Рішення № 32576410, 09.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9418/13 09.07.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Бєляєвої Віри Іванівни;

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра";

про стягнення 286 042,99 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Магурський О.П., представник, довіреність №1854 від 15.08.2012 р.;

Від відповідача: Шабанов С.В.,представник, довіреність №13-11-11320 від 08.08.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. порушено провадження у справі №910/9418/13, розгляд справи призначено на 04.06.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 р. відкладено розгляд справи на 25.06.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 р. відкладено розгляд справи на 09.07.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Бєляєва Віра Іванівна звернулась до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційни банк "Надра" 268 472,79 грн. заборгованості по орендній платі, 266,62 грн. інфляційних втрат, 1 953,89 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 9 272,08 грн. пені, 6 077,61 грн. збитків, а також 5 720,86 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог стверджуючи, що розрахунки позивача щодо розміру орендної плати здійснено з порушенням, так як відповідно до п. 4.2. договору оренди від 21.08.2008 року сума орендних платежів корегувалась щомісячно з урахуванням зміни курсу НБУ на день здійснення платежу, а згідно п. 4.3. договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше п'ятого числа поточного місяця.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Фізичною особою-підприємцем Бєляєвою Вірою Іванівною (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (орендар) 21.08.2008 року було укладено договір оренди приміщення № б/н, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне, тимчасове користування приміщення площею 250,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 16.

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 21.08.2008 року до договору оренди приміщення № б/н від 21.08.2008 року, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення: площею 250,7 кв. м, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 16.

Згідно з п. 4.2. договору, розмір орендної плати за користування орендованим майном за місяць складає 30 400,00 грн., що еквівалентно 4259,58 Євро по курсу Національного банку України (з розрахунку 7,136855 грн. за 1 Євро станом на 21.08.2008 року) . Сума орендних платежів коригується щомісячно з урахуванням зміни курсу НБУ на день здійснення платежу з відображенням еквіваленту одного Євро до гривни в рахунку.

Відповідно до п. 4.3. договору, орендна плата за використання приміщення вноситься орендарем щомісячно не пізніше 05 (п'ятого) числа поточного місяця.

Пунктом 4.4. договору зазначено, що розмір орендної плати індексується орендарем кожен рік, та не частіше одного разу на календарний рік з першого січня, пропорційно збільшенню протягом минулого року розміру індексу інфляції шляхом множення орендної плати на індекс інфляції за минулий рік.

Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 21.08.2008 року до 21.08.2018 року включно (п. 3.1 договору).

У порушення пунктів 1.1., 4.1., 4.3, договору оренди відповідачем не сплачувалась орендна плата за користування приміщення з грудня 2012 року, що призвело до заборгованості у сумі 268472,79 грн.

Пунктом 4.5. договору оренди від 21.08.2008 року передбачена відповідальність орендаря у разі прострочення сплати орендної плати у вигляді пені в розмірі 0,2 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від належної до сплати суми за кожен день прострочення платежу.

Орендарем не вносились платежі за оренду приміщень, починаючи з грудня 2012 року по травень 2013 року включно.

Орендарем не здійснено оплату за наступними рахунками-фактури:

- № б/н від 03.12.2012 року на суму 44213,20 грн. за оренду приміщення у грудні 2012 року;

- № б/н від 03.01.2013 року на суму 44883,92 грн. за оренду приміщення у січні 2013 року;

- № б/н від 04.02.2013 року на суму 46453,48 грн. за оренду приміщення у лютому 2013 року;

- № б/н від 01.03.2013 року на суму 44700,07 грн. за оренду приміщення у березні 2013 року;

- № б/н від 03.04.2013 року на суму 43716,12 грн. за оренду приміщення у квітні 2013 року;

- № б/н від 07.05.2013 року на суму 44506,00 грн. за оренду приміщення у травні 2013 року.

Таким чином, починаючи з грудня 2012 року по травень 2013 року включно Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" не сплатило орендну плату в розмірі 268472,79 грн.

29.05.2013 року Фізичною особою-підприємцем Бєляєвою Вірою Іванівною був направлений на адресу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" акт взаємних розрахунків станом на 29.05.2013 рік.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в платне, тимчасове користування нежитлове приміщення площею 250,7 кв. м., розміщене за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 16.

Згідно з п. 4.3. договору, орендар зобов'язується сплачувати орендодавцеві за користування приміщенням у термін, вказаний в договорі, орендну плату.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором позивач надав суду акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 21.08.2008 року до договору оренди приміщення № б/н від 21.08.2008 року, площею 250,7 кв. м, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, буд. 16., який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.

Згідно п. 4.5. договору у випадку прострочення орендарем сплати орендної плати орендодавцю, більше ніж на місяць орендар сплачує пеню в розмірі 0,2 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України діючою за весь час прострочення платежу. Сплата пені не звільняє орендаря від проведення передбачених договором розрахунків.

Відповідач свої зобов'язання за договором з приводу сплати орендних платежів не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендної плати за період з грудня 2012 року по травень 2013 року включно в розмірі 268472,79 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Необхідно звернути увагу на те, що, як вже зазначалося, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 6 частини 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарський судів», за змістом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9272,08 грн., 3% річних з простроченої суми - 1953,89 грн., інфляційних втрат - 266,62 грн.

Після перерахунку господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по пені та 3 % річних з простроченої суми становить: 9264,14 грн. - пені, 3 % річних в сумі 1854,41 грн., інфляційних втрат - 266,62 грн.

Позивачем, також, заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 6077,61 грн.

При цьому позивач у позові наголошує, що виконання юричних послуг та представницьких функцій потребувало фінансування відповідних витрат, як-то переїзд до м. Києва та у зворотній бік, проживання та добові витрати, оплата послуг.

Розмір збитків обгрунтовується договором про надання юридичних послуг, актами виконаних послуг, звітами про використання коштів на відрядження, прибутковими ордерами.

Проте, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 6077,61 грн., не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

За змістом ст. 623 Цивільного кодексу України вбачається, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті оставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем не доведені витрати позивача, пов'язані з наданням йому юридичних послуг та фінансування ним інших витрат.

Таким чином, понесені позивачем збитки під час отримання юридичних послуг, на підставі договору, щодо надання юридичних послуг та фінансування інших витрат, не є збитками, у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 6077,61 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (інд. 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Фізичної особи-підприємця Бєляєвої Віри Іванівни (інд. 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Терешкової, 8/24, ІПН 1910007725) 268472 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 79 коп. заборгованості, 9264 (дев'ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 14 коп. пені, 3 % річних в сумі 1854 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 41 коп., інфляційних втрат 266 (двісті шістдесят шість) грн. 62 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (інд. 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Фізичної особи-підприємця Бєляєвої Віри Іванівни (інд. 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Терешкової, 8/24, ІПН 1910007725) 5 720 (п'ять тисяч сімсот двадцять) грн. 86 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 19.07.2013 р.