Постанова № 32575648, 24.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2013 року Справа № 812/6150/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ірметової О.В.,

за участю секретаря: Семціві О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску у розмірі 5 766,45 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску у розмірі 5 766,45 грн., в якому позивач посилався на те, що відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за 2012 та 1 квартал 2013 року утворилась заборгованість по внесках у розмірі 5 766,45 грн. Враховуючи те, що сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області 5 766,45 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на адміністративний позов не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи- підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Частинами 11, 12 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи місячний розмір мінімальної заробітної плати, встановлений статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», мінімальний страховий внесок для зазначених платників у 2012 році становив на місяць:

з 01.01.2012 року - 372,33 грн.:

з 01.04.2012 року - 379,62 грн.;

з 01.07.2012 року - 382,39 грн.;

з 01.10.2012 року - 387,95 грн.;

з 01.12.2012 року - 393,50 грн.

Враховуючи місячний розмір мінімальної заробітної плати, встановлений статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», мінімальний страховий внесок для зазначених платників у 2013 році становить на місяць:

з 01.01.2013 року - 398,01 грн.;

Виходячи з аналізу наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця, зареєстрований Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 23.08.2005, ін. н. НОМЕР_1, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (а. с. 7).

В порушення норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач ОСОБА_1 не в повному обсязі сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим фізична особа-підприємець згідно повідомлень - розрахунків має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 5 766,45 грн. (а. с. 10, 11).

Судом встановлено, що відповідно до картки особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає перерахуванню до УПФУ в Сватівському районі Луганської області за 2012 та 1 квартал 2013 року єдиний внесок в сумі 5 766,45 грн. (а. с. 12).

Управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області відповідачу було направлено вимогу №Ф-639 від 03.06.2013 року про сплату заборгованості в сумі 5 766,45 грн. (а. с. 9). Конверт з зазначеною вимогою повернувся з позначкою за закінчення терміну зберігання (а. с. 9), відповідачем у встановлені законодавством строки не оскаржена, сума заборгованості ним до УПФУ не перерахована.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені Законом строки відповідач в добровільному порядку не сплатив, не оскаржив її та не узгодив суму недоїмки з органами Пенсійного фонду, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску у розмірі 5 766,45 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ін. к. НОМЕР_2 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5 766,45 грн. (п'ять тисяч сімсот сімдесят сім гривень 45 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.В. Ірметова