Ухвала суду № 32576462, 10.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 127/8521/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Іщук Т.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці про визнання рішення комісії по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії від 19.11.2012 року № 32 протиправним та зобов'язання відповідача призначити пенсію за вислугу років як авіаційному механіку (техніку) відповідно до п. «в» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу його звернення із заявою про призначення пенсії.

Позовні вимоги заявник мотивував тим, що безперервно працював з повним робочим днем на підприємстві, яке відноситься до галузі цивільної авіації, тому його загальний стаж становить 36 років 6 місяців та 15 днів з 01.04.1976 року по 16.10.2012 року, що дає право на призначення пенсії за вислугою років. Проте, рішенням комісії по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства України від 19.11.2012 року № 32 позивачу відмовлено в призначенні такої пенсії в зв'язку з відсутністю у нього 25-річного загального стажу в цивільній авіації, що і слугувало підставою для звернення позивача до суду.

Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 14.05.2013 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зауважив на відсутності підстав для призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з відсутністю у позивача 25-річного загального стажу в цивільній авіації.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 01.04.1976 по 03.07.1989 року працював слюсарем-збиральником літальних апаратів цеху № 7 421-го заводу цивільної авіації в м. Вінниці, який відповідно до наказу Фонду Держмайна України від 06.07.1992 року №75 був перетворений на Вінницький авіаційний завод (ВІАЗ); з 03.07.1989 року переведений на посаду контрольного майстра у відділ ВТК; з 03.06.1991 року по 16.10.2012 року працював на посаді авіаційного механіка та техніка по планеру та двигуну ЛВС, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача.

Відповідно до наказу по підприємству від 18.10.2012 року № 56-к позивач 16.10.2012 року звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, ст. 38 КЗпП України.

23.10.2013 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці про призначення йому пенсії по вислузі років як авіаційному механіку відповідно до ст. 54 п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте, рішенням комісії від 19.11.2012 року №32 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного загального стажу в цивільній авіації не менше 25 років, який дає право на оформлення пенсії по вислузі років відповідно до ст. 54 п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що період роботи позивача з 01.04.1976 року по 02.06.1991 року на 421 заводі цивільної авіації в м.Вінниці на різноманітних посадах, враховуючи зміст поняття «загальний стаж» та віднесення підприємства до вказаної галузі, слід враховувати в загальний стаж роботи в цивільній авіації, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. «в» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: інженерно-технічний склад - за переліком посад і робіт, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи в цивільній авіації не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначених посадах.

Відповідно до переліку посад і робіт інженерно-технічного складу авіації, які дають право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою КМ України від 21 липня 1992 р. N 418, право на пенсію за вислугу років мають авіаційні техніки (механіки, мотористи) всіх найменувань. Право на пенсію за вислугу років мають зазначені в цьому Переліку працівники, які безпосередньо зайняті повний робочий день на роботах по оперативному і періодичному (гарантійному) аеродромному технічному обслуговуванню повітряних суден на підприємствах, в об'єднаннях, льотно-випробних (контрольно-випробних) підрозділах військових частин і підприємств системи Міністерства оборони, МВС і КДБ колишнього Союзу РСР, Міністерства Оборони, МВС і СНБ України (вільнонайманий склад), науково-дослідних та авіаційно-спортивних організаціях, а також у льотних і навчально-льотних загонах навчальних закладів авіації. Зайнятість зазначених працівників на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років, підтверджується довідками, виданими відповідними підприємствами, об'єднаннями й організаціями.

Згідно з п. 11 Постанови Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених пунктами "а"-"г", "д" пункту 7 цього Порядку, надаються також документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.

Як зясовано під час апеляційного розгляду, ОСОБА_2 станом на день звернення до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці, а саме 23 жовтня 2012 року, із заявою про призначення пенсії за вислугою років досяг віку 58 років, при цьому позивач мав наявний (пільговий) стаж роботи більше 20 років на посадах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. N 418, як авіаційний механік, що встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами.

Судова колегія не бере до уваги твердження апелянта про відсутність у позивача необхідного загального стажу в цивільній авіації не менше 25 років з посиланням на Перелік посад і робіт інженерно-технічного складу авіації, які дають право на пенсію за вислугу років, оскільки зазначений Перелік саме і визначає посади, перебування на яких дає право на призначення пенсії за вислугою років, тобто підтверджується наявність пільгового стажу (який у даному випадку відповідно до вимог Закону повинен складати не менше 20 років), а не загального стажу, як стверджує апелянт.

Крім того, колегія суддів бере до уваги факт звернення відповідача до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Пенсійного фонду України, а останнього в свою чергу до Міністерства соціальної політики України щодо можливості зарахування позивачу загального стажу роботи в цивільній авіації, оскільки зазначене свідчить про неоднозначність прийнятого комісією рішення, а відтак будь-яка не визначеність, не може обмежувати права громадян, в тому числі на і пенсійне забезпечення.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П.

Сторчак В. Ю.