Постанова № 32575239, 18.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року 11 год. 19 хв. Справа № 813/3554/13-а

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Семеряк М.І.,

представника позивача - Ільків О.В.,

представників відповідача - Костелкович М.І. та Сагаль Н.С.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Монтажбудзв'язок» до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Монтажбудзв'язок» (далі- ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок») про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000152200 та №0000162200 від 19.04.2013 року.

Позивач стверджує, що висновок відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій позивача із ПП «Промкомплект Україна» є необґрунтованим, оскільки придбання товару у вказаного контрагента підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами (договорами поставки, податковими накладними та видатковими накладними, виписками з банківського рахунку, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства). Такий висновок податкового органу зроблено виключно на підставі Акту перевірки контрагента позивача. Обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, судове рішення про стягнення одержаного доходу за нікчемним правочину чи судове рішення про визнання недійсним договору поставки від 01.12.2010 року, укладеного між ПрАТ «АК«Монтажбудзв'язок» та ПП «Промкомплект Україна», відсутні, податковим органом не встановлено обізнаності підприємства із наведеними в акті перевірки обставинами щодо контрагента та наявність в його діях вини на укладення правочину, а відтак, ПрАТ «АК«Монтажбудзв'язок» правомірно відображено у податковій звітності господарські операції, вчинені із ПП «Промкомплект Україна».

Ухвалою суду від 08.05.2013 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 18.07.2013 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили. Позиція представників відповідача наведена у письмовому заперечення на позовну заяву № 4494/10/10-007 від 07.06.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року було складено акт № 118/22-00/22361371 від 04.04.2013 року та винесено податкові повідомлення-рішення від 19.04.2013 року № 0000152200, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток - 405 676,00 грн. та № 0000162200, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 363 543,00 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат за ІІ-ІV квартали 2011 року та 2012 року встановлено їх завищення в загальній сумі 1 454 166 грн., в т.ч. за IV квартал 2011 року - 958333 грн., IV квартал 2012 року - 495 833 грн.

Перевіркою відображених у рядку 05.1 Декларації «собівартість придбаних (виготовлених), та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за ІІ-ІV квартали 2011 року та за 2012 рік у загальній сумі 18 113 881 встановлено, що ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» здійснювало операції пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей (кабель, кріплення до кабеля, з/ч до кабеля, пальне, запчастини, будматеріали) та послуг сторонніх організацій (субпідряд) по ремонтно-будівельних роботах по обслуговуванню ВОЛЗ.

Перевіркою встановлено укладення договору № 20/12-11-3 від 20.12.2011 року, згідно з яким ПП «Промкомплект Україна» в особі директора Павлова Валерія Валерійовича - Продавець та ЗАТ «Монтажбудзв'язок» - Покупець уклали даний договір про те, що Продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар. Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. Найменування товару - кабельна продукція та щіплювальна арматура згідно видаткових накладних. Загальна сума товару за даним Договором визначається згідно видаткових накладних, котрі є невід'ємною частиною даного Договору. Поставка здійснюється на умовах: склад Покупця. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі Покупцю накладної на передачу кабельної продукції та товарно-транспортної накладної механізму по доставці вказаного товару.

На виконання умов договору № 20/12-11-0 від 20.12.2011 року, ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» отримало від ПП «Промкомплект Україна» товар - кабельну продукцію та щіплювальну арматуру на загальну суму 1 745 000 грн., в т.ч. ПДВ - 290 834 грн.

Як вбачається з платіжних доручень та виписок банку ПрАТ «АК «Монтажбудзв'зок» 29.12.2011 року та 11.01.2012 року проведено оплату по розрахунковому рахунку ПП «Промкомплект Україна» за товар в сумі 1 745 000,00 грн.

За результатами автоматизованого співставлення по ПрАТ «АК «Монтажбудзв'зок» встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового зобов'язання ПП «Промкомплект Україна» та сумою податкового кредиту, задекларованого позивачем. Причиною розбіжностей є складений Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС акт від 26.09.2012 року № 422/22-417/35477839 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Промкомплект Україна» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку період березень 2011 - червень 2012 року.»

В ході проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Промкомплект Україна» встановлено, що для формування податкового кредиту залучались постачальники, які мали неосновний стан, а саме: знаходились у розшуку, збанкрутували або надали заяви про ліквідацію (всього на загальну суму ПДВ - 8 859,9 тис. грн). За період березень 2011 року - червень 2012 року діяльність ПП «Промкомплект Україна» має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень; відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податків.

Виходячи з вищенаведеного, господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій поставки, місцезнаходження товару, участі в таких операціях трудових ресурсів, транспорту та іншого обладнання, які економічно необхідні для виконання такого постачання, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, участі технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Це свідчить про відсутність фактичного отримання позивачем вказаних у вищезазначених накладних товару - кабеля від ПП «Промкомплект Україна». Враховуючи вищенаведене, ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» зайво включено до витрат операційної діяльності, в частині собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (додаток СВ) Податкової декларації з податку на прибуток підприємства витрати в сумі 1 454 166 грн., в т.ч. за IV кв.2011 року - 958333,00 грн., за IV кв.2012 року - 495833,00 грн.

