Рішення № 32573401, 16.07.2013, Звенигородський районний суд Черкаської області

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 694/765/13-ц

провадження 2/694/332/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

16.07.2013 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.

при секретарі Блискавки А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором в сумі 46157,21 грн. та судові витрати в сумі 461,57 грн., мотивуючи тим, що 18.07.2008 року між ПАТ КБ ПриватБанк і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CSXRRX10140285, за яким банк надав їй кредит у розмірі 4836,77 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.07.2010 р. Відповідно до умов кредитного договору, відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з ОСОБА_2 надання кредиту фізичним особам Розстрочка складає між нею та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідачки в заяві, що відповідно до умов якого погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідачка ОСОБА_1 повинна була надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець забов'язується надати грошові кошти в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. ПАТ КБ ПриватБанк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі 4836,77 грн. У звязку з тим, що відповідачка порушила зобовязання за кредитним договором, тому станом на 11.04.2013 року утворилася заборгованість на загальну суму 46157,21 грн.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не зявились.

Представник позивача по дорученню ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи без його участі, в своїй письмовій заяві просив позов задовольнити, стягнути з відповідачки суму боргу за кредитним договором та судовий збір.

Відповідачка ОСОБА_1 08.07.2013 року надала суду своє письмове заперечення, в якому не визнала позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення штрафних санкцій та вказувала на застосування до спірних відносин строк позовної давності. В судове засідання, призначене на 16.07.2013 року відповідачка ОСОБА_1, яка в установленому законом порядку, передбаченому ст.74 ЦПК України була повідомлена про час і місце розгляду справи, про що в справі мається розписка, в судове засідання не з`явилася, не повідомивши суд про причину своєї неявки, клопотання про розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідачки до суду, повідомленої належним чином, то визнає причину її неявки неповажною.

На підставі вищевикладеного, суд ухвалив провести розгляд справи без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України в зв"язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

18.07.2008 року між ПАТ КБ ПриватБанк і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CSXRRX10140285, за яким банк надав їй кредит у розмірі 4836,77 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.07.2010 року. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з ОСОБА_2 надання кредиту фізичним особам (Розстрочка) складає між нею і банком договір, про що свідчить підпис відповідачки у заяві.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Відповідно до ст.259 ЦК України, договором встановлена позовна давність за вимогами стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за Договором в тривалістю 50 років (п.1.7.31 Умов надання кредиту фізичним особам (Розстрочка), що діяв на час підписання заяви).

Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобовязання належним чином не виконував і сплату кредиту після його отримання не проводив.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором відповідачка станом на 11.04.2013 року (згідно розрахунку заборгованості за договором) має заборгованість 46157,21 грн., що складається відповідно до розрахунків позивача з: заборгованості за кредитом в сумі 4134,30 грн.; заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 360,49грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1392,96 грн.; пені за несвоєчасне виконання умов договору в сумі 37595,31 грн.; штрафу (фіксована частина) в сумі 500 грн.; штрафу (процентна складова) в сумі 2174,15 грн.

Згідно ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.4 ст.631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно статей 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч.1 ст. 256 ЦК України).

В даному спорі позовна давність починає збігати з 18.07.2010 року, а саме з дня коли мало бути виконано зобов'язання з повернення кредиту.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права 23.05.2013 року, тобто в межах позовної давності, що підтверджується наступним.

Так, ст.260 ЦК України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк позовної давності починається з 18.07.2010 року, оскільки відповідачка повинна сплатити зазначену заборгованість саме в визначену дату.

Згідно ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Зобов'язання за даним договором не припинились і діють до повного виконання сторонами та їх припинення здійснюється відповідно діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601,604-609 ЦК України, зокрема за ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведенні належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Суд приходить до переконання, що належного виконання договору відповідач не здійснив, а відтак зобов'язання не припинилося.

Відповідно ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Встановлено, що при укладені 18.07.2008 року договору, відповідачка надала згоду, що заява разом із запропонованими позивачем ОСОБА_2 надання споживчого

- 2 -

кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ), тарифами складає між позичальником та банком кредитно-заставний договір. Вищезазначену згоду відповідачка особисто засвідчила своїм підписом.

Відповідно п.1.7.31. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ»), що діяли на час підписання заяви та маються в матеріалах справи, термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 50 років. Таким чином, відповідно п.1.7.31. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (СТАНДАРТ), сторони у письмовій формі домовились про збільшеня строку позовної даності стосовно стягнення заборгованості за кредитом до 50 років, що не заборонено ст.259 ЦК України.

Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ст.627 ЦК України, згідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділової обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Враховуючи вищевикладені норми, сторони досягли згоди та уклали договір в якому передбачили, що позовна давність, встановлена законом, збільшена за домовленістю сторін до 50 років, а відтак момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Кредитним договором передбачено, що банк надає позичальнику строковий кредит на строк 24 місяці з 18.07.2008 року по 18.07.2010 року включно. Таким чином, відповідно до вимог ст.253, ч.5 ст.261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з 18.07.2010 року і закінчується, згідно ст.254 ЦК України, 18.07.2060 року. Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 23.05.2013 року, тобто в межах строку позовної давності.

Відповідачка зобов'язання по кредитному договору не виконує, станом на 11.04.2013 року допустила заборгованість по кредитному договору в сумі 46157,21 грн., з яких: 4134,30 грн.-заборгованість за кредитом, 360,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1392,96 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом, 37595,31 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п.2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 2174,15 грн. - штраф (процентна складова).

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З ч.3 ст.549 ЦК України вбачається, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір може встановлюватися договором. При цьому з ч.3 ст.551 ЦПК України вбачається, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Встановлено, що заборгованість за кредитом становить 4134,30 грн., а пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором становить 37595,31 грн., що значно перевищує суму боргу за кредитом, тому керуючись ст.551 ч.3 ЦК України суд вважає за можливе розмір нарахованої пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку зменшити до 4500,00 грн., таким чином зменшивши загальну суму боргу за кредитним договором № CSXRRX10140285 від 18.07.2008 року до 13061 грн.90 коп.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і такі докази подаються сторонами, однак доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази повинні бути належними та допустимими, як того вимагають ст.ст. 58,59 ЦПК України.

Суд критично ставиться до наданих суду ОСОБА_1 заперечень на позовну заяву, оскільки твердження відповідачки про те, що умови договору вона не узгоджувала та не підписувала, тому вони не можуть вважатися частиною договору є безпідставними, так як зміст поданої банком заяви, Умови та Правила надання банківських послуг свідчать про укладення у належній формі кредитного договору. Крім того, з заяви позичальника, яка підписана ОСОБА_1 вбачається, що вона ознайомлена з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ), які були надані мені у письмовій формі, своїм підписом вона підтвердила факт надання їй повної інформації про умови кредитування у ПриватБанку та згодна, що ця заява разом із запропонованими ПриватБанком ОСОБА_2 надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (СТАНДАРТ), Тарифами складає між нею та банком кредитно-заставний договір, підтвердила, що вся надана інформація достовірна (а.с.8).

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для їх часткового задоволення.

За таких обставин суд визнає, що відповідачка ОСОБА_1 допустила істотні порушення умов кредитного договору від 18.07.2008 року № CSXRRX10140285 та всупереч вимог ст.ст.526, 610, 611,1050 ч.2, 1054 ч.1 ЦК України не виконала законних вимог позивача щодо своєчасного повернення заборгованості за договором, тому присуджує стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 4134,30 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 360,49 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1392,96 грн., 4500,00 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. штраф (фіксована частина) і 2174,15 грн. штрафу (процентна складова), а всього на загальну суму 13 061,90 грн.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог, але не менше мінімального розміру, що встановлений п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір 229,40 грн..

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 536, 551, 610-612, 616, 1054, 1056-1 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10, 15, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та жительки в с.Шевченкове, вул.Лесі Українки,1, Звенигородського району, Черкаської області, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570; МФО 305299, р/р № 29092829003111 (для погашення заборгованості), борг за кредитним договором № СSХRRХ10140285 від 18.07.2008 року станом на 11.04.2013 року в сумі 13061,90 (тринадцять тисяч шістдесят одна грн.дев»яносто коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 229,40 (двісті двадцять дев»ять грн.сорок коп.) гривень сплаченого судового збору на р/р 64993919400001 (для відшкодування судових витрат).

У решті позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 22.07.2013 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя