Постанова № 32576374, 19.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд,П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2013 р. справа №820/4952/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представників позивача - Безпалової І.І., Бондаренко В.В.,

представника відповідача - Голована Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Плюс" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нертус Плюс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Нертус Плюс» з питань правомірності відображення у податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток з ТОВ «Фавіст» за період березень - травень 2012 року;

- визнати протиправними дії Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо відображення акта №982/220/37131649 від 21.05.2013 в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач, посилається на те, що висновки Акту перевірки від 21.05.2013р. №982/220/37131649 Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області не відповідають дійсним обставинам та суперечать нормам діючого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За результатами вивчення Акту перевірки від 21.05.2013р. №982/220/37131649 судом встановлено, що підставою, на яких ґрунтуються висновки ДПІ про порушення позивачем податкового законодавства, став той факт, що Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцію Харківської області ДПС стосовно ТОВ «Фавіст» від Основянської МДПІ м. Харкова отримано наступні матеріали перевірок.

1. Акт від 31.01.2013 року №108/22.4-07/37658680 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фавіст» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» за період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р.», яким встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, види, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Даний висновок відносно ТОВ «Фавіст» було зроблено на підставі того, що на запит від 22.10.2012 року №13689/10/22-404, ТОВ «Фавіст» було надано відповідь №26/10 від 26.10.2012 у якій повідомлялось, що оригінали запитуваних документів неможливо надати у зв'язку із проведенням виїмок.

При цьому директор ТОВ «Фавіст» Гірич В.С. підтвердив свою причетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

2. Акт від 05.04.2013 №492/221/37658680 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фавіст» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами ТОВ «АЛЬФА-ДІАС» за період квітень 2012 року, ТОВ «Тесей» за період квітень 2012 року, ТОВ «Ю.О.Електронікс-1» травень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року», яким встановлено, що здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «Фавіст» для вручення запиту від 29.03.2013 року №5502/10/22.2-06 про надання пояснень та документальних підтверджень по взаємовідносинам з ТОВ «АЛЬФА-ДІАС», ТОВ «Тесей», ТОВ «Ю.О.Електронікс-1» за результатами виходу встановлено відсутність посадових осіб, про що складено акт від 03.04.2013 року №488/211/37658680.

Суд вважає, що відсутність посадових осіб за юридичною адресою підприємства на момент виїзду співробітників податкової служби не може бути достатньою підставою для висновку про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, посилання в Акті перевірки на дані актів інших податкових органів щодо неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів позивача не може розцінюватися як використання даних зустрічних перевірок, оскільки такі:

по-перше, -не було проведено;

по-друге, - з матеріалів перевірки не вбачається, що вони були ініційовані відповідачем з метою документального підтвердження господарських відносин саме з позивачем;

Так, зокрема згідно Акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фавіст» від 31.01.2013 р. вбачається, що зустрічна звірка призначалась щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, у той час, як згідно Акту перевірки позивача перевірці підлягали взаємовідносини останнього з ТОВ «Фавіст» за період березень-травень 2012 року.

Згідно акту від 05.04.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фавіст» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «АЛЬФА-ДІАС» за період квітень 2012 року, ТОВ «Тесей» за період квітень 2012 року, ТОВ «Ю.О.Електронікс-1» травень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, у той час, як згідно Акту перевірки позивача перевірці підлягали взаємовідносини останнього з ТОВ «Фавіст» за період березень-травень 2012 року.

Відповідно до пункту 5.2. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України N 236 від 22 квітня 2011 року, отримана від суб'єкта господарювання інформація та її документальне підтвердження у подальшому використовується для проведення зустрічних звірок та повинна бути відпрацьована у комплексі з іншими документами суб'єкта господарювання при проведенні чергової документальної планової або позапланової перевірки суб'єкта господарювання із метою підтвердження повноти відображення результатів здійснених господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку.

Втім, відповідач робить висновок про те, що ТОВ «Нертус Плюс» документально не підтверджено факт здійснення господарських відносин (придбання товарів) у ТОВ «Фавіст» за березень-квітень 2012 на загальну суму з ПДВ 29627373,00 грн., встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства, при цьому належним чином не обґрунтовується та не зазначається, яким саме конкретним нормам.

Проаналізувавши зміст Акту від 21.05.2013 року №982/220/37131649 Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області ДПС, суд зазначає, що наведені обставини сформовані на підставі матеріалів перевірок ТОВ «Фавіст», отриманих від Основянської МДПІ м. Харкова, без належного дослідження та надання оцінки первинним документам як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

У порушення вимог Податкового кодексу України Основянською МДПІ м. Харкова було складено Акти, а не довідки, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Так, в Акті від 31.01.2013 року Основянської МДПІ м. Харкова вказано, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку із тим, що у ТОВ «Фавіст» проведено виїмки документів; в Акті від 05.04.2013 року вказано, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку із тим, що відсутні посадові особи, про що складено акт №488/211/37658680 від 03.04.2013 року.

Отже, зустрічна звірка не відбулась, у тому числі з дотриманням вимог норми діючого податкового законодавства України, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» від 27 грудня 2010 року № 1232, що свідчить про безпідставність посилань податкового органу при проведенні перевірки позивача на вказані Акти та безпідставність зроблених на підставі цього акту висновків.

Згідно з п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби у межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Проте, як вбачається з Акту перевірки від 21.05.2013 року №982/220/37131649 єдиною підставою для таких висновків Відповідач зазначив лише висновки іншого податкового органу з актів перевірок ТОВ "Фавіст" від 31.01.2013 року №108/22.4-07/37658680 та від 05.04.2013 року №492/221/37658680, які одночасно стали підставою для проведення перевірки (податковою інформацією).

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Проаналізувавши зміст вищевказаного Акту перевірки, суд вважає, що висновки відповідача про те, що документально не підтверджено факт здійснення позивачем господарських відносин та про невідповідність первинних документів позивача нормам діючого законодавства є необґрунтованими, оскільки відповідачем не наведено жодної законодавчо встановленої підстави, за якої він дійшов таких висновків.

За результатами вивчення документів, наданих позивачем та залучених до матеріалів справи суд встановив , що позивачем укладено з ТОВ «Фавіст» договір купівлі - продажу від 11.02.2012 року №11/02, згідно якого ТОВ «Фавіст» (продавець), ТОВ «Нертус Плюс» (покупець). Продавець постачає, покупець приймає та сплачує вартість товару - засобів захисту рослин - згідно специфікацій.

Згідно п. 3.1.3 договору покупець зобов'язується прийняти та вивезти товар зі складу визначеного сторонами договору, протягом трьох днів з моменту отримання повідомлення про готовність продавця до передачі товару. Контроль за завантаженням, перевезенням і розвантаженням товару забезпечує Покупець, якщо інше не узгоджено сторонами договору.

Товар, придбаний за вказаним договором, постачається на орендовані ТОВ «Нертус Плюс» складові приміщення згідно укладених договорів постачання:

ПП «Промтранспостачання» згідно договору перевезення та транспортного експедування від 22.04.2011 року №22/04-ПС;

ТОВ «Авангард - Логістік» згідно договору перевезення і транспортного експедування від 01.11.2011 року №01/11-АЛ;

ПП ОСОБА_6 згідно договору перевезення вантажу від 12.04.2012 року;

ТОВ «Роял Логістік» згідно договору перевезення і транспортного експедитування від 04.04.2012 року №0063;

ТОВ «Гарант Транс Україна» згідно договору перевезення вантажу від 30.01.2012 року №6/12-ВП.

Факти отримання позивачем від ТОВ «Фавіст» товарів, згідно Договору №11/02 підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, Актом перевірки, видатковими накладними.

Суми операцій з придбання товарів включено до складу валових витрат, суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних.

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2. ст.198 Кодексу).

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Підтвердженням включення позивачем сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту є первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон) і додані позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Таким чином, враховуючи зміст викладених законодавчих норм, суд вважає за можливе дійти висновку про те, що позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту, оскільки правовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договором, підтверджені виданими ним первинними документами - видатковими та податковими накладними.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Аналізуючи вищезазначену норму, суд вважає, що відсутні законодавчі підстави сприймати доводи відповідача як належні докази, оскільки сформовані вони лише на підставі Актів Основянської МДПІ м. Харкова, а інформація, викладена в зазначених актах, була фактично переписана відповідачем до Акту перевірки від 21.05.2013 року №982/220/37131649.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, не можуть ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, оскільки це не передбачено положеннями Податкового кодексу України.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на акти перевірок ТОВ «Фавіст» проведеної Основянською МДПІ м. Харкова, адже при здійсненні господарських взаємовідносин позивач не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, які здійснюють постачання товарів цим контрагентам.

Така позиція суду узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) зазначив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Вищенаведене свідчить про те, що висновки, викладені в Акті перевірки від 21.05.2013р. №982/220/37131649 Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області ДПС не відповідають дійсним обставинам, надані без належного врахування норм діючого законодавства, що, у свою чергу, зумовило необхідність звернення ТОВ «Нертус Плюс» за захистом свого порушеного права до суду.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні зазначив про те, що відображення в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" негативної інформації щодо ТОВ "Нертус Плюс" як платника податків, призводить до ускладнення його правовідносин з контрагентами та може стати підставою для відмови контрагентів співпрацювати з ТОВ "Нертус Плюс".

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.6, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Плюс" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконними дій - задовольнити.

Визнати протиправними дії Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Нертус Плюс" з питань правомірності відображення у податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток з ТОВ "Фавіст" за період березень-травень 2012 року;

Визнати протиправними дії Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо відображення акта №982/220/37131649 від 21.05.2013 року в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Плюс" (62495, Харківська обл., Харківський р-н., с. Васищеве, вул. Промислова 22, код ЄДРПОУ 37131649) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена 23 липня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.