В результаті допущених порушень податкового законодавства ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» занижено оподатковуваний прибуток в загальній сумі 1 454 166 грн., в результаті чого не донараховано та не сплачено до бюджету податок на прибуток за перевірений період в загальній сумі 324 541 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року встановлено його завищення на загальну суму 290 834 грн., в тому числі за грудень 2011 року в сумі 191 667 грн., за січень 2012 року в сумі 99 167 грн.

Не погоджуючись із вказаними висновками податкового органу, ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» звернулось до адміністративного суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого законодавства.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як вбачається з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідач стверджує, що фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ПП «Промкомплект Україна» не було.

На підтвердження реальності господарських операцій із ПП «Промкомплект Україна» позивач представив первинні бухгалтерські документи (договір поставки від 29.12.2011 року, податкові накладні № 129 від 26.12.2011 року, № 130 від 26.12.2011 року, № 36 від 10.01.2012 року, видаткові накладні № 129 від 26.12.2011 року, № 130 від 26.12.2011 року та № 36 від 10.01.2012 року, виписки з журналу реєстрації довіреностей за 2011 та 2012 роки, виписки з банківського рахунку від 29.12.2011 року та від 11.01.2012 року, специфікація на товар). Крім того, позивач вказує на те, що придбаний у ПП «Промкомплект Україна» використано у господарський діяльності підприємства, а саме: при виконанні будівельних робіт на замовлення ПАТ «Сумиобленерго», що підтверджується відповідними договорами, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та Актами приймання виконаних будівельних робіт, виписками з банківських рахунків.

Суд, оцінивши докази представлені позивачем, не приймає їх до уваги, виходячи з наступного.

Позивачем не надано документів, які б підтверджували відрядження у м. Суми для отримання товару (кабелю) ОСОБА_5, якому згідно витягу з журналу реєстрації довіреностей за 2011 та 2012 роки було видано довіреність для отримання товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з витягу з бази даних АРМ «Митниця», у період взаємовідносин ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» із ПП «Промкомплект Україна», позивач отримав із-за кордону ідентичну продукцію - кабель типу ОРGW AA/ACS 34/34 32В та кабель типу ОРGW AA/ACS 41/41 32В. З аналізу вантажно-митних декларацій від 29.12.2011 року та від 06.02.2012 року слідує, що кабель типу ОРGW AA/ACS 34/34 32В було придбано за ціною 28,98 тис. грн. за 1000 м, кабель типу ОРGW AA/ACS 41/41 32В - 29,42 тис. грн. за 1000 м. В той же час як кабель вказаних типів у ПП «Промкомплект Україна» придбано позивачем за ціною 98,65 тис.грн. і 118,38 тис.грн. за 1000 м відповідно. Пояснень щодо економічної доцільності придбання кабелю у невеликих обсягах (придбано 16,883 км) у ПП «Промкомплект Україна» за значно вищими цінами, ніж придбаний в той же ж період кабель з-за кордону (придбано 37,845 км), представником позивача не надано.

Також, з документів наданих позивачем суду, не можливо встановити чи саме кабель, придбаний у ПП «Промкомплект Україна», був використаний з метою виконання ремонтних робіт грозозахисного тросу для ПАТ «Сумиобленерго», чи використовувався кабель того ж типу придбаний із-за кордону. Доказів, які б спростовували такі доводи, представником позивача суду надано не було.

Крім того, згідно з п.5.2 Договору № 20/12-11-3 від 20.12.2011 року, укладеного між ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» та ПП «Промкомплект Україна», перехід права власності на товар відбувається в момент передачі Покупцю - ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» товаро транспортної накладної механізму по доставці товару. При цьому, ні на вимогу податкового органу, подану під час проведення перевірки, ні на вимогу суду, позивачем не було представлено товарно-транспортних накладних. Аналогічно не представлено матеріальних звітів по рахунку 201 в розрізі номенклатури отриманого товару за грудень 2011 року та січень 2012 року.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12.03.2013 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності ПП «Промкомплект Україна» у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, за період з березня 2011 року по червень 2012 року ПП «Промкомплект Україна» не мало основних засобів, економічних, технічних, технологічних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Суд бере до уваги те, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений у первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання) та валових витрат (валових доходів). Тому господарська операція, яка фактично не відбулась спрямована не на реальне настання правових наслідків, а на формування платниками податкового кредиту та валових витрат.

Судом встановлено, що первинні документи, представлені позивачем в обґрунтування своїх тверджень, хоча і оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», однак не відображають реального характеру господарських операцій, що відбулись між ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» та ПП «Промкомплект Україна».

Окрім того, суд бере до уваги те, що позивачем не було представлено на вимогу контролюючого органу первинних документів, які б підтверджували здійснення господарських операцій із ПП «Промкомплект Україна», хоча відповідно до положень п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Також, згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що правочини ПрАТ «АК «Монтажбудзв'язок» та ПП «Промкомплект Україна» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а вчинені з метою незаконного формування податкового кредиту.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Відповідачем доведено належними та допустимими доказами підставність висновків, викладених в акті перевірки від 04.04.2013 року № 118/22-00/22361371 та прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000152200 та №0000162200 від 19.04.2013 року. При цьому, такі доводи відповідача не спростовані позивачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати. Оскільки відповідачем не представлено суду документального підтвердження судових витрат, то такі не підлягають стягненню з позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Монтажбудзв'язок» до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2013 року.

Суддя В.М. Сакалош