Рішення № 32576090, 23.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2013 р. Справа № 914/2549/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Марітчак С.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватного підприємства «Дніпро-Захід», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Хом»як Івана Ігоровича, с.Нагуєвичі, Дрогобицький район, Львівська область

про стягнення 13029,97грн.грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Криць-Гамзій Н.В. - представник

Від відповідача: представник

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представниа технічна фіксація судового процесу не проводилася.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством «Дніпро-Захід» до Фізичної особи - підприємця Хом»як Івана Ігоровича про стягнення суми 13029,97грн., в тому числі: 11533,21грн. основного боргу, 1155,41грн. пені та 341,35грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2011року між Приватним підприємством «Дніпро-Захід» та Фізичною особою - підприємцем Хом»як Іваном Ігоровичем було укладено договір поставки №2п/32. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар по видаткових накладних №РН-0022739 від 25.07.2012року, №РН-0027675 від 05.09.2012року та №РН-0030733 від 29.09.2012року на загальну суму 19994,40грн., який останній зобов»язувався оплатити відповідно до умов договору. Як зазначено у позовній заяві, відповідач взяті на себе зобов»язання не виконав, отриманий товар оплатив частково. Заборгованість відповідача становить 11533,21грн., з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду. Крім того, за несвоєчасну оплату товару, позивачем на підставі п.5.2 договору поставки №2п/32 від 01.01.2011року заявлено до стягнення пеню в сумі 1155,41грн., а на підставі ст..625 ЦК України до стягнення заявлені 3% річних в сумі 341,35грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.07.2013року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.07.2013року.

18.07.2013року позивачем подано клопотання №74 від 18.078.2013року (вх.№28616/13), в якому останній, просить долучити до матеріалів справи документи, що перелічені у клопотанні.

В судове засідання 23.07.2013року представник позивача з»явився, повідомив про часткову оплату відповідачем суми основного боргу у зв»язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 9533,21грн., а також пеню в сумі 1155,41грн. та 3% річних в сумі 341,35грн.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, витребуваних матеріалів не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 03.07.2013року поштового відправлення за № 8212600000787.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов"язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався. Жодних заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не поступало, про поважні причини невиконання вимог ухвал суду, не повідомлено. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно до ст.75 ГПК України

Дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області,

в с т а н о в и в:

01.01.2011року Приватним підприємством «Дніпро-Захід» (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Хом»як Іваном Ігоровичем (покупець) укладено договір поставки №2п/32. Відповідно до п.1.1 договору поставки №2п/32 від 01.01.2011року постачальник зобов»язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов»язується прийняти і оплатити товар в асортименті (номенклатурі), в кількості та по ціні у відповідності з рахунками та накладними.

Згідно із п.2.2 договору поставки №2п/32 від 01.01.2011року поставка товару може здійснюватися партіями. На кожну партію товару, що постачається, постачальник видає накладні, в яких вказується найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна товару і вартість партії товару. Датою поставки товару є дата вказана в накладній, що виписує постачальник.

Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару протягом 14 календарних днів з моменту його отримання. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника або внесенням готівки в касу підприємства.

Договір поставки №2п/32 від 01.01.2011року вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2013року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов»язань. (п.8.1 договору поставки).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 19994,40грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними, а саме: №РН-0022739 від 25.07.2012року на суму 7997,76грн.; №РН-0027675 від 05.09.2012року на суму 7997,76грн. та №РН-0030733 від 27.09.2012року на суму 3998,88грн. Накладні підписані двома сторонами та скріплені їх печатками.

Як вбачається з поданих суду матеріалів, відповідач взяті на себе зобов»язання по оплаті товару виконав частково, сплативши позивачу суму 8461,19грн. за отриманий товар по вищевказаним накладним, що підтверджується поданими суду виписками банку з рахунка клієнта та поданими суду копіями платіжних доручень. Відтак, заборгованість відповідача, станом на день подання позову до суду становила 11533,21грн.

Після звернення позивача з позовом до господарського суду Львівської області (позов подано 27.06.2013р.), відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості за поставлений товар в сумі 2000,00грн., підтвердженням чого є платіжне доручення №326320185 від 06.07.2013року, копія якого долучена до матеріалів справи. Відтак, заборгованість відповідача становить 9533,21грн. (11533,21 - 2000,00грн.)

Крім того, на підтвердження вказаної суми основного боргу суду подано акт звірки взаєморозрахунків за договором №2п/32 від 01.01.2011року станом на 10.07.2013року , згідно з яким заборгованість відповідача становить 9355,21грн. Акт звірки підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками. Також, суду подано банківські довідки (№55-4-16/1504 від 23.07.2013року та №08.07.0.0.0/130723111528 від 23.07.2013р.), з яких вбачається, що кошти на рахунок позивача від відповідача з моменту останньої зазначеної вище оплати не надходили.

Станом на день прийняття рішення доказів сплати основного боргу в сумі 9533,21грн. суду не подано.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

В силу ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Згідно із п. 5.2 договору поставки №2п/32 від 01.01.2011року, за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальникові пеню за кожен протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

В силу ст.216 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п.6 ст.232 ГК України).

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

За прострочення виконання грошового зобов»язання позивачем, на підставі вказаного п.5.2 договору поставки, підставно заявлено до стягнення пеню в сумі 1155,41грн., що нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ окремо по кожній накладній та за період що не перевищує 6 місяців. Крім того, на підставі вищевказаної статті 625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення 3% річних в сумі 341,35грн., що нараховані за період з 09.08.2012року по 24.06.2013року. Розрахунки додані до матеріалів справи.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 9533,21грн. основного боргу, 1155,41грн. пені та 341,35грн. 3% річних обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В частині стягнення 2000,00грн. основного боргу провадження у справі належить припинити у зв»язку з оплатою та відсутністю предмета спору в цій частині.

Судові витрати необхідно покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, п 11 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Хом»як Івана Ігоровича (ідентифікаційний номер 3084209075, адреса: 82126, Львівська область, Дрогобицький район, с.нагуєвичі, вул..І.Франка,33) на користь Приватного підприємства «Дніпро-Захід» (ідентифікаційний код 23961110, адреса: 79014, м.Львів, вул.Тракт Глинянський,1) - 9533,21грн. основного боргу, 1155,41грн. пені, 341,35грн. 3% річних та 1720,50грн. судового збору.

В частині стягнення 2000,00грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

повний текст рішення оформлено 24.07.2013р.