СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2013 року Справа № 919/328/13
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Борисової Ю.В.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Войніканіс-Мирський Ян Сергійович, довіреність № 3 від 26.03.13, товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест";
відповідача: Шевченко Дмитро Володимирович, довіреність № 08-юр від 02.04.13, комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради;
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Кравченко В.Є.) від 24 травня 2013 року у справі №919/328/13.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест"
(02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 3-В кв. 8)
до відповідача комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2)
про стягнення 239 245,51 грн
ВСТАНОВИВ:
18.03.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради про стягнення 239 245,51 грн, з яких: 200 000,00 грн - сума основної заборгованості; 32 701,84 грн - пеня; 6 543,67 грн - три проценти річних.
Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 546, 549, 611, 625, 688 Цивільного кодексу України, статті 193, 194, 218, 230 Господарського кодексу України, умови договору про поставку мазуту за державні кошти №257/11 від 28.12.2011 обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо повної оплати прийнятого товару за зазначеним договором.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 травня 2013 року у справі 919/328/13 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення винесено з порушенням норм процессуального та матеріального права, та підлягає скасуванню, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає що, судом 1-ї інстанції не було враховано повною мірою специфічність сформованих відносин з урахуванням вимог закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289.
Також, вважає, що суд 1-ї інстанції проігнорував про існування пов'язаних з даним розглядом справи порушених кримінальних справ, результат розгляду яких може суперечити цьому винесеному рішення.
Заявник апеляційної скарги зазначив, що товар з урахуванням його якісних характеристик був проданий за завищеною ціною.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційна скарга призначена до розгляду на 22 липня 2013 року.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, встановила наступне.
28.12.2011 між комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" (постачальник) був укладений договір про поставку мазуту за державні кошти № 257/11, відповідно до пунктів 1.1-1.2 якого постачальник зобов'язався у 2012 році поставити покупцеві, за його письмовими заявками, партіями мазут, марки М-40 (згідно ДК 016-97 код 23.30.1.), у кількості 982,02 тонн, що відповідає ДСТУ 4058-2001 (товар), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до пунктів 2.1-2.4 договору постачальник повинен передати (поставити) покупцеві товар, якість якого відповідає вимогам ДСТУ 4058-2001. Якість товару підтверджується копією сертифіката відповідності заводу виробника, який надається разом з продукцією і завірений "мокрим" друком. Якість товару обов'язково підтверджується копією посвідчення/сертифікату якості або сертифікатом відповідності на кожну партію товару, що поставляється. Приймання товару за якістю буде здійснено покупцем відразу після прибуття товару до місця постачання з посвідченням/сертифікатом якості або сертифікатом відповідності якості на продукцію.
Згідно з пунктом 2.6 договору прийняття товару за кількістю та якістю оформляється актами, які повинні бути складені у день прийняття товару та підписуються сторонами. У випадку, коли буде встановлено порушення якості товару (відповідно до її сертифікатів) або нестача будь-якої його кількості в порівнянні з даними, вказаними в товаросупровідних документах, представник покупця зобов'язаний не пізніше за 24 години з моменту виявлення такої невідповідності, викликати телеграмою представника постачальника, та спільно з представником постачальника, відображає це у акті прийому товару та складає окремий акт і, залежно від причин недоліків, пред'являє претензію стороні, що порушила законні інтереси покупця.
Претензії по товару можуть бути заявлені: покупцем постачальникові відносно кількості товару (нормо-машина по таріровке) - під час приймання, а якості протягом 3-х днів після приймання. У випадку, якщо сторони не прийдуть до взаємної згоди, до вирішення суперечки, будь-яка із сторін може залучити експертів ТПП Крим для вирішення протиріч (пункт 2.8 договору).
У пункті 3.1 договору сторони погодили ціну договору - 6 581 498,04 грн, у тому числі ПДВ - 1 096 916,34 грн (6 702 грн за тону, у т.ч. ПДВ 1117 грн).
Відповідно до пунктів 4.2-4.4 договору розрахунки проводяться шляхом переказу покупцеві грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу до 61 календарних днів з моменту поставки товару. Усі платіжні документи за договором оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Покупець здійснює оплату за фактом постачання на підставі рахунку-фактури та документу (-ів), що підтверджує (-ють) факт отримання товару покупцеві (накладної, акту приймання-передачі, товарно-транспортної накладної, копії сертифікату якості/відповідності або паспорту якості з "мокрим" друком).
У розділі 5 договору сторони обумовили умови поставки товару, відповідно до якого поставка здійснюється на протязі 2012 року, на підставі заявок зі сторони покупця на умовах DDP в редакції Інкотермс 2000 транспортом постачальника за зазначеними адресами. Постачання товару виконується постачальником на протязі 3 календарних днів після отримання заявки на постачання товару з вказівкою дат постачання, кількості, пункту відвантаження товару (адреса постачання) і відправкою супровідних документів, спільно з товаром, або усної заявки. Спільно з товаром, що поставляється, постачальник надає покупцеві супровідні документи: рахунок - оригінал на товар з підписами і друком на поставлений товар - 1 екз.; видаткову накладну - 2 екз.; податкову накладну - 1 екз.; копія сертифікату якості або відповідності з "мокрим" друком - 1 екз.; акт здачі-приймання - 2 екз.
Згідно з пунктом 6.1 договору покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар в пунктах відвантаження товару в день поставки відповідно до накладних.
Відповідно до підпункту 6.3.6 договору у разі невідповідності поставленого товару умовам договору за якістю, постачальник зобов'язаний своїми силами і за свій рахунок замінити вказаний товар покупцю протягом 10 календарних днів з моменту отримання ним претензії про невідповідність поставленого товару. При цьому, термін, протягом якого постачальник усуває претензії по поставці, розцінюється як прострочення термінів поставки товару, з нарахуванням пені відповідно до умов договору.
У пункті 7.1 договору сторони домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором постачальник та покупець несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та договором.
У разі порушення покупцем строків розрахунків за даним договором за наявності фінансування, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (пункт 7.6 договору).
Згідно з пунктом 11.1 договору його умови можуть бути змінені у випадку зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, та зменшення ціни договору за взаємною згодою сторін з обов'язком укладення письмового документа.
Відповідно до пункту 10.1 договору він набирає чинності з дати його укладення і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку по 31.12.2012.
Отже, на час розгляду справи договір припинив свою дію.
Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу товар за його заявками у період часу з 03.01.2012 по 19.04.2012, внаслідок чого з урахуванням оплат відповідача станом на 01.07.2012 заборгованість покупця перед постачальником за поставлений товар за договором склала 117 744,46 грн, що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків від 28.11.2012, підписаним без заперечень сторонами (т. 1 а.с. 19).
Крім того, у період часу з 02.07.2012 по 06.07.2012 позивач поставив відповідачу товар за його заявками у кількості 128,205 тони на загальну суму - 859 229,92 грн, що підтверджується видатковими накладними:
- № РН-0000104 від 02.07.2012 у кількості 34,950 тони на суму 234 234,90 грн (в тому числі ПДВ) (т. 1 а.с. 20);
- № РН-0000105 від 04.07.2012 у кількості 34,900 тони на суму 233 899,80 грн (в тому числі ПДВ) (т. 1 а.с. 21);
- № РН-0000107 від 06.07.2012 у кількості 58 355 тони на суму 391 095,22 грн (в тому числі ПДВ), які були підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень (т. 1 а.с. 22).
Факт поставки позивачем та приймання відповідачем товару за вказаними видатковими накладними також підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (т. 1 а.с. 24-26), та не заперечується сторонами.
Відповідач частково сплатив позивачу за прийнятий товар з 11.07.2012 по 16.11.2012 наступні суми:
11.07.2012 - 117 744,46 грн;
10.10.2012 - 159 229,92 грн;
05.11.2012 - 100 000,00 грн;
16.11.2012 - 100 000,00 грн.
Таким чином, станом на 19.12.2012 заборгованість відповідача перед позивачем становила 500 000,00 грн за видатковими накладними № РН-0000105 від 04.07.2012 та №РН-0000107 від 06.07.2012, що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків за період з січня по листопад 2012 року, підписаного сторонами без заперечень (т.1 а.с. 27-28).
28.12.2012 відповідач сплатив позивачу 300 000,00 грн, чим повністю погасив заборгованість в сумі 108 904,78 грн за видатковою накладною №РН-0000105 від 04.07.2012 та частково в сумі 191 095,22 грн за видатковою накладною № РН-0000107 від 06.07.2012.
Таким чином, станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про поставку мазуту за державні кошти № 257/11 від 28.12.2011, зокрема за видатковою накладною № РН-0000107 від 06.07.2012 , за твердженням позивача, становила - 200 000,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору 22.02.2013 позивач спрямував на адресу відповідача претензію за вих. № 20-1-Ю від 20.02.2013, у якій просить сплатити ТОВ "ТД Юнівест" заборгованість у розмірі - 200 000,00 грн, що виникла внаслідок порушення зобов'язання за договором про поставку мазуту за державні кошти № 257/11 від 28.12.2011 (а.с. 31). Факт відправлення зазначеної претензії на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист (т. 1 а.с. 32).
Відповідач листом від 20.03.2013 за вих. № 1617 у якості відповіді на претензію позивача підтвердив факт отримання мазуту у кількості 128,205 тони та повідомив про її невідповідність якісним характеристикам, внаслідок чого зазначив про врегулювання сторонами виниклої ситуації шляхом проведення додаткових переговорів по зменшенню ціни по поставленому неякісному товару (т. 1 а.с. 49).
Непогодження позивача з вимогами відповідача щодо зменшення ціни товару внаслідок невідповідності її якісним характеристикам стало причиною звернення ТОВ "ТД Юнівест" до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі - 239 245,51 грн, з яких: 200 000,00 грн - сума основної заборгованості; 32 701,84 грн - пеня; 6 543,67 грн - три проценти річних.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Статтею 35 ГПК України передбачено, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.
В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений відповідачу товар за вищевказаними видатковими накладними, в останнє - 06.07.2012, товар відповідач прийняв без заперечень. Претензій щодо поставки неякісного мазуту КП "Севтеплоенерго" СМР до ТОВ "ТД Юнівест" протягом строку, встановленого пунктом 2.6 договору, не заявлялось, що також відповідно до норм вищенаведеного чинного законодавства є підтвердженням належного виконання позивачем умов договору, в тому числі щодо якості товару, та прийняттям товару відповідачем на умовах договору.
Відповідачем у підтвердження факту поставки неякісного товару були надані протоколи випробувань, проведених Севастопольською лабораторією №1, за № 041/13 від 25.01.2013, № 095/13 від 06.03.2013, № 093/13 від 18.03.2013, № 096/13 від 20.03.2013, № 094/13 від 22.03.2013, № 092/13 від 25.03.2013 (т. 1 а.с. 51-54, 64-67, 68-71, 72-75, 76-79, 80-83).
Однак, як вбачається зі змісту пункту 2.3 протоколу випробувань та акту відібрання зразків від 21.12.2012, його відібрання відбувалось у відсутність представника позивача та навіть без його належного повідомлення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вказав ні обсяги мазуту, що залишився та не підлягає використанню за неякісними характеристиками, не довів підстав та розрахунку вартості товару на суму 28154,00 грн, яка визнається відповідачем у акті звірення взаємних розрахунків, станом на 30 квітня 2013 року (т. 2 а.с.43).
У пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зазначено, що будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведені в апеляційній скарзі підстави спростовуються матеріалами справи, норми матеріального та процесуального права не порушені. Підстави повного, або часткового скасування рішення відсутні.
Пунктом 7.6 договору сторони домовились, що у разі порушення покупцем строків розрахунків за даним договором за наявності фінансування, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Крім того, згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі - 239 245,51 грн, з яких: 200 000,00 грн - сума основної заборгованості; 32 701,84 грн - пеня; 6 543,67 грн - три проценти річних.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 24 травня 2013 року у справі №919/328/13 залишити без змін.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.В. Борисова
К.В. Волков
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" (вул. Срібнокільська, буд. 3-В, кв.8,Київ,02095)
2. Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради (вул. Л. Павліченко, 2,Севастополь,99011)
Судове рішення № 32576268, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 22.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 919/328/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: