 освіта: Київський державний торговельно-економічний університет у 1996. році, відповідального виконавця мобілізаційного відділення Деснянського району м. Києва військового комісаріату територіального управління «Північ» звільнено з вказаної посади та призначено на вищу посаду у порядку просування по службі (з «старшина» на «капітан») офіцером загального відділу управління інформаційно-аналітичного та автоматизації Головного управління особового складу Генерального штабу Збройних сил України, ВОС-2905004.

17.05.2013 року у період часу з 11:15 години до 11:40 годин в приміщенні ТВМ, Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві у ОСОБА_1 оглянуто та вилучено диплом спеціаліста серії НОМЕР_2 від 21.06.1996 р., виданого Київським Державним торгівельно-економічним університетом, що підтверджує наявність у нього вищої освіти за спеціальністю «технологія громадського харчування», реєстраційний № 355, внизу сторінки диплому друкований текст Поліграфкомбінат «України». Зам. 3-3357, 1995. Р., П.

Згідно висновку експерта № 566 від 10.06.2013 року відбиток круглої печатки «№01566117 Міністерство освіти України*Київський державний торгівельно-економічний університет», розташованого в дипломі серії НОМЕР_2 виданого ОСОБА_1, проставлений не печаткою, відтиски якої надані в якості порівняльних зразків.

Згідно відповіді від 24.05.2013 року Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів», бланк диплома спеціаліста серії НОМЕР_2 на Поліграфкомбінаті «Україна» не виготовлявся.

Згідно відповіді Київського національного торгівельно-економічного університету від 22.05.2013 року, інформація про навчання в Київському державному торгівельно-економічному університеті ОСОБА_1 в архіві університету відсутня. Диплом спеціаліста серії НОМЕР_2 від 21.06.1996 р., реєстраційний № 355 їхнім університетом не видавався взагалі.

Так, дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.4 ст. 358 КК України, як умисні дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документа.

26 червня 2013 року між прокурором прокуратури Солом'янського району м. Києва Шакаровим Дмитром Юрійовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12013110090005913 та підозрюваним ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно зазначеної угоди, ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Також, вказаною угодою сторони погодились на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Покласти на підозрюваного погашення витрат за проведення хімічної експертизи у даному провадженні в розмірі 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

У вчиненні кримінального правопорушення якому обвинувачується ОСОБА_1 останній беззастережно визнав себе винним, крім того відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення віднесене до категорії невеликої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення п.1. ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні не обирався.

Речові докази: диплом спеціаліста серії НОМЕР_2 від 21.06.1996 року, що знаходиться при матеріалах кримінального провадження - суд вважає за необхідне залишити при матеріалах кримінального провадження.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 26 червня 2013 року у кримінальному провадженню за № 12013110090005913 про визнання винуватості, укладену між прокурором прокуратури Солом'янського району м. Києва Шакаровим Дмитром Юрійовичем та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати ОСОБА_1 винним за ч.4 ст. 358 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.

Речові докази: диплом спеціаліста серії НОМЕР_2 від 21.06.1996 року, що знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору .

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження які не був присутній в судовому засіданні.

Суддя: