Рішення № 32575993, 22.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11461/13 22.07.13Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 025,00 грн.

Представники:

від позивача: Голоднюк О.Г. - представник за довіреністю № 1256 від 21.12.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 025,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.06.2011 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» та Вальчук Ларисою Петрівною укладено договір страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0294088.156, відповідно до якого застраховано автомобіль марки Hyundai , д.н.АА0796СН.

Згідно довідки ДАІ 01.07.2011 року на вул. Набережно-Хрещатицькій в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Hyundai, д.н.АА0796СН, під керуванням водія Вальчук І.М. та автомобіля марки МАЗ, д.н. АА6839СА, під керуванням Дикого Володимира Анатолійовича.

Постановою Подільського районного суду від 07.10.2011 року Дикого Володимира Анатолійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідного до умов договору страхування страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Hyundai, д.н.АА0796СН, в результаті його пошкодження в ДТП складає 4 490,46 грн.

На виконання вимог договору страхування страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4 025,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 7377 від 04.11.2011 року та № 1302 від 22.08.2011 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки МАЗ, д.н. АА6839СА, на момент ДТП, застрахована у приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Каштан» за полісом № АА/14082032, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 1 000 грн. 00 коп.

Так, до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» у порядку регресу перейшло право на отримання від приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» компенсації шкоди.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачеві регресну вимогу вих. № 02721 про виплату страхового відшкодування, отримана останнім 31.01.2013 року та зареєстрована за вх. № 17.

Відповідач вимогу не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2013 року розгляд справи відкладено на 22.07.2013 року, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

22.07.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 22.07.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.06.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 24542487.

Суд відмовив у задоволені клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

09.06.2011 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» та Вальчук Ларисою Петрівною укладено договір страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0294088.156, відповідно до якого застраховано автомобіль марки Hyundai , д.н.АА0796СН.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно довідки № 8838645 про обставини дорожньо-транспортної пригоди ДАІ 01.07.2011 року на вул. Набережно-Хрещатицькій в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Hyundai, д.н.АА0796СН, під керуванням водія Вальчука Ігоря Миколайовича та автомобіля марки МАЗ, д.н. АА6839СА, під керуванням Дикого Володимира Анатолійовича.

Постановою Подільського районного суду № 3 4270/2011року від 07.10.2011 року Дикого Володимира Анатолійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

21 липня 2011 року страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Hyundai, д.н.АА0796СН, в результаті його пошкодження в ДТП складає 4 490,46 грн., що підтверджується замовленням-нарядом № 52.

Відповідно до страхового акту № 2437.206.11.01.01 від 04.08.2011 року сума страхового відшкодування становить 2 892,85 грн., страхового акту № 2437.206.11.01.02 від 17.10.2011 року сума страхового відшкодування (загальна) 4 025,00 грн.

На виконання вимог договору страхування страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4 025,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 7377 від 04.11.2011 року та № 1302 від 22.08.2011 року та витягами з відомостей № 465 від 04.11.2011 року та № 363 від 22.08.2011 року виплат страхового відшкодування.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки МАЗ, д.н. АА6839СА, на момент ДТП, застрахована у приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Каштан»за полісом № АА/4082032, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 1 000 грн. 00 коп.

Так, до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» у порядку регресу перейшло право на отримання від приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» компенсації шкоди.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (в редакції на момент сплати страхового відшкодування).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачеві регресну вимогу вих. № 02721 про виплату страхового відшкодування, отримана останнім 31.01.2013 року та зареєстрована за вх. № 17.

Відповідач вимогу не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно п. 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4082032, франшиза становить 1 000 грн. 00 коп.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування складає: 4 025,00 грн. -1 000,00 грн. (франшиза) = 3 025,00 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Hyundai, д.н.АА0796СН, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 427 грн. 37 коп., на відповідача - 1 293 грн. 13 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 12, офіс 37, код ЄДРПОУ 32071894) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30968986) страхове відшкодування в розмірі 3025 (три тисячі двадцять п'ять) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 293 (одна тисяча двісті дев'яносто три) грн. 13 коп.

3. В іншій частині позову в розмірі 1000 грн. 00 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